10-А клас

10-А клас

Зарубіжна література

25. 05.2020

Тема: Паоло Коельйо (нар. 1947). «Алхімік».

Значення творчості П. Коельйо для сучасності. Пошуки сенсу буття в романі

«Алхімік». Поняття «своя доля», «призначення», «мрія душі», «смисл існування».

Система образів (пастух Сантьяго, Фатіма, Мельхиседек, Алхімік). Мотиви й

образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі.

(ТЛ) Класична і масова література. Художність.

Хід уроку

1. Аналіз контрольної роботи за темою «Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці Ш. Бодлера, П., Верлена, А. Рембо. Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст. (М. Метерлінк)».

Тест

І варіант

І – ІІ рівні (1 б.)

1 - а; 2 –б; 3- б; 4 –в; 5- б; 6 – а.

ІІІ рівень (1 б.)

1. Дайте визначення поняттю «драма-феєрія». Назвіть ознаки цього жанру?

Драма-феєрія — це п’‎єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет, фольклорні та міфологічні образи, умовність простору і часу, символізм ситуацій і образів, ліризм, узагальнений зміст, наявність яскравих сценічних ефектів.

2. Які з ліричних творів не належать П. Верлену: «Осіння пісня», «Голосівки», «Поетичне мистецтво», «Відповідності», «Вечорова гармонія», «Моя циганерія», «П’яний корабель», «Альбатрос»?

П. Верлену не належать твори: «Голосівки», «Відповідності», «Моя циганерія», «П’яний корабель», «Альбатрос», «Вечорова гармонія».

3. Визначте тему драми М. Метерлінка «Синій птах».

Тема драми М. Метерлінка «Синій птах»: пошуки щастя героями твору, сенс буття людини.

ІV рівень (3 б.)

Виконайте завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю на одне із запитань (за вибором учнів).

Творче завдання.

ІІ варіант

І - ІІ рівні (1 б.)

1 - б; 2 –г; 3- г; 4 –а; 5- в; 6 – а.

ІІІ рівень (1 б.)

1. Дайте визначення поняттю «дія» твору. Чим відрізняється зовнішня дія від внутрішньої?

Дія — 1) акт драматичного твору; 2) перебіг подій у художньому творі, через які розкриваються конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру певного персонажа, дійової особи чи ліричного героя (сценічна дія).

Дія зовнішня - вчинки, події, зіткнення персонажів.

Дія внутрішня - життя душі героїв, умонастрої, зіткнення ідей, позицій.

2. Які з ліричних творів не належать А. Рембо: «Осіння пісня», «Голосівки», «Поетичне мистецтво», «Відповідності», «Вечорова гармонія», «Моя циганерія», «П’яний корабель», «Альбатрос»?

А. Рембо не належать твори: «Осіння пісня», «Поетичне мистецтво», «Відповідності», «Вечорова гармонія», «Альбатрос».

3. Визначте ідею драми М. Метерлінка «Синій птах».

Ідея драми М. Метерлінка «Синій птах»:

- життя саме по собі вже є щастям;

- сонце й життя сильніші за смерть;

- завжди щасливий той, хто дарує щастя іншим.

ІV рівень (3 б.)

Виконайте завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю на одне із запитань (за вибором учнів).

Творче завдання.

2. Слово вчителя.

Сучасна зарубіжна література незмінно посідає перше місце у колі читання всіх категорій читачів і насамперед — молоді. Це трапилося не випадково: юний читач шукає відповіді на питання, що його непокоять, у творах своїх сучасників, народжених тією духовною атмосферою, якою дихає він сам.

Сучасна зарубіжна література для юнацтва — це більше не книжки про перше шкільне кохання, про проблемні взаємини з батьками. Більшість романів порушує дорослі проблеми ще зовсім юних людей. І такі книги можуть багато чого навчити не тільки молоде покоління, а й дорослих, які, напевно, знають усе... Сучасних підлітків більше не цікавлять енциклопедії й казки: ближчими та зрозумілішими стають фентезі, історико- пригодницькі твори, детективи... і, звісно, популярні книги про них самих.

