Історія імен неосяжна як у часі, так і в просторі. Щоб розповісти про їхнє походження та значення, потрібно написати не одну книгу. Тож наша розповідь обмежиться лише найдавнішими іменами поширеними на українських землях.
Так, прадавні імена можуть містити цінну інформацію про обставини життя окремої особи або родини. Ім´я дитині могли дати залежно від порядку, часу та обставин її народження. Наприклад, першу дитину могли назвати Одинець, третю ‑ Третяк, шосту – Шестак, сьому – Семак. Дівчинка, народжена взимку, могла одержати ім´я Зима, а народжена навесні ‑ Весна.
Іменем батьки часто висловлювали й своє ставлення до новонародженого члена родини. Довгоочікуваного сина називали Ждан, Жданко Жадан, Любко, Кохан, а небажаного — Нежданом або Нечаєм. Імена могли відображати певні риси характеру людини (Буян, Рева, Кричун, Мовчан, Несміян).
У давні часи люди вважали, що ім´я впливає на здоров´я, характер і долю дитини: якщо її назвати Здоровко, то вона буде рости здоровою, Щасний – щасливою, Розумник ‑ розумною. Аби захистити дитину від різних незгод та злих сил, давали імена з негативним емоційним забарвленням ‑ Горе, Захворай.
До утвердження християнства на Русі були поширеними й двоосновні імена з компонентами -слав, -мир, -волод, -гост, -бор: Радослав (той, хто прославляє радість); Твердослав (людина з твердим характером), Ярослав (відомий запальністю), Воїслав – воїн та ін. Такі імена, як Володимир, Святослав, Святополк, Ярополк, Всеслав, Всеволод, Мстислав, Ярослав, В´ячеслав, найчастіше давали дітям князі та воєводи, щоб підкреслити особливі риси своїх нащадків — мужність, владність, мудрість тощо.
З прийняттям християнства (наприкінці IX ст.) на Русі набули поширення християнські імена грецького, латинського й староєврейського походження: Богдан, Віра, Надія, Любов, Іван, Олексій, Михайло, Григорій, Петро, Федір, Ганна, Олена, Катерина та ін.
Поширеними є імена скандинавського походження, носіями яких були варяги. Вони прийшли на наші землі ще за часів Русі-України. Скандинавські імена часто мали перші українські князі – Олег («священний, присвячений богам»), Аскольд («золотий голос»), Гліб («нащадок Бога»), Ігор (зі скандинавського Інгварр – «Інг» ‑ бог родючості, «Вар» ‑ дбайливий). Єдина княгиня Русі-України теж мала ім’я скандинавського походження ‑ Ольга (жіноча форма імені Олег, у перекладі означає «священна»).
Розповідь про історію імен можна продовжувати до безкінечності. Дізнатися більше про історію та значення свого імиені ви зможете в мережі інтернет.