Поділ України на етнографічні регіони має умовний характер. Етнографічні регіони, на відміну від сучасних адміністративних областей, не мають чітких меж і територіально не збігаються з ними. Це зумовлено тим, що протягом історії кордони таких регіонів змінювалися; окремі з них у різний час входили до складу різних держав.
Досліджуючи етнографічні регіони, історики мають на меті вивчити спільноти, що існували тут у минулому, і пояснити наявні в українців особливості господарювання, архітектури, побуту, традицій.
У вчених немає єдиної думки, щодо кількості та назв етнографічних регіонів на теренах України. Втім, більшість із них вирізняють такі: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Закарпаття, Буковина, Бессарабія (Південна), Таврія, Причорномор’я, Буджак, Запоріжжя, Донщина, Слобожанщина і Сіверщина.
Традиційний костюм Східного Полісся. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. (сучасний малюнок)
Традиційний костюм українців Східного Поділля. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. (Сучасний малюнок).
Працюємо в парі! Порівняйте карту «Етнографічні регіони України» та адміністративну карту України (розміщена на форзаці підручника). Що в них є спільним, а що — відмінне?