8-В

29.05.2020 8 – В клас Українська література

Тема. Узагальнення та систематизація вивченого. Бесіда про вивчені твори української літератури.

Перебіг уроку

І. Повторити теорію літератури (підручник, с. 251 – 252).

ІІ. Опрацювати список літератури для самостійного читання влітку (9 клас):

1. Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

2. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

3. Микола Гоголь. «Тарас Бульба».

4. Тарас Шевченко. «Сон», «Кавказ», «Катерина», «Наймичка», «Пантелеймон Куліш», «Чорна рада».

5. Марко Вовчок «Інститутка».

ІІІ. Домашнє завдання.

Читати рекомендовану літературу.

25.05.2020р. 8-В клас Українська література

Тема. Контрольна робота. З української прози

Перебіг уроку

1.Виконання контрольної роботи.

2.Тестові завдання.( Запишіть на окремому аркуші паперу.)

- Початковий та середній рівні ( 6 балів).

1.Правильними є всі твердження,ОКРІМ

А Слова пустельника «Усе в природі має своє призначення» адресовані дракону ( за твором Юрія Винничука «Місце для дракона»).

Б Розповідь у творі Юрія Винничука « Місце для дракона» ведеться від першої особи .

В Твір Валентина Чемериса « Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин.

Г Твір Юрія Винничука « Місце для дракона» за жанром – повість-казка.

2.Укажіть влучну характеристику дракона ( за твором Юрія Винничука «Місце для дракона»).

А добрий травоїдний мрійник

Б лютий і кровожерливий хижак

В голодне й зле чудовисько

Г казковий перевертень

3.Назвіть героя твору В.Чемериса « Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», життєву позицію якого виражають слова: «Коли любиш – так женись, а не любиш – відступись».

А Вітька Горобець

Б Петро Білий

В Федько Котигорошко

Г Галька Козачок

4.Уставте пропущене слово на початку цитати із твору Ю.Винничука « Місце для дракона».

«… ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері».

5.Правильними є всі твердження, ОКРІМ

А Словами « Я казав: не від нього зло…Воно в нас самих» пустельник згадує дракона ( « Місце для дракона»).

Б Дочка князя називала дракона Метеликом ( за твором Юрія Винничука « Місце для дракона».

В « Зелена куниця» - назва частини твору Валентина Чемериса "Вітька +Галя, або Повість про перше кохання".

6.Укажіть пропущене слово в цитаті з твору Юрія Винничука « Місце для дракона».

« Ми народ ліриків, а не ______________».

А воїнів

Б рабів

В прозаїків

Г драконів

Достатній рівень (3 бали).

Завдання на встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник з буквою.

7.Установіть відповідність між героєм твору В.Чемериса « Вітька + Галя, або …» і його вчинком.

1.Юрко Гречаний А Налітав із Сагайдачним на Кафу ходити яничар

2.Вітька Горобець Б Перед сном вживав молоко з хлібом

3.Галя Козачок В Бідкалася через те, що зникла її гітара

4.Сестра Федька Г У свисті могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця

Д Погоджується бути секундантом П.Білого, бо винен йому 15 копійок

8.Установіть відповідність між героєм твору Ю.Винничука «Місце для дракона» і його реплікою.

1.Пустельник А «Хіба за часів вашого татуся не гнали батогами людей до війська?»

2.Дракон Б Я, той, хто ніколи не відчував жалості в бою, розм’як, мов баба, перед оком цього чудовиська».

3.Князь В «…хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде».

4.Лаврін Г « Я не хочу гинути, ще й не наживсь. І нікому ніколи зла не вчинив».

Д « Понаїжджало тут усілякого зброду- от аби погуляти, нажертися та на дурняк»

9. Установіть відповідність між художнім засобом і прикладом, наведеним з твору Ю. Винничука «Місце для дракона».

1.Персоніфікація А «Не можу ж я, мов бовдур, отак стоять»

2.Порівняння Б «Ну що ж, Господи, благослови»

3.Метонімія В «Трава пожухла…,осіння прохолода прийшла й на драконову галявину»

4.Риторичне запитання Г «Три дні й три ночі гуляв Люботин»

Д «Хіба насміляться вони піти проти закону?»

