ПОВІДОМЛЕННЯ
Життя людини неможливе без спілкування, а спілкування здійснюється через повідомлення. Повідомлення містять відомості про різноманітні предмети, процеси та явища.
Приклади.
Повідомленнями є:
● зображення пішохідного переходу;
● сигнал автомобіля швидкої допомоги;
● спів півня, який сповіщає, що настав ранок;
● телевізійна передача;
● сайт вашої школи;
● SMS-повідомлення від подруги (друга);
● карта автомобільних шляхів вашого регіону.
ОТРИМАННЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ЛЮДИНОЮ
● візуальні (органи зору);
● звукові (органи слуху);
● смакові (органи смаку);
● нюхові (органи нюху);
● тактильні (органи дотику) тощо.
ІНФОРМАЦІЯ
Отримавши через органи чуття повідомлення, людина осмислює ці повідомлення. Результатом осмислення повідомлення є інформація. Отже, можна сказати, що інформація — це результат сприйняття й опрацювання людиною повідомлень з навколишнього світу.
Ви отримали різні враження — комусь воно здалося солодким, комусь — кислим, а комусь — гіркуватимНа те, яку інформацію отримає людина, впливають:
● особливості органів чуття (частина повідомлень, може не сприйнятись або спотворюватись — по-різному, наприклад, сприймаються кольори);
● рівень знань або досвіду людини з теми або форми подання повідомлень (наприклад, знає чи ні людина китайську мову; чи має людина досвід поводження в лісі);
● особливості мислення тощо.
Проте, отримавши однакові повідомлення, люди не завжди роблять однакові висновки.
ДАНІ
що їх зручно зберігати, передавати та опрацьовувати. Дані, які використовує людина, можуть бути подані числами, словами, звуками, графічними зображеннями, спеціальними позначеннями (мал. 1.7).
Для здійснення операцій з повідомленнями з використанням сучасних технічних пристроїв ці повідомлення подають здебільшого у вигляді послідовності електричних сигналів.
ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
У процесі передавання повідомлень обов’язково беруть участь два об’єкти — передавач (джерело повідомлень) і приймач, а також середовище передавання (канал зв’язку) (мал. 1.8). Ваш друг або подруга, що розповідає цікаву історію, є передавачем повідомлення, а ті, хто їх слухають, —приймачами повідомлення.
Для зберігання повідомлень сучасна людина використовує різноманітні носії:
● власну пам’ять (головний мозок);
● папір;
● магнітні й оптичні диски;
● флешпам’ять тощо (мал. 1.9).
Будь-яке перетворення повідомлення є його опрацюванням:
● переклад тексту іншою мовою;
● малювання натюрморту за зразком;
● гра музиканта за нотним записом тощо.
Опрацьовувати повідомлення людина може з використанням різноманітних пристроїв:
● після натиснення на клавішу клавіатури на екрані монітора з’являється зображення літери;
● після отримання мобільним телефоном сигналу виклику вмикається мелодія дзвінка виклику тощо.
Результатом опрацювання повідомлень є нове повідом-
лення, що фіксується в пам’яті людини або на іншому носії.
Працюючи з підручником, читаєте текст, розглядаєте ма люнки чи схеми. Таким чином ви опрацьовуєте повідомлення (мал. 1.13). Зміст прочитаного залишається у вашій пам’яті у вигляді нового повідомлення.
Завдання уроку.
Виконати вправу "Передавання повідомлень" (відповідники) https://learningapps.org/watch?v=pfxivszh221
Виконати вправу "Інформаційні процеси" (відповідники) https://wordwall.net/play/22399/365/995
Заповнити стовпчик наданої таблиці "Подання повідомлення", натисканням "Обрати"
Заповнити таблицю "Самооцінювання" (так/ні)