Практичні завдання, для розв’язування яких можна застосовувати алгоритми опрацювання табличних величин, можуть мати різне формулювання.
Наприклад, найпростіше завдання може розпочинатись зі слів: «Дано n чисел...», і далі вказується, що потрібно зробити з цими числами.
Але, зазвичай, трапляються складніші завдання, у яких спосіб організації даних задано неявно. Наприклад, сформувати таблицю квадратів двоцифрових чисел.
Під час написання програм для розв’язування подібних завдань слід виконати такі дії:
1) за умовою завдання встановити, чи можна подати вхідні дані у вигляді табличної величини — списку;
2) надати табличній величині одне ім’я (його у програмі буде використано для роботи з окремими елементами табличних даних);
3) задати порожній список, у якому буде зберігатись набір даних;
4) у програмному коді записати команди для введення елементів масиву в пам’ять комп’ютера.
Подальше опрацювання табличних величин зводиться до використання алгоритмів:
1) зміни значень елементів масиву;
2) знаходження підсумків за набором даних, які передбачають використання простих арифметичних операцій чи виразів над елементами масиву;
3) обчислення суми або кількості значень елементів, що задовольняють заданим умовам;
4) пошуку елементів табличної величини, що задовольняють заданим умовам;
5) упорядкування масиву за деякою ознакою.
Як описати програму зміни значення даних списку?
Зміну значення даних у списку виконують за алгоритмом, який описано блок-схемою (мал. 12.1).
Для перегляду елементів списку в програмах мовою Python використовують конструкцію
for i in range (n):
команди
де і — індекс елемента списку, n–1 — індекс останнього елемента.
Якщо змінювати потрібно не всі значення у списку, а ті, які задовольняють певній умові, то блок-схему доповнюють блоком перевірки умов.
Вправа 1. Квадрати значень.
Завдання. Створіть проєкт Квадрати значень, у якому елементи табличної величини а, яка містить 10 цілих чисел, змінюються їх квадратами. (стор. 142)
1. Відкрийте середовище програмування https://replit.com/
2. У вікні редактора коду введіть команди.
import math
n=int(input('Введіть кількість елементів списку'))
# створюємо порожній список
a = []
for i in range (n):
# додаємо введені елементи до списку в області виконання проєкту
f=int(input('Введіть елемент списку'))
a.append(f)
# змінюємо елементи списку
a[i]=a[i]**2
# виводимо результат
print(a)
2. Запустіть проєкт на виконання. Введіть значення кількості елементів списку та значення елементів списку для тестового прикладу — будь-які числа у вікні виконання проєкту після вказівки
Введіть кількість елементів списку
Введіть елемент списку
3. Перевірте, чи відповідають отримані результати умові завдання. Якщо є помилки, виправте їх.
4. Завершіть роботу з проєктом та середовищем програмування, зберігши всі зміни.
Вправа 2. Результати тренувань..
Завдання. На тренуванні у стрибках у висоту тренер усі дані, які менші, ніж особистий рекорд вихованця чи вихованки, обнуляє. Виведіть список можливих результатів, якщо спортсмен або спортсменка має особистий рекорд у стрибках у висоту a см.
Зауважте, що рекорд у юнацьких змаганнях з результатом 194 см установила в 2018 р. брон-
зова призерка Олімпійських ігор 2020 Ярослава Могучіх.
Спортсмен або спортсменка робить 10 спроб, формуючи список результатів (дані отримуються випадковим чином з деякого діапазону).
Створіть проєкт Результати тренувань, у якому елементи списку list, які менші від заданого значення, будуть замінюватись нулями
1. Відкрийте середовище програмування https://replit.com/
2. У вікні редактора коду введіть команди.
import random
# задаємо контрольне значення
a=int(input('Введіть значення особистого рекорду'))
# створюємо порожній список
b = []
for i in range (10):
# додаємо введені елементи до списку в області виконання проєкту
f=random.randint((a-10),194)
b.append(f)
# змінюємо елементи списку за умовою
if b[i]<a:
b[i]=0
# виводимо результат
print(b)
3. Поясніть, які результати могли би бути в початковому списку висоти
стрибків, якщо після запуску програми на виконання отримали:
4. Завершіть роботу з проєктом та середовищем програмування, зберігши всі зміни.