Метонімія –це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою.

Наприклад , такий вислів, як «весь театр аплодував,» містить у собі метонімію виражену словом « театр».

Високий рівень ( 3 бали)

10.Напишіть міні- твір на одну із запропонованих тем:

1. Як добре , що є людина, якій можна відкрити свою наболілу душу ( За твором В.Чемериса « Вітька + Галя, або...»);

2. Якщо зла не буде, звідки добра пізнати? ( За твором Ю.Винничука « Місце для дракона»).

3. Життя володаря не варте й одного рядка поета. (За твором Ю. Винничука «Місце для дракона».)

Письмову роботу,будь ласка, скиньте мені на Viber до 21:00 25.05.2020р.

Обов'язково вкажіть число, клас, прізвище та ім'я.

22.05.2020 8 – В клас Українська література

Тема. Література рідного краю Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника. Рання лірика

Епіграф:

Ми є. Були. І будем!

Й Вітчизна наша з нами.

Іван Багряний

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання навчального матеріалу.

Учитель. Сумщина, як і вся українська земля, щедра на літературні таланти, і про це вона заявила здавна. Наша земля – батьківщина Миколи Хвильового й Остапа Вишні, Якова Мамонтова й Бориса Антоненка – Давидовича. Яскраве гроно красного письменства України гідно доповнює великий правдошукач Іван Багряний, який, зберігаючи вірність своїй музі та ідеалам, покинув країну, хоча думками і серцем назавжди залишався з нею.

Іван Багряний пройшов складний життєвий шлях, його цькували нещадно до останнього дня, але його твори пережили багато поколінь, не втративши своєї актуальності й донині. Про цю яскраву зірку на небосхилі української літератури ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу. Дослідження життя і творчості митця.

Робота з епіграфом. Прочитавши слова, узяті за епіграф до уроку, прокоментувати їх.

Повідомлення «Юні роки письменника».

Майбутній письменник народився 19 вересня (за старим стилем) 1906 року в місті Охтирка в сім'ї муляра Павла Петровича Лозов'яги. Мати майбутнього письменника — Євдокія Іванівна Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки. У сім'ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дочка Єлизавета.

У шестирічному віці Іван почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. 1920 року хлопець вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.

Повідомлення «Становлення».

1925 року Іван працював у Кам'янці-Подільському ілюстратором у газеті «Червоний кордон», надрукував у ній свої перші вірші.

Того ж 1925 року Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П'ять оповідань».

1926 року Іван вступив до Київського художнього інституту (КХІ), якого через матеріальну скруту та упереджене ставлення керівництва закінчити не вдалося. Навчаючись в КХІ, виходить зі спілки «Плуг», вступає до опозиційного літературного об'єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з самовимогливими митцями слова: Валер'яном Підмогильним, Євгеном Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та інших, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Саме в цей період Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.

У 1920-х роках видає низку поетичних творів: збірку віршів «До меж заказаних», поеми «Монголія» та «Ave, Марія» (невдовзі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі), п'єсу «Бузок» про графоманів.

1930 року побачив світ роман у віршах «Скелька». Офіційною реакцією на роман стала стаття О. Правдюка «Куркульським шляхом» в журналі «Критика», де автор говорить: «…Від самого початку поет став співцем куркульської ідеології і до сьогодні залишається таким…»

Повідомлення «В ув'язненні та на засланні».

16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», що була видана за власний кошт і розіслана по книгарнях, історичний роман у віршах, у якому йдеться про споконвічне гноблення Росією України«Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг».

Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932—1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча на Україну та арешт у дорозі, Новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу.

Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в'язниці УГБ-НКВС на Холодній горі. Йому пред'являють нове звинувачення — учасника, чи навіть керівника націоналістичної контрреволюційної організації. Хоч слідували довгі дні знущань та допитів, Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав. 1 квітня 1940 року прийнято постанову, в якій відзначалося, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність відносяться до 1928 — 1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'ягіна слідством не добуто». Хворий, знесилений, Іван Багряний повертається в Охтирку.

Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на Батькіщину — письменник використав у романі «Сад Гетсиманський».

Повідомлення «Під час війни».

Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини. Іван Багряний працював у референтурі пропаганди, писав пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малював карикатури й плакати агітаційного призначення. Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів.

Попри таку завантаженість Іван Багряний не покинув літературну працю. 1944 року він написав один із найталановитіших творів — роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»).

У січні 1944 написав, перебуваючи у Тернополі, поему «Гуляй-Поле».

Повідомлення «В еміграції».

1945 року Багряний емігрував до Німеччини. Як свідчить у «Листах до приятелів» Юрій Лавріненко, «в еміграції теж не було свободи. Не менш, ніж заборонами, перешкоджала гітлерівська Німеччина сформуванню політичної еміграції усілякими «розенбергівськими штабами», в яких псувалися та компромітувалися і дуже пристойні люди. Багряний пішов на Захід і в еміграцію через оунівське підпілля».

Іван Багряний написав брошуру — програмний для нього памфлет про страшний режим у державі «Чому я не хочу повертатися до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила насильство, тортури, приниження як колишній в'язень, остарбайтер, полонений, позбавлений власного імені. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу — батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу. 1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.

Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина) на цвинтарі, при вулиці Ройттір (Neu-Ulmer Friedhof, an der Reuttier Str.). Могила Івана Багряного — перша могила ліворуч від входу на цвинтар, що навпроти вул. Фіннінгер (Finninger Str.).

Повідомлення «Характеристика творчості».

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму — серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших особняків».

Повідомлення «Маляр-ілюстратор».

Іван Багряний пробував себе як маляр, він автор портретів Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Докії Гуменної, Григорія Китастого, якому належить музична обробка «Гімну української молоді», Гімну ОДУМ-у, Об’єднання демократичної української молоді, ініційованого Іваном Багряним, «Маршу української молоді», написаних Іваном Багряним: “Ми об’їхали всю землю навколо, Пропливли океани й моря, Та тебе не зрікались ніколи, Україно ясна, як зоря!” (І.Багряний. «Марш української молоді»).

Багряний працював як маляр-ілюстратор. Під псевдонімом Б.Залуцький він оформив обкладинки книг Уласа Самчука «Юність Василя Шеремети», Юрія Косача «Еней і життя інших», Тодося Осьмачки «Старший боярин», під псевдонімом О.Турчин – збірку новел Павла Маляра. Іван Багряний власноруч ілюстрував свою книгу «Антон Біда – Герой Труда: повість про ДІ-Пі».

Повідомлення «Премії».

Філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії Іванові Багряному, але його несподівана смерть перешкодила офіційному висуненню на цю нагороду.

1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

Повідомлення «Вшанування пам'яті».

1965 року на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник (скульптор Леонід Молодожанин).

23 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України видав постанову «Про 90-річчя від дня народження І. П. Багряного». Організаційний комітет очолив Леонід Кравчук.

1996 року засновано Фундацію імені Івана Багряного.

1996 року, з нагоди 90-річчя з дня народження письменника, засновано премію імені Івана Багряного. Серед її перших лауреатів — Іван Дзюба.

1 серпня 2006 року Верховна Рада України відхилила проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного. Під час обговорення думки щодо відзначення ювілею видатного українського письменника розійшлися. Депутати з фракцій «Наша Україна» і БЮТ висловлювалися за вшанування пам'яті Івана Багряного. Депутати з фракцій Партії регіонів, КПУ та СПУ були проти. У підсумку за проект Постанови проголосувало всього 73 депутати — і він був відхилений.

15 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного».

25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні. У 1989 році за однойменним романом Івана Багряного «Тигролови» було знято фільм та 1993 року фільм « Сад Гетсиманський».

Літературний диктант

1. Справжнє прізвище Івана Багряного.

2. Місце народження письменника.

3. Поема, видана за власний кошт і розіслана по книгарнях.

4. Історичний роман у віршах, у якому йдеться про споконвічне гноблення Росією України.

5. Відомий памфлет про страшний тоталітарний режим в СРСР.

6. Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину.

7. Перша назва роману «Тигролови».

Відповіді

1. Лозов’яга.

2. м. Охтирка.

3. «Аве Марія».

4. «Скелька».