Юний читач буквально губиться в потоці літературної продукції. Тому, поза всяким сумнівом, до повноцінного опанування сучасної літератури читачеві варто готуватися.

- Чи замислювалися ви колись над тим, чому одні літературні твори справляють на нас величезний вплив і живуть у часі, а інші ми швидко прочитуємо (інколи не дочитуємо) і так само швидко забуваємо?

Секрет цього явища полягає в тому, що одні твори є художніми, а інші не можна назвати такими.

- Що таке художність? Як навчитися розрізняти художню вартість творів? Як розібратися в колі читання й зробити правильний вибір?

3.Знайомство з поняттями теорії літератури(записати до зошита).

Художність (у широкому розуміння) – це властивість мистецтва, яка відрізняє його від інших форм відображення життя (наприклад, від науки). У цьому значенні художність пов’язана зі специфікою образного бачення світу.

Художність (у вузькому розуміння) – це вартість (якість) мистецького твору (у тому числі літературного), що визначає його суспільну й естетичну (тобто з погляду краси, художньої довершеності) значущість.

Якщо говорити про якийсь окремий літературний твір, то основними критеріями художності є:

- важливість (для країни, народу, людства) порушених у ньому тем і проблем;

- зв’язок твору з життям людей, актуальність твору для його часу, суспільства, інших поколінь;

- значущість ідеалів, які утверджує митець (моральних, національних, загальнолюдських і в тому числі ідеалу краси);

- єдність змісту та форми;

- яскравість і довершеність художніх образів;

- багатозначність твору, що здатний породжувати різні смисли, викликати творчу уяву, спонукати читача до діалогу з текстом;

- майстерність письменника в галузі мови;

- творчий розвиток традицій і художні новації митця;

- вплив твору на читача (емоційний, естетичний, інтелектуальний, виховний тощо);

- життя твору в часі.

Класична література ( класика ) – сукупність творів , визнаних зразковими скарбницями загальнолюдських цінностей .

Масова література — інша назва — белетристика. Художня література, розрахована на масового читача, його середній рівень розвитку. Умовно белетристику можна поділити на високоякісну (П. Коельйо, Р. Бах) і низькоякісну («чтиво»).

Головна функція масової літератури — розважальна, проте високоякісна здатна також порушув важливі проблеми, ставити високі ідеали, покликати до наслідування, натомість «чтиво», що будується за простими схемами, відповідає на запити читача, а не формує їх.

Масова література — це розвивальна й дидактична белетристика, яка друкується великими накладами. Такі твори передбачають спрощене читання.

Типові ознаки — пригодницький вульгаризований романтичний сюжет, щасливий фінал. Масову літературу читають 90 % усіх людей, а 10 % просто соромляться про це казати.

4. Слово вчителя.

Як би його не називали — алхіміком слова або феноменом масової культури,—

Паоло Коельйо залишається найавторитетнішим письменником нового століття. Читачі зі 150 країн, незалежно від своєї релігійної та національної приналежності, визнали його провідним прозаїком нашого часу. Його книги, перекладені безліччю мов, не тільки посідають перші рядки в списках бестселерів, а й викликають соціокультурні суперечки й дискусії. Філософське підґрунтя, ідеї та сюжети його книг зачіпають тонкі струни в душах мільйонів читачів, які шукають свій шлях до осягнення світу. Загальний наклад його книг багатьма мовами перевищує 300 мільйонів.

Він написав твори, які користуються великою популярністю серед читачів - це “Паломництво” (“Щоденник мага”, 1987), “Алхімік” (1988), “Бріда” (1990), “Валькірії” (1992), “Мактуб” (1994), “На березі Ріо-П’єдра сіла я й заплакала...” (1994), “П’ята гора” (1996), “Книга Воїна Світла” (1997), “Любовні листи пророка” (1997), “Вероніка вирішує померти” (1998), “Диявол і сеньйорита Прим” (2000), “Батьки, сини й діди” (2001), “Одинадцять хвилин” (2003), “Заїр” (2005), “Відьма з Портобелло” (2007), “Переможець залишається самотнім” (2008), “Пророк” (2010), “Алеф” (2011), “Рукопис, знайдений в Аккрі” (2012), “Адюльтер” (2014), “Шпигунка” (2016.)

