Урок 7
Тема уроку: Оздоблення виробу.
Остаточна обробка виробу. Контроль якості виробу.
Розрахунок орієнтовної вартості витрачених матеріалів.
Презентація виробів.
Домашнє завдання: Підготуйте виріб до презентації.
Перевір свої знання
Оздоблення виробу:
Оздоблення включає в себе будь-які прикраси, декоративні елементи або обробку, які надають виробу привабливості, естетики та оригінальності. Це може бути розпис, вишивка, приклеювання бусинок, намистин, нанесення візерунків, витинання, вишивання та інше, залежно від матеріалів та технік, що використовуються.
Остаточна обробка виробу:
Це заключний етап виготовлення, коли виріб готується до використання або продажу. Це включає в себе чищення, виправлення недоліків, обрізання ниток, рівномірне вирівнювання країв, можливе покриття захисними засобами (якщо це необхідно), встановлення застібок або основи для зручного використання.
Контроль якості готових виробів у техніці бісероплетіння на дротяній основі може бути проведений за декількома критеріями:
1. Зовнішній вигляд
Перевірка на рівномірність плетіння, відсутність пропущених або додаткових бусинок, правильність форми (якщо це передбачено в дизайні).
2. Фіксація елементів
Перевірка на міцність кріплення бусинок до основи. Легке торкання або обертання виробу може показати, чи є які-небудь бусинки, що висівають або рухаються.
3. Сполучення деталей
Перевірка всіх з'єднань та вузлів: вони повинні бути добре закріплені, без слабких місць або невиправностей.
4. Рівномірність і згладженість
Перевірка на рівномірність натягу основи та бісеру, а також на наявність гострих країв, які можуть ображувати шкіру або виглядати непривабливо.
5. Відповідність дизайну
Порівняння готового виробу з вихідним дизайном, перевірка відповідності всім вимогам і нюансам, передбаченим в оригінальному плані.
6. Функціональність
Якщо виріб має виконувати певну функцію (наприклад, браслет, кулон і т. д.), важливо перевірити його комфортність та практичність використання.
7. Остаточна перевірка
Не менш важливо знову пройтися поглядом по всьому виробу для виявлення будь-яких можливих недоліків або пропущених деталей.
Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками.
Зроблено розрахунок собівартості продукції з метою повного й достовірного визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції. Розрахунок собівартості зроблений методом калькулювання. На основі даних з каталогів цін була визначена вартість покупних комплектуючих виробів, за допомогою якої були визначені статті витрат на виробництво. Аналізуючи показники, даний виріб є економічно вигідним.
Демонстрація робіт.
Вивчення нового матеріалу
Розробка економічного обґрунтування пов'язана з визначенням витрат, що здійснюються на всіх стадіях процесу «дослідження – виробництво - експлуатація». Витрати бувають одноразові і поточні. У даній роботі розраховуються поточні витрати, тобто собівартість виробу.
Собівартість - це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції.
Собівартість - зовнішній показник, тому що від неї залежить прибуток і рентабельність.
Розрахунок собівартості може вироблятися декількома способами:
- калькулювання;
- укрупнені методи (параметричний, питомих ваг, агрегатний і інші).
Найбільш точний і прогресивний метод - калькулювання. На підставі нормативів прямих статей витрат (матеріали, покупні вироби, зарплата) визначається собівартість продукції.
Для подальшого розрахунку показників, нам потрібно виконати розрахунок основних матеріалів. Розрахунок основних матеріалів виконуємо у вигляді таблиці. Складовими даної таблиці є: найменування матеріалу; норма витрат, яка вимірюється в штуках, пакетах; ціна за одиницю матеріалу в гривнях; і сума в гривнях.
Визначивши матеріали, підраховується загальна сума витрат на матеріали, складається витрата на працю і визначається собівартість з урахуванням праці.
Розрахувавши витрати основних матеріалів і собівартість виробу, переходимо до розрахунку наступних показників, до яких входять: прибуток, ціна, податок на додану вартість і ціна реалізації.
Прибуток (П) - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток складає – 20-25% від повної собівартості. Нами було взято прибуток 22%.
Прибуток визначається за формулою П=0,22 x Сп; П=0,22 х 125,90=28 грн.
де Сп – це собівартість з урахуванням праці.
Ціна (Цвир) – визначається як сума повної собівартості і прибутку. Ціна виробу визначається за формулою: Цвир=Сп + П; Цвир=125,90 + 28=153,90 грн.
де Сп – це собівартість з урахуванням праці, П – прибуток.
Податок на додану вартість (ПДВ) розраховується за формулою: ПДВ=Цвир х 0,2, ПДВ=153,90 х 0,2=30,8 грн.
де Цвир – ціна виробу.
Ціна реалізації (Цр) – визначається за формулою: Цр=Цвир + ПДВ, Цр=153,90 + 30,80=184,70 грн.
де Цвир – ціна виробу, ПДВ – податок на додану вартість.
Розрахувавши вище зазначені показники, занесемо дані в таблицю під назвою «Калькуляція собівартості», яка містить пункти: повна собівартість, прибуток, ціна виробу, податок на додану вартість (ПДВ) і ціна реалізації.
Дані були розраховані на прикладі одного з виробів.
отже, можна зробити висновки, що працюючи над проектом, було виготовлено виріб. Зроблено розрахунок собівартості продукції з метою повного й достовірного визначення фактичних витрат, пов'я