Лижі й ковзани

Восени батько купив Борисові ковзани. А його другові, Євгенові, подарував батько лижі. Думає Борис, що краще - ковзани чи лижі?

Мабуть, лижі. Адже на лижах можна кататися скрізь - і в селі, і в лісі. А на ковзанах - тільки на ставку.

От і каже Борис Євгенові:

- Поміняємося, Євгене?

Я дам тобі ковзани, а ти мені лижі. Помінялись.

Настали морози, а снігу немає. Замерз ставок. Катається Євген на ковзанах, а Борис сидить вдома з лижами.

Узяв Борис лижі, поніс до Євгена і каже:

- Не будемо мінятись... Поверни мої ковзани, візьми свої лижі. Євген нічого не сказав, віддав Борисові ковзани, а лижі забрав. Того ж дня пішов сніг.

Цілу добу кружляли лапаті сніжинки, білим килимом встеляли землю. Засипало снігом і лід на ставку. Катається Євген на лижах, а Борис сидить вдома з ковзанами. Минає тиждень, два. Щодня йде сніг.

Узяв Борис ковзани, прийшов до Євгена й каже:

- Ні, Євгене, таки поміняймося. Дай мені лижі, а собі візьми ковзани.

- А як завтра сніг розтане? - запитав Євген.