Паоло Коельйо здобув безліч призів та нагород у різних країнах, зокрема у Франції (La Legion d’Honneur) та Італії (Super Grinzane Cavour Book Award). Написане ним “Паломництво” стало основою комп’ютерних ігор. Його новелу “Заїр”, опубліковану 2005 р., заборонили в Ірані з конфіскацією 1000 копій, але згодом дозволили видати друком.

П. Коельйо є активним блогером. Його публікації в соцмережах викликають шалену реакцію людей різного віку та різних культур, бо бразильський письменник є кумиром для одних та об’єктом критики для інших.

5. Зв’язок П.Коельйо з Україною.

Письменник подорожує світом і зустрічається з читачами . У вересні 2004 р. П.Коельйо був почесним відвідувачем «Форуму видавців» у Львові, де відбулася презентація роману «Одинадцять хвилин» у перекладі В.Шовкуна з ілюстраціями В.Єрка. Першим перекладачем роману «Алхімік» був композитор і співак Віктор Морозов, який особисто знайомий із бразильським письменником.

6. Перегляд відео презентації «Пауло Коельйо - алхімік слова…».

https://www.youtube.com/watch?v=fpSP8F_t87Q

7. Слово вчителя.

Проблематика творів Паоло Коельйо має філософське спрямування. Він порушує питання призначення людини, сенсу буття, сумнівів на початку нового шляху. Кожній книзі митця властиві автобіографічні ознаки. Письменник багато пережив і побачив у своєму житті: театр, радіо, рок-група, журналістика, божевільня, в’язниця — це далеко не повний перелік того, чим займався Коельйо, шукаючи себе, власний шлях, свою долю, та що спіткало його на цьому шляху.

Твори Коельйо очолювали списки бестселерів не тільки в Бразилії, а й у Великій Британії, США, Франції, Німеччині, Канаді, Італії, Ізраїлі, Фінляндії та Греції. “Алхімік” донині є книгою-рекордсменом за кількістю продажів в історії Бразилії, фігурує у Книзі рекордів Ґіннесса.

8. Історія створення роману П. Коельйо «Алхімік».

Роман «Алхімік» Коельйо написав 1988 р. після паломництва до Сантьяґо де Компостела. Випадкова зустріч в Амстердамі привела письменника до католицького ордену RAM, створеного ще 1492 р. Тут Коельйо почав розуміти мову знаків і передбачень, що траплялися на людському шляху. Відповідно до ритуалу шляху орден спрямував його у паломницьку подорож. Здолавши 80 км легендарною стежкою прочан, Коельйо описав цю подорож у першій книзі — «Паломництво» (1987). За нею з’‎явився «Алхімік»: «Уся моя книжка заснована на стародавній перській легенді, яку написав у Римі». Свого часу цю легенду використав Хорхе Луїс Борхес, аргентинський письменник, як сюжет для одного зі своїх оповідань.

Описуючи шлях головного героя і його духовне збагачення на цьому шляху, Коельйо застосував символічну мову, яка допомогла змалювати людину, її життя та її мрії. «Провідна думка моєї книги «Алхімік» — у фразі, яку, звернувшись до пастуха Сантьяґо, вимовив цар Мельхіседек: «Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, увесь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього»».

9. Слово вчителя.

Назва роману досить проста і водночас незвичайна.

АЛХІМІЯ — середньовічне містичне вчення, спрямоване на пошук чудодійної речовини — філософського каменя, за допомогою якого можна перетворювати прості метали на золото та срібло й лікувати різні хвороби. Відомий італійський письменник Умберто Еко зауважував: “Назва — це завжди компас, який вказує читачеві шлях до інтерпретування тексту”.

«Алхімік» — назва символічна. Алхімія, на думку Коельйо, не обмежувалася пошуком філософського каменя або, як його іноді називали, «червоного лева», створенням еліксиру безсмертя. Один із героїв твору (Англієць) не осягнув таємниць алхімії, тому що не розумів головного: справжній Алхімік — це той, хто збагнув Душу Світу та знайшов там призначені для себе скарби, тобто усвідомив свій шлях у житті.

