1. Суверенна Україна та її територія

Прагнення до свободи та незалежності є визначальною рисою українського народу. Саме це допомагало йому зберігати власну мову, культуру та традиції за часів бездержавності. Шлях до незалежності був тернистим і часто трагічним. Протягом усієї історії українці неодноразово намагалися здобути незалежність. Про ці події ви дізнаєтеся на наступних уроках.

24 серпня 1991 р. на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР^[1] було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Наша країна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду. Український народ підтвердив Акт проголошення незалежності під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. — за нього висловилося понад 90 % громадян, котрі взяли участь у голосуванні.

[1] УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка.

28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Основний закон держави — Конституцію, яка визначає загальні засади територіального устрою України. Відповідно до Конституції, до складу нашої держави входять: Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста зі спеціальним статусом — Київ (столиця України) і Севастополь. Такий адміністративно-територіальний поділ покликаний забезпечувати державне управління певною територією країни.