Для відтворення обставин життя людей на українських землях в період Середньовіччя вчені використовують різноманітні типи джерел. Про умови життя тогочасного люду, їхні житла та побут, знаряддя праці та зброю, одяг та прикраси найбільше інформації несуть речові (археологічні) джерела.

Упорядником літопису, як свідчить текст, був київський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Він вважався одним із найосвіченіших людей Русі-України: мав ґрунтовні знання з історії, літератури та богослов’я, досконало володів грецькою мовою.

В основу літопису Нестор-літописець поклав не лише ті події, сучасником яких був, а й ранішні. Щоб їх описати автор користувався давнішими текстами, переказами, легендами. У літопису містяться відомості про походження та розселення східних слов’ян, історію України-Русі та її сусідів. Завершується літопис описом подій 1110 р.

Робота над «Повістю минулих літ» зайняла у Нестора-літописця майже 20 років. На жаль, оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки літопису, тобто переписані згодом його копії. Завдяки праці Нестора-літописця інформація при минуле України-Русі стала доступна наступним поколінням.