«Алхімік» — твір постмодернізму, тому йому притаманна мутація жанрів, часу, іноді й простору. У творі є елементи оповідання, пригодницького роману, мемуарів, алхімічних і філософських трактатів, біблійних текстів, нарису, міфу, але літературознавці визначили його як роман-притчу.

10. Словникова робота (запис до зошитів)

Роман-притча — великий епічний твір із повчальною ідеєю морально-етичного плану.

Характерні ознаки притчі : філософський зміст, використання алегорій та символів, прихований підтекст образів, епізодів, мотивів, афористичність мови.

Постмодернізм — цілісний, багатозначний, динамічний, залежний від соціальних і національних особливостей комплекс мистецьких, філософських, науково-теоретичних уявлень. (Роман П. Коельйо «Алхімік» відповідає згаданим ознакам.)

11. Особливості художнього стилю автора в романі П. Коельйо «Алхімік» (запис до зошитів)

■ Притчовий характер.

■ Автобіографізм.

■ Синтез жанрів, простору, поєднання істин багатьох націй та релігій.

■ Лаконічність.

■ Філософічність.

■ Запозиченість сюжету й персонажів.

12. Робота з анкетою твору.

Автор - П.Коельйо.

Назва - «Алхімік».

Рік видання -1988.

Жанр – роман- притча.

Головні герої – юнак Сантьяго, пастух вівць із Андалусії ( Іспанія ) ; Фатіма – його кохана дівчина, наставники головного героя: Мелхиседек ( із івриту – цар справедливості) - цар Салима, Алхімік .

Головна теза філософії П.Коельйо проголошується на початку твору й підтверджується протягом сюжетної дії: «Коли ти чогось зажадав, цілий Усесвіт змовляється, щоб тобі допомогти».

Автор вважає, що на шляху будь-якої людини, яка наважується прямувати Своїм Шляхом (у східній філософії існує важкопояснюване, але інтенсивно вживане поняття: китайське «дао» або японське «до», які буквально перекладаються як «шлях, дорога», але мають щонайширший спектр значень), трапляються чотири основні перешкоди:

1) думка оточення про те, що Свій Шлях пройти неможливо;

2) випробування любов’ю;

3) страх поразки;

4) страх здійснення мрії.

Тема – пошуки скарбів пастухом Сантьяго.

Ідея – пошуки людиною сенсу буття.

Проблеми – у романі П.Коельйо виклав власну філософію життя: релігійні, міфологічні, містичні думки про розум і почуття людини, про сенс її життя та призначення.

Образи –символи :

Алхімік- символ пошуку і знайдення істини. Це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами.

Сон — це дзеркальне відображення реального життя, це спосіб, за допомогою якого людина спілкувалася з Богом. Через сон Бог послав людині Знаки, розгадавши які, вона мала зрозуміти істину, згідно з якою кожна людина повинна була виконати на Землі лише одну місію: навчитися Алхімії життя. А це означало — навчитися жити в гармонії зі світом, «зрозуміти, що наші долі і вся світова історія написані однією Рукою» — Рукою Творця.

Кохання Сантьяго й Фатіми - любов дає змогу людині реалізувати себе. ( Мудра дівчина пояснює, що він повинен прямувати Своїм Шляхом, і якщо вже їм судилося зустрітися знову, то це обов’язково станеться)

Подолання страху поразки, який висить над Сантьяго упродовж майже всієї розповіді. Сантьяго боїться втратити свої гроші, боїться загинути в битві в Аль-Фаюмі або у випадку, якщо битви не буде, боїться не знайти Свого Шляху. Але наставники Сантьяго показують, що страх походить від нерозуміння того, як улаштований світ. Хоча невдачі справді трапляються, Сантьяго знаходить в собі сили рухатися далі. Ось як він міркує про те, що станеться, якщо він перестане вірити в себе: «Я зненавиджу тих, хто знайшов свій скарб, бо я не знайшов свого».

Душа Світу — це ідея всезагального зв’язку, єдності в природі.

Бог — пастир, Земля — пасовисько, люди — вівці (символ теплого дому), що їх доглядає і охороняє Бог. Можна дорівняти пастуха Сантьяго (хазяїн) до «божественної дитини», до «героїчної дитини», до медіатора, що з'єднує Небо, Землю, Людей і Бога, до універсального образу, до архетипу.

