Ми знаємо, що команда input() каже «почекай, поки користувач введе щось із клавіатури, і запам'ятай те, що він ввів».

 Просто так просити «запам'ятати» досить безглуздо: адже нам потім треба буде якось сказати комп'ютеру, щоб він згадав те, що запам'ятав. 

Для цього використовуємо змінні та пишемо такий код:

Цей код означає: "Збережи те, що ввів користувач, у пам'яті, і далі це місце в пам'яті ми називатимемо ім'ям name". 

Відповідно, команда print(name) означає: "Подивися, що лежить у пам'яті, під ім'ям name, і виведи це на екран".

• В імені змінної використовуйте лише латинські літери a-z, A-Z, цифри та символ нижнього підкреслення (_);

• Ім'я змінної не може починатися з цифри;

• Ім'я змінної по можливості має відбивати її призначення.

Значення змінної — збережена у ній інформація. Це може бути текст, число і т.д.

Знак = це вказівка (оператор) присвоювання. 

Він надає значення, яке знаходиться праворуч від знака «рівно», змінної, яка знаходиться ліворуч від знака «рівно».

У нашому випадку це те, що помістив до неї користувач командою input(). 

Це текстове значення – рядок. Тобто змінна зберігає у собі текстове значення. Говорять, що змінна має текстовий тип даних.

Значення змінної, звісно, можна змінювати (переприсвоювати).

print("Як твоє ім'я?")

name = input()

print('Привіт,', name)

name = 'Надія'

print('Привіт,', name)

Отже, якщо ви бажаєте, щоб змінна мала ім'я та значення, потрібно дотримуватись правила

<ім'я змінної> = <значення змінної>

Важливо!

Примітка 1. Назви змінних нічого не говорять інтерпретатору, і навіть у дуже добре названій змінній не з'явиться потрібне значення, якщо ми його туди не впишемо (введемо)

Примітка 2. Нове значення змінної витісняє старе. Важливо уявляти, яке є значення змінної в кожен момент часу.

Примітка 3. Змінні можна вводити у будь-якому місці програми  (не тільки на початку програми).

Примітка 4. Як назву змінних заборонено використовувати ключові (зарезервовані) слова. До ключових слів у мові Python відносяться:

Отримати список всіх ключових слів  дозволяє код: 

Поради (стандарти)

1) Уникайте використання пробілів перед дужкою, після якої починається список аргументів функції.

2) Після коми потрібен пробіл.

Будь-який рядок можна перетворити на коментар, помістивши перед ним символ #.

Розглянемо наступний код:

# Це коментар у програмі Python.

print('Python rocks!')

Якщо запустити цю програму, то вийде:

Python rocks!

Перший рядок під час запуску ігнорується. Коментар, що починається з символу #, призначений тільки для автора програми та для тих, хто читатиме цей код.

# print('Java')

# print('Ruby')

# print('Scala')

print('Python', end='+') # print('C++')

# print('GO')

print('C++', end='=') # print('C')

print('awesome')

# finish 

Читати підручник

Розділ 2  §8.  Інформатика. Підручник для 7 кл. Н. В. Морзе, О. В. Барна.