5. «Чому я не хочу вертатись до СРСР».

6. «Сад Гетсиманський».

7. «Звіролови».

Створити сенкан до слова «митець»

Пам’ятка для написання сенканів

Перший рядок. Іменник (тема)

Другий рядок. Два прикметники (характеристика теми)

Третій рядок. Три дієслова ( дії, що пов’язані з темою)

Четвертий рядок. Фраза (авторське ставлення до теми)

П’ятий рядок. Іменник (синонім до першого рядка, висновок)

Іван Багряний – лірик

1925 року Іван працював у Кам'янці-Подільському ілюстратором у газеті «Червоний кордон», надрукував у ній свої перші вірші. Того ж 1925 року Іван під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П'ять оповідань», «В поті чола», присвячену своєму батькові.

Виразно прочитайте поезію «Швачка» із збірки «В поті чола».

Проснувалось сонечко крізь ігольне вушко

І лягає лиштвою в хрестики й хрести...

Дівчина замріяна, дівчина-манушка

Умудрилась в вушко всесвіт протягти.

Синіми спіралями, барвами-кольорами

Ходить-ходить хвилями втіха, як вино.

Перстень і наперсток чіткими переборами

Промінь пересріблює крізь мале вікно.

Над дивною ношею золотою прошвою,

Срібною порошею квітнуть пелюстки.

Усмішкою дальньою, згадкою хорошою

Поснувались втомлені помахи руки.

Ой, летять два соколи з зорями високими,

Ой, летять закохані через дивний сад,—

Зачепили крильцями гей налитий соками,

Як уста закохані, спілий виноград...

Опадають промені золотою прошвою...

Срібною порошею квітнуть пелюстки...

Усмішкою дальньою, згадкою хорошою

Поснувались втомлені помахи руки.

А навшпиньки легінь десь — і тріпоче листом, —

Ніби гість здивований, дивиться здаля

На підкову чорну, і на разок намиста,

На дівча убоге, як на доньку короля.

З ранку і до вечора... і доки буде сила...

На чужому-людському — то ж моя печать!

Дум безкраїх нитку утома одкусила,—

Не впіймати кінчики, нитку не стачать.

Робота над аналізом твору

Запитання й завдання:

Яке враження справив на вас вірш?

Який це вид лірики?

Яка тема поезії?

Визначте особливості строфічної будови та віршовий розмір поезії.

Назовіть художні засоби, визначте їх роль у розкритті основної думки .

Створіть асоціативний кущ до слова «швачка».

Самостійно прочитайте поезію «Бондар».

Усеньку ніч дражнив фуганок пилку.

Усеньку ніч вовтузивсь і шумів,

Серед глухої тишини гримів

І стукав бондар.

А в кущах сопілку

Цвіркун приладжував — пілікав і німів.

Старезний бондар над старим варстатом.

Коли він спить? —

і вдень, і уночі

На діжку набиває обручі,

І стугонить луна розгонисто з розкатом.

Немов тарган, ворожить гасничок...

Пуката крапля просто в окуляри

З брови націлилась... Та тільки рух пучок -

І вже на лобі пара шкляночок,

І знов удар пристукує удари.

В бондарні тирса, клепка й обручі,

Струмент на стінах — долота й фуганки,

Тут і пилки, і свердла, і киянки,

Сокира й струг... Ще й олівець стирчить,

Мов спис, за вухом...

Серед цього всього —

Він сам, а з ним — крім старости, нікого.

Настане день — фуганок дражнить пилку...

В зубах рогіз, на лисині стружки,

І «х-хе!» за кожним розмахом руки,

І стрекіт ластівки... І тільки.

В десятку восьмому достукує кінці.

Чоло круте блищить, як мармурове,

Роздума лагідна ворушить сиві брови

І квітне спокій на лиці.

До клепки клепку, день до дня пригонить.

Рука мозоляста щілини затика,

Ще й обручем збива під висвист молотка,

Ще й вичистить, потіючи, неначе ту ікону.

Кінчить і знову...

Теше мовчки дід.

Рогіз вправляє. Струже. Крутить. Стука...

Тужити ніколи, як ніколи й радіть.

І тільки інколи у сивій бороді

Заграє усмішка,

як прибіжить онука.

