Як бджола стала золота

Та захотілося Бджолі роздивитися квітку.

Довго мандрувала вона

між пелюстками.

Насипалось жовтого пилку на її крильця – й стала Бджола золота-золота.

Летить Бджола до вулика, а сторож її не пускає. – Ти чужа, – каже сторож, – он яка ти жовта.

– А глянь, скільки меду я несу, – каже Бджола. – Тепер я впізнав тебе, – зрадів сторож, – ти наша. Ти золота.