Холодний та крихкий кришталь – випробування чужиною.

Пустеля – складні життєві випробування.

Мандри та пригоди Сантьяго асоціюються із одіссеєю. Як Одіссей, чабан проходить своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож, у занехаяній напівзруйнованій церкві.

13. Робота з текстом роману П. Коельйо «Алхімік».

https://www.ukrlib.com.ua/world/printitzip.php?tid=8013

текст роману П. Коельйо «Алхімік» (повний)

https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=8679

текст роману П. Коельйо «Алхімік» (стислий переказ)

14. Аналіз тексту літературного твору

· Стисло перекажіть сюжетну лінію роману «Алхімік» П. Коельйо.

15. Дослідницька робота. Аналіз образів героїв літературного твору (результати записати до зошита.)

- Схарактеризуйте образи героїв роману П. Коельйо «Алхімік»: 1-ша група — Сантьяґо,

2-га — Фатіму, 3-тя — Мельхіседека, 4-та — алхіміка (поділ на групи довільний).

Результати дослідження.

1-ша група. Сантьяґо — вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяґо мав одну мрію — мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяґо асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. як Одіссей, вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.

2-га група. Фатіма — незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяґо зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.

3-тя група. Мельхіседек — це архетип (за К. Ґ. Юнґом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).

Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач: “Причому можу з’явитися і в іншому вигляді. Іноді у вигляді правильного рішення, іноді у вигляді вдалої думки. Іноді, у переламний момент, підказую вихід зі скрутного становища...”. Архетип Духа постає тільки тоді, коли сама людина (Сантьяґо) неспроможна впоратися власними зусиллями: “Архетип компенсує такий стан духовного ґанджу, заповнюючи цю прогалину змістом”.

За міфологічним словником, Мельхіседек (у перекладі з давньоєвр. — цар справедливості) — у легендах іудаїзму й раннього християнства сучасник Авраама, цар Салима (майбутнього Єрусалима), священнослужитель. Біблійна традиція ототожнює його з Яхве (утаємничене ім’я Бога). Ім’я Мельхіседека кілька разів згадано в Біблії, талмудичних трактатах, священних кумранських текстах. як ідеальне явище царського й першосвященницького позитиву Мельхіседек — прототип месії, подоба Ісуса Христа, небожитель. “Мельхіседек... по-перше, за означенням імені — цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар світу; без батька, без матері, без родоводу; той, хто не має ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Сину Божому, перебуває священиком назавжди. Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину із найкращої здобичі своєї”,— написано у Посланні до євреїв Нового Заповіту.

4-та група. Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише... щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.

16. Слово вчителя.

— Прологом до «алхіміка» є історія Оскара Уайльда про Нарциса, що створює загальний настрій твору, готує до розуміння того, що істина занадто суб’єктивна й відносна.

Як постмодерний образ Сантьяґо — літературний колаж: він з усіх усюд. Ім’я та характер герой “позичив” у старого рибалки Ернеста Гемінґвея (“Старий і море”). Як Жульєн Сорель (“Червоне і чорне” Стендаля), він навчався в семінарії, але прагнення пізнати світ перемогло тяжіння до Бога. Три старовинних золотих допомогли Сантьяґо розпочати свій шлях (асоціація з трьома золотими волосинами із “Крихітки Цахеса...” Е. Т. А. Гофмана). “Тисяча й одна ніч” — основа повісті про мандри вівчаря, про що Коельйо сам нагадав у книзі “Заїр”.

Сантьяґо — вівчар, пастух. Цей образ часто зустрічаємо в Біблії: це і Авель, і Авраам, і Мойсей, і цар Давид. В індійській традиції покровителем вівчарів був Крішна, у грецькій — Аполлон, Геліос і Паріс. Божественними покровителями пастухів були Пан і Дафніс. Уважали, що вівчар через них пов’язаний із небом (Богом), а через овець — із тваринним і рослинним світом (навіть розуміє їхню мову), тому до пастуха зверталися за порадою, за ліками-травами, за прогнозом на врожай. через відстороненість від громади та постійні мандри на вівчаря часто дивилися як на характерника, чаклуна. Варто пам’ятати також про давню іудейську традицію: Бог — пастир, Земля — пасовисько, а люди — вівці, яких доглядає й охороняє Господь. Тому можна прирівняти пастуха Сантьяґо до “божественної дитини”, “героїчної дитини”, до медіатора, що з’єднує Небо, Землю, людей і Бога, до універсального образу-архетипу.

