Життя людини за первісних часів

Первісне суспільство є першим і найдовшим періодом історії людства. Він починається з появи ймовірних предків людини близько трьох мільйонів років тому і завершується появою перших міст та держав на Землі (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.). Цей період називають ще дописемним, оскільки тогочасний люд не знав писемності.

Сучасна людина – вчені називають її «людина розумна (по-латині «homo sapiens») – з’явилась у Африці близько 200 тисяч років тому. Хто був її безпосереднім предком, ще остаточно не встановлено – це одна з загадок історії. Згодом сучасна людина розселилась по інших континентах, окрім Антарктиди.

Тривалий час первісні люди перебували в дуже складних природних умовах — близько 200 тисяч років тому на Землі почалося похолодання. Зокрема, значну частину території Європи вкривав льодовик. В цей період первісні люди навчилися добувати вогонь, виготовляти прості знаряддя праці, шити одяг, винайшли лижві, човни, гарпуни, лук і стріли. Основними заняттями людини в той час були полювання, рибальство і збиральництво.

Із завершенням льодовикового періоду (близько 10 тисяч років тому) життя людей змінилося — вони почали займатися землеробством і скотарством. Люди опановують ремесла ‑ починають виготовляти глиняний посуд, прясти, ткати, обробляти різноманітні метали, винайшли колесо тощо. Одними з найдавніших землеробських спільнот були трипільці, які проживали на наших землях у V–IV тис. до н. е.