Запитання й завдання:

Що ви чуєте й бачите, читаючи твір?

Яка головна думка вірша?

Які художні засоби яскраво змальовують образ майстра?

ІІІ. Застосування вивченого (запитання до письменника).

Який дитячий спогад запам’ятався вам найбільше?

На жаль, цей спогад трагічний, це кривавий кошмар дитинства, коли на моїх очах більшовицький винищувальний загін замордував мого 92-річного діда-пасічника тільки за те, що був заможним українським селянином (мав 40 десятин землі) й був проти «комуни».

Чому ви не отримали вищої освіти?

Ще під час навчання в Київському художньому інституті я покинув спілку«Плуг» і вступив до літературної організації «МАРС» (Майстерня літературного слова), там я познайомився з Борисом Антоненко-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Валер’яном Підмогильним та іншими письменниками (яких пізніше було репресовано). Мене та моїх друзів було піддано нищівній критиці і всіляко переслідувано. Тому керівництво КХІ оголошує мене «політично неблагонадійним» і виключає з вузу.

Як ви потрапили в Зелений Клин? Що вас там найбільше вразило?

16 квітня 1932 року в Харкові мене заарештовують, у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ я пробув 11 місяців. Потім на три роки відправляють до спецпоселень Далекого Сходу. Але терміну не добув – утік 1936 року. Блукаючи у тайзі, потрапив до людей, що виявилися переселенцями з України, а місцевість свою вони назвали Зеленим Клином. Мені дуже добре жилося там, я ніби потрапив у вільну Україну, мене вразило, що мої земляки не забули мову, віру, традиції, а ще мене здивувала екзотика тих диких країв (про цей край ви дізнаєтеся з мого роману «Тигролови»). А потім... Ось які подальші випробування чекали на мене (запис зроблено моїм другом, літератором Григорієм Костюком): «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво. Але згодом охопила страшна туга за Україною. Непереможна. Отож сів я на поїзд і рушив на захід. У Томську мене перехопила залізнична агентура НКВД. Арешт, суд і вирок: за втечу із заслання — три роки вже ув'язнення в таборі. Так я потрапив у Баклаг (Байкало-Амурський лагер). Відгаратав три роки. Звільнившись, офіційно поїхав до Охтирки».

А як Вам жилося в еміграції?

З 1945 року я проживав у Німеччині. Активно займався політичною діяльністю, але й тут свободи не відчував, це була «страшна людська пустеля», в якій мене підтримували друзі та моя сім’я . Не завжди я сходився у поглядах з іншими українцями-емігрантами. Але мені вдалося випустити ряд творів у Німеччині, розповісти всьому світові правду про жахливий катівський механізм влади у Радянському Союзі.

Іване Павловичу! А щоб ви побажали своїм землякам, молоді?

Мені довелося багато пережити та мене не зламало сповнене небезпек і пригод життя. Я вірю в перемогу добра над силами зла. А юному поколінню хочу побажати, незважаючи ні на що оптимістичного ставлення до життя, мати почуття людської та національної гідності, за будь-яких обставин залишатися Людиною.

ІV. Інтерактивна гра «Так - Ні».

1. Іван Полярний – псевдонім Івана Багряного? (Так)

2. Навчався Іван Багряний у Харкові? (Ні)

3. Митець писав тільки вірші? (Ні)

4. Іван Багряний був маляром-ілюстратором? (Так)

5. За творами І. Багряного знято фільми. (Так)

6. Після війни письменник емігрував до Франції? (Ні)

7. Іван Багряний – поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч? (Так)

V. Підсумок уроку

Евристична бесіда

1. Чи може існувати суспільство без митців і їхньої творчості?

Очікувана відповідь. (Суспільство не може без митців і їхньої творчості, бо вони не лише правдиво відображають дійсність, а й сповнюють наше життя вірою та ідеалами).

2. Яка життєва позиція має бути в справжнього митця?

Очікувана відповідь. (Митець повинен мати почуття людської та національної гідності, за будь-яких обставин залишатися Людиною).

VІ. Домашнє завдання.

1.Підготувуатися до контрольної роботи. Повторити творчість Ю. Винничука, В. Чемериса.