Багато дослідників зауважують, що образ Сантьяґо нагадує образ маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері.

17. Повторення поняття теорії літератури (запис до зошитів)

Притча — старовинна назва повчальних алегоричних оповідань із чітко висловленою мораллю. Основою цього жанру є алегорія; головним завданням — моральне або релігійне повчання (це робить її схожою на байку). Притчова оповідь абстрагована у часі та просторі. Притча ґрунтується на принципі параболи: повість віддаляється від сучасного авторові світу, іноді взагалі від конкретного часу, оточення, а потім, ніби рухаючись за кривою, повертається до залишеного предмета та філософсько-етично осмислює й оцінює його.

18. Перегляд бууктрейлера «Алхімік» Паоло Коельйо

https://www.youtube.com/watch?v=AznfvMUye-U

19. Узагальнююча бесіда.

- У чому на вашу думку, секрет популярності роману П. Коельйо «Алхімік»? Хто такий «Алхімік»? У чому парадоксальність цього образу?

- Ваші враження від прочитаного?

- Про що цей роман? (Про долю, про пошуки і отримання істини, про знаки життя, про дружбу, про кохання, про багатство, про самопізнання і бажання до самовдосконалення.)

- Хто такий Сантьяго? (Молодий іспанець, до 16 років отримував освіту у духовній семінарії, де вивчав латину, іспанську та боже слово. Одного разу він набрався сміливості та зізнався батькам, що не хоче бути священником, а хоче подорожувати. Він на гроші батька купує отару овець і уже декілька років з вівцями бродив з місця на місце у пошуках води та їжі.)

- Чи був Сантьяго задоволений своїм життям? (Так, йому подобається таке життя. Він здобув багато друзів, навчився узнавати на землі і на небі прикмети того, що його чекає попереду. Усьму цьому його навчили вівці.)

- Що ж порушує його спокій? (Йому сниться двічі один і той же сон, і циганка говорить йому, що він мусить опинитися біля пірамід та знайти там скарби.)

- Чи готовий був юнак відправитися на пошук цих скарбів? (Звичайно, ні: він не знає як до них дістатися і у нього немає грошей.)

- Хто такий Мельхиседек? (Це цар Салиму. Він з’являється у той момент, коли юнак готовий відступитися від свого шляху – він розчарований у своїх снах і у циганці – гадалці.)

- Як царю вдається переконати Сантьяго? (Мельхиседек наводить йому приклади із життя тих людей, які не пішли по своєму шляху, що такий шанс дається людині лише один раз у житті. І якщо людина дійсно чогось бажає, то це обов’язково збудеться, тому що їй у цьому буде допомагати увесь Всесвіт.)

- Чому за свою пораду цар прохає десяту частину отари? (Усе на світі має свою ціну.)

- Чому Сантьяго не зовсім задоволений цією зустріччю? (Йому жаль розлучатися зі своєю отарою, зі звичним укладом життя.)

- Який подарунок робить йому цар на прощання? (Він дарує йому два камені: Урим і Туммим – білий і чорний. Цар говорить, що коли він не зможе розібратися у знаках, вони йому згодяться. Але Сантьяго повинен не забувати, що все на світі – одне ціле, щоб він сам намагався приймати рішення. І найголовніше – він повинен слідувати своїй Долі до кінця.)

- Яку історію розповідає йому Мельхиседек? Чому? (Історію про дві краплі олії у чайній ложці. Секрет щастя у тому, щоб бачити все, чим захоплюючий світ, і ніколи не забувати про те, що ти маєш.)

- Чому на шляху Сантьяго з’являються торговець солодощами і торговець кришталем?

(По-перше, Сантьяго обікрали, і він, допомагаючи їм заробляє на шматок хліба.

