Найвідоміші бібліотеки давнини

Для зберігання давніх книжок (сувоїв, глиняних табличок) ще в давнину виникають спеціальні книгосховища – бібліотеки[1].

Перші бібліотеки виникли в Дворіччі. Найвідоміша з них бібліотека при палаці ассирійського царя Ашшурбаніпала в місті Ніневія (VII ст. до н. е.). За його наказом зібрали велику бібліотеку. В ній зберігалися приблизно 20 тисяч клинописних табличок, які містили наукові праці, старовинні вавилонські міфи, легенди, молитви, твори мудреців тощо.

[1] Слово “бібліотека” у перекладі з давньогрецької (“бібліо” – книга, “тека” – сховище) означає приміщення, де зберігаються книги.

Давні єгиптяни називали бібліотеки «Аптеками для душі», «Притулками мудрості», «Будинками папірусу» або «Будинками життя». Будувалися вони зазвичай при палацах і храмах. Найвідоміша з них – Александрійська бібліотека (заснована приблизно 290 р. до н.е.). Зберігалося в ній близько 700 тисяч книжок (сувоїв). Тут були рукописи з багатьох країн світу, з найрізноманітніших галузей науки та літератури – історичні, медичні, математичні, філософські праці.

Другою за величиною бібліотекою стародавнього світу була бібліотека в місті Пергам. Вона вміщувала приблизно 200 тисяч рукописів. Жителі Александрії та Пергама змагалися між собою в збиранні книжок. Правителі Єгипту навіть заборонили вивозити з країни папірус. Проте пергамські правителі знайшли вихід. У Пергамі було винайдено новий вид матеріалу для письма – пергамент. Його виготовляли з добре вичиненої шкури молодої худоби. Пергамент був значно дорожчим, аніж папірус, проте більш довговічним.

В середні віки бібліотеки засновувалися переважно при храмах та монастирях. Першою відомою бібліотекою у Київській державі була бібліотека при Софійському соборі в Києві. Вона була заснована в 1037 році князем Ярославом Мудрим. У ній зберігались церковні твори, праці з історії, географії, астрономії, філософії та ін.

Доля багатьох бібліотек минулого невтішна. Час та численні завойовники не щадили їх і лише незначна частка праць дійшла до нашого часу.