Методи мови програмування Python можна використати для аналізу даних списку
У мові програмування Python передбачено декілька методів для ана-
лізу списку.
Для визначення індексу (порядкового номеру) елемента в списку використовують метод index ().
Метод index () дає змогу отримати значення індексу (позиції) заданого елемента списку.
Метод count () повертає кількість входжень заданого елемента в списку. Метод отримує один параметр.
Вправа 3. Оцінка якості.
Завдання. На підприємстві планують створити автоматизовану систему перевірки якості пакування продукції. Кожний укладальник (порядковий номер списку) має свій код — двоцифрове число. Визначте, на якій лінії перебуває пакувальник за введеним кодом.
Використайте список кодів [12, 23, 34, 45, 56, 67, 78, 89, 90].
1. Відкрийте середовище програмування https://replit.com/
2. У вікні редактора коду введіть команди.
import random
# Заданий список
A = [12,13,34,45,56,67,78,89,90]
# вибираємо випадкове число із списку
vib=random.choice(A)
# обираємо індекс вибраного випадкового числа
t=A.index(vib)
# виводимо результат
print("код =", vib)
print("пакувальник =", t)
3. Запустіть проєкт на виконання. Поясніть, чому у вас щоразу виходять різні відповіді.
4. Завершіть роботу з проєктом та середовищем програмування, зберігши усі зміни.
Вправа 4. Код
Завдання. Кожний товар на складі маркується десятизначним числовим кодом, для запису якого використовують цифри від 1 до 5 в довільному порядку та кількості через пропуск. Визначте, скільки разів у деякому коді, введеному користувачем, трапляється деяка цифра, яка генерується випадково.
1. Відкрийте середовище програмування https://replit.com/
2. У вікні редактора коду введіть команди.
import random
# задаємо список
a = input().split()
print (a)
# перетворюємо дані із тексту в цілі числа
for i in range (len(a)):
# додаємо введені елементи до списку в області виконання проекту
a[i]=int(a[i])
# вибираємо випадкове ціле число із діапазону від 1 до 5
vib=random.randint(1,5)
# обираємо кількість обраних випадкових чисел у списку
b=a.count(vib)
# виводимо результат
print (a)
print('цифра', vib, 'зустрічається в коді', b, 'разів')
3. Запустіть проєкт на виконання. Дослідіть, що означає отриманий результат (мал. 12.5).
4. Завершіть роботу з проєктом та середовищем програмування, зберігши усі зміни.
Як виконувати дії над даними у списку?
Засобами мов програмування можна автоматизувати процес знаходження підсумкових даних: суми, добутку, середнього значення набору числових даних.
Такі задачі передбачають, що табличні елементи змінюватись не будуть, а результатом їх виконання буде одне підсумкове значення.
У програмах, де передбачені дії з елементами табличної величини, що задовольнять деяким
умовам, використовують оператор розгалуження if. Опис умов здійснюють так само, як і з прости-
ми змінними. Для запису простих умов використовують оператори порівняння :>, <, <=, >=, =,<>, а складені умови формують із простих з використанням логічних операторів and, or, not.
Вправа 5. Середнє значення.
Завдання. При виконанні лабораторного експерименту з фізики учні отримали десять дійсних чисел з діапазону 9,0–10,0. Складіть проєкт Середнє для обчислення середнього значення результатів експерименту.
1. Відкрийте середовище програмування https://replit.com/
2. У вікні редактора коду введіть команди . Врахуйте, що для округлення дійсного числа можна застосувати команду round(<величина>,<порядок>), яка не потребує підключення бібліотеки math.
# імпорт модуля генерування випадкових чисел
import random
#створюємо порожній список
a = []
# надаємо змінній для обчислення суми початкового значення
s=0
for i in range (10):
# додаємо введені елементи до списку в області виконання проекту
a.append(round((random.random()+9.0),2))
# знаходимо суму елементів списку
s=s+a[i]
# знаходимо середнє значення елементів списку
aver=s/10
# виводимо згенерований список
print(a)
# виводимо середнє значення
print(round(aver,2))
1
Розділ 3; §12 стор.137-148 Інформатика. Підручник для 9 кл. / Н. В. Морзе, О. В. Барна.