По-друге, у нього прекрасна можливість познайомитися з людиною, яка знайшла своє

місце у житті і людиною, яка відмовилася втілити свою мрію у реальність.)

- Чому Сантьяго залишається працювати саме у торговця кришталем?

(Йому є про що розповісти і порадити Сантьяго; також йому потрібно заробити

грошей, щоб повернутися додому і купити нове стадо.)

- Чому навчився Сантьяго за час роботи у торговця кришталем? (Сантьяго навчився: 1) Усім тонкощам цієї роботи і сам тепер міг відкрити таку ж лавку; 2) арабській мові, міг вільно розмовляти; 3) заробив гроші на закупку овець удвічі більше того, що у нього було.)

- Чому Сантьяго не повернувся до Іспанії? Що йому допомогло продовжити свій шлях?

(Два камені, подаровані царем Мельхиседеком. Юнак пригадує слова царя: «Не

відмовляйся ніколи від своєї мрії, слідуй знакам…» Сантьяго роздумує і розуміє, що

повернутися додому він зможе у будь-який момент і що він мусить спробувати знайти

скарби.)

- Наступний герой, який зустрічається на шляху Сантьяго – це Англієць. Що ви про

нього дізналися? (Англієць все своє життя присвятив тому, що відшукував ту єдину мову, на якій говорить Всесвіт. Спочатку він захопився есперанто, потім релігіями світу, і на кінець, алхімією. Тепер Англієць вільно говорить на есперанто, досконало знає історію різних вірувань, лише алхіміком ще не став. Він уже витратив частину батьківського спадку на свої безплідні пошуки. Розшукував у найкращих бібліотеках, купував найважливіші книги з алхімії, але досягнути досконалості йому так і не вдавалося.)

- Чому він опинився у каравані? (У одній із книг Алхімік вичитав про одного знаменитого арабського алхіміка, котрому 200 років і він нібито знайшов Філософський Камінь та Еликсир Безсмертя і що він живе в оазисі Ель-Фаюм. Англієць вирішив своїми очима побачити цього алхіміка і з цією метою зібрався йти з караваном через Сахару, на шляху якого буде оазис Ель- Фаюм.)

- Чому навчилися Англієць і Сантьяго один у одного? Що вони зрозуміли? (У кожної людини своя дорога, свій спосіб навчання. Кожен із них шукає свій шлях, і за це вони не можуть не поважати один одного.)

- Хто така Фатіма? При яких обставинах вони зустрічаються? (Це дівчина, яка мешкає в Ель-Фаюмі. Коли Сантьяго і Англієць опинилися в оазисі, вони зайнялися пошуками Алхіміка і стали розпитувати людей, котрі приходили до струмка за водою. Там Сантьяго і познайомився з нею.)

- Чому Фатіма не удержує Сантьяго в оазисі? (Для неї важливо, щоб Сантьяго знайшов себе – лише у такому випадку вони зможуть бути щасливими.)

- Остання знакова зустріч Сантьяго – зустріч з Алхіміком. Як Алхімік зрозумів, що

Сантьяго саме та людина, на яку він очікував усі ці роки? (У Сантьяго було видіння, і він попереджає вождів оазису про біду, що насувається.)

- Чому Алхімік переконує Сантьяго не залишатися в оазисі, а продовжити свій шлях?

(Алхімік малює йому його подальше життя…)

- Чому Сантьяго перетворюється у вітер? (Він досяг свого духовного самовдосконалення: отримавши Душу Світу, навчився розмовляти на цій мові, і він знав, що якщо чогось забажає – ввесь Всесвіт буде цьому сприяти. Він став Алхіміком.)

- Навіщо ж Сантьяго продовжує пошук скарбів? (Алхімік говорив йому, що «скарби треба знайти. І лише тільки тоді все, що ти зрозумів та провідчував на шляху до них, отримає смисл».)

- Як ви думаєте, чому його шлях лежить саме до пірамід? (Піраміди 1) це одне із чудес світу; 2) символ мудрості; 3) символ могутності; 4) символ людських можливостей.)

- Який висновок ви для себе зробили, прочитавши роман «Алхімік»? (Людина щаслива тоді, коли слідує своєму шляху.)