18.05.2020 8 – В клас Українська література

Тема. В. Чемерис. «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання». Образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок, Петра Білого

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

* Перевірка домашнього завдання.

Виконайте письмово завдання.

Літературний диктант

1. Продовжіть речення. «І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на…».

2. Допишіть слово: «А тільки Вітька не летів, а ледве ноги…».

3. Чим була розмальована Галина хата?

4. Що відповів Вітька на Галине запитання: «Куди це ви путь-доріженьку тримаєте?..»

5. Які квіти росли на подвір’ї в Галі?

6. Яке лагідне слово сказала Галя Вітьці?

7. Після якого відра води «запал у Вітьки трохи пригас»?

8. Про що Вітька з жалем подумав?

9. Яку нежіночу роботу виконувала Галя?

10. Від чого «Вітька Горобець в одну секунду злетів на сьоме небо й затанцював там від радощів»?

10балів.

Відповіді до літературного диктанту скиньте, будь ласка, на Viber до 20:00 21.05.2020р.

ІІ.Сприйняття навчального матеріалу.

Вступ.

Яким же буде художній твір без персонажів? Саме за допомогою них автор реалізує провідний ідейний мотив свого твору. До одних митець слова ставиться з повагою, прихильністю, до інших – зневажливо, критично.

Так, «Вітька+Галя, або…» В. Чемериса – це гумористична і сповнена веселими курйозами повість, герої якої здебільшого діють довкола образу Гальки Козачок. Саме через цю дівчину відбувається дуель, полювання на «куницю», виконання безліч ритуалів і вчинків задля підкорення її серця. Хто ж ці персонажі? Дізнаємося про них на уроці.

· Характеристика основних героїв повісті.

1.«Мої власні уявлення». Складіть асоціативний портрет до головних образів твору: Вітька Горобець, Федько Котигорошко, Галя Козачок, Петро Білий. (Запишіть у робочий зошит).

Орієнтовні відповіді.

В – високий

і – імпульсивний

т – товариський

ь –

к – комунікабельний

а – активний

Г – гордий, «годинами без угаву може тріскотіти»

о – особливий

р – рішучий, рвучкий, рухливий

о – одержимий

б – безнадійно закоханий, балакучий

е – емоційний, енергійний

ц – цілеспрямований

ь –

Ф – флегматичний, філософ

е – енергійний

д – досвідчений, довгодум

ь –

к – комунікабельний

о – обізнаний

К – кмітливий

о – обачний

т – толерантний

и –

г – грамотний

о – оптимістичний

р – розумний, рішучий

о – особливий

ш – шанобливий

к – кмітливий

о – одержимий ідеєю

Г – галантна

а – активна

л – лукава

я – якнайхитріша

К – красива

о – обачна

з – завзята

а – артистична, авторитетна

ч – чарівна на вроду

о – обізнана

к – кмітлива

П – порядний

е – емоційний

т – тихий, терплячий

р – розважливий, романтичний

о – обачний

Б – боязливий

і – ініціативний

л – легковажний

и –

й – його любить Галя?

· Цитатна характеристика персонажів повісті.

ВітькаГоробець

Вітька‌ — високий, худий, з рідкимбілявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий… Він‌ вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше‌ хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька‌ все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.

— Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

Федько Котигорошко

Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличномуназивали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, якихдітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком. Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим. Що‌ в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг! Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосн іщоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!

Галя Козачок

Раптом ‌Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. Яка‌ ж вона гарна!..Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів! Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок. Вона‌ підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо. Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.

Петро Білий

Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг. Боягуз він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-віку не повірю, щоб Галя його покохала!

· Складіть сенкан до головних образів повісті.

Зразок.

Федько Котигорошко

Обізнаний, флегматичний.

Читає, складає, вигадує.

Він є знавець-теоретик.

Жучок.

Петро Білий

Боязливий, прилизаний.

Стежить, відступається, обманює.

Невпевнений у своїх діях.

Заєць.

Вітька Горобець.

Балакучий, відважний.

Кохає, страждає, прагне.

Борець за своє щастя.

Лицар.

Галя Козачок.

Красива, працьовита.