- Які уроки життя ви почерпнули з роману? (1) Людина повинна слідувати своїй Долі.

2) У кожної людини свій шлях пізнання істини. 3) Якщо ти чогось бажаєш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося. 4) Усе у світі має свою ціну. 5) Кохання – це частина Долі, і воно не перешкода, а підтримка. 6) Життя – притягує життя. 7) Ніколи не забувай про те, що у тебе є. 8) Ніколи не падай духом, іди сміло вперед.)

20. Узагальнення вчителя.

Отже, Сантьяґо — це передусім філософ, який намагається віднайти Істину, налаштувати зв’язок між мікро- і макрокосмом. І хоча це пошуки у різних напрямках й вимірах, Істина є незмінною — це Любов, сила, що трансформує і вдосконалює Світову Душу, це найважливіша частина Мови, якою говорить світ, Любов, “старша від людства, давніша від пустелі”.

Антуан де Сент-Екзюпері у знаменитій казці “Маленький принц” сказав: “Найголовніше — те, чого очима не побачиш”. Що це — “те”? Що є найголовнішим, чого ми не бачимо? Душа? Отже, справжня краса людини непомітна, проте помітні її прояви: у милосерді, чуйності, здатності любити, у всіх учинках людини, у гармонії із самою собою й навколишнім світом. Вона руйнує стіну непорозуміння, зла, ненависті, зігріває всіх, хто перебуває поруч із людиною, що світиться нею.

“Алхімік” — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяґо — це сам Паоло Коельйо. Сюжет твору тісно переплетений з багатьма епізодами життя митця: наприклад, батьківські вимоги щодо майбутнього, подорож до Єгипту. АВТОР стверджує, що “цю книгу написано, аби усвідомити свій сокровенний шлях”.

Змальовуючи свою філософію, автор не описує своїх переживань та емоцій, щоб залишити ореол загадковості. Твір насичений філософськими роздумами, але водночас його сюжет простий для прочитання. Усі важливі думки в романі взято в лапки, тобто виокремлено для читача: у такий спосіб автор звертає нашу увагу на головне.

21. Естетичні погляди П. Коельйо.

• у кожного своє особисте призначення в житті, і через це людина живе у світі;

• якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося;

• кожному дано дар — можливість вибору. Для того, хто не використав цей дар, він стає прокляттям,— інші будуть завжди обирати за нього;

• усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого;

• користуйся кожною миттю, аби потім не каятись і не шкодувати за тим, що проґавив свою молодість;

• на світі немає нічого абсолютно помилкового. Навіть зламаний годинник двічі на добу показує точний час.

Висновок.

Творчість бразильського письменника П. Коельйо наближена до «магічного реалізму», який характеризується примхливим переплетенням реальності та фантастики.

Роман П. Коельйо «Алхімік» поєднує казкові елементи, міфічні та символічні образи й мотиви (герой – пастух, наставники – чарівники, мотив подорожі, піраміди, пустеля, мушля, вівці, кришталь, вітер, сонце та ін.).

Письменник створив власну філософію життя, засновану на палкій вірі в обрану мрію, увазі до голосу власного серця й знаків долі. На думку П. Коельйо, пристрасному бажанню обов’язково допоможуть сили Всесвіту.

Філософію П. Коельйо критикують за простоту запропонованого шляху до досконалості, який, на відміну від релігійних учень або соціальної діяльності, не потребує від людини довгого навчання та складного духовного самовдосконалення.

22. Домашнє завдання.

1) повторити поняття теорії літератури: «класична і масова література», «художність», «роман-притча»;

2) повторити матеріал підручника, с. 197-202;

3) продовжити знайомство із текстом роману П. Коельйо «Алхімік»;

Творче завдання (усно)

Дати відповідь на питання: « Про що б ви запитали П. Коельйо, якби мали нагоду поговорити з ним? Чому у вас виникли такі запитання?

Використати Інтернет-ресурси:

* Аудіокнига П. Коельйо «Алхімік».

https://akniga.org/paulo-koelo-alhimik

* Трейлер «Пілігрим: Пауло Коельйо»

https://www.kinopoisk.ru/film/775707/

4) повторити матеріал, вивчений протягом навчального року.