Приваблює, посміхається, демонструє.

Вона є яскрава постать.

Об’єкт закоханості.

ІІІ. Домашнє завдання.

1. Підготувати розгорнуту відповідь на запитання №4 – 10 (підручник, с.250).

2. Складіть і запишіть по одній пораді героям повісті (Галі, Вітьці, Федьку й Петру), щоб легше було виходити із складних і незручних життєвих ситуацій (за бажанням).

15.05.2020р. 8-В клас Українська література

Тема. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань.

- Запитання для самоперевірки (відповіді запишіть у робочий зошит).

1. Що таке автобіографія? ( Автобіографія – опис свого життя.)

2. Який твір називається автобіографічним? ( Автобіографічним називають твір, головним героєм якого є сам автор.)

3. Який за жанром твір «Вітька+Галя…»? (Автобіографічний гумористичний твір.)

- Словникова робота ( запишіть визначення в робочий зошит).

Гумор – це різновид комічного, відображення смішного у життєвих ситуаціях та рисах людського характеру; здатність людини викликати сміх; інтелектуальна здатність вбачати в предметах смішне.

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

Вступ.

До вічних проблем, які порушує автор у творі «Вітька+Галя, або Пвість про перше кохання», належать:

*дружба (Вітько – Федько)

*кохання (Вітько – Галя)

*зрада (Вітько – Петро).

У творі автор майстерно використовує поза сюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача ( ітригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції).

Переоповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття. Тому часто йому хочеться втрутитися у перебіг подій і щось порадити Вітьці чи застерегти його від хибних кроків. Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. ( Образ оповідача ми сприймаємо як самого автора.) Майстерно зображаючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсена прийомів:

· створює смішні та парадоксальні ситуації;

· поєднує в розповіді комічне й драматичне, вживає відповідну лексику;

· поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано;

натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури (питальні речення), щоб твір був цікавим і викликав сміх.

Смішне й смутне в повісті «Вітька+Галя…»

Смішне

· Наслідування Федьком книжних романів, комічні ситуації із серенадою, листом до редакції, приворотним зіллям та ін.

Смутне

· Стан побутового обслуговування на селі; бідність селян, обмежені можливості культурного розвитку, дозвілля; виготовлення небезпечних іграшок та їхнє використання; обмундирування міліціонерів.

Отже,«Віть+Галя, або Повість про перше кохан» - це гумористичний твір про пригоди чотирнадцятирічних друзів Вітька Горобця, Федька Котигорошка і Галі Козачок – жителів села Великі Чаплі. Цей твір автобіографічний, тому що автор розповів про своє перше кохання, а Вітька Горобець – це він, Валентин Чемерис, бо в дитинстві його часто називали «Вітько». Імен друзів письменник теж не змінював: Федько і Галя Козачок реальні особи, з яких він писав своїх героїв.

*Виконайте письмово завдання.

Літературний диктант (відповідь на запитання даємо одним словом або словосполученням).

1. Хто вкрав у Вітьки дзеркального коропа?

2. Чий портрет: «… - високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…»

3. Як Федько запропонував Вітьці освідчитися Галі?

4. Де Федько взяв сомбреро?

5. Закінчіть репліку: «По-перше, Федько вмів тримати…».

6. Для кого, як виявилося, співав серенаду Вітька?

7. Чому Юрко пішов у секунданти до Петра Білого?

8 .Кому з героїв повісті належать слова: «Що з воза впало, те пропало,…»

9. Ким працювала старша сестра Котигорошка?

10. Ким під час канікул працювала Галя?

11. Кого «так тіпонуло від того свисту, що оселедці – блись! –і шубовснули в калюжу».

12. Скільки було років Вітьці?

Відповіді на запитання (літературний диктант), будь ласка , скиньте мені на сторінкуViber до 21:00 17.05.2020р.

ІІІ. Домашнє завдання.

1.Прочитайте до кінця повісті В. Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» .

2. Усно дайте відповідь на запитання 4-10 (підручник, с.234-235).

3. Випишіть у робочий зошит портретні характеристики Вітьки Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок .

4. Підберіть прислів'я та приказки про дружбу (3-5, за бажанням).