Тести по темі: «Програма державного регулювання та державної підтримки підприємництва»
1. Ринковий механізм саморегулювання дає можливість:
1) вільно вибирати і діяти підприємцям і споживачам;
2) оптимально використовувати результати науково – технічного прогресу;
3) регулювати використання ресурсів;
4) забезпечувати фундаментальні дослідження у науці.
2. Централізовані державні форми сприяють вирішенню питань:
1) задовольняти потреби населення;
2) розширювати асортимент продукції;
3) покращувати якість продукції;
4) орієнтація на виробництво соціально необхідних товарів.
3.Форми впливу на механізм господарювання:
1) зовнішні та внутрішні;
2) юридичні і політичні;
3) суперечності між організаційно – економічними формами підприємств та правовими відносинами в процесі виробництва;
4) законодавчі акти щодо економічного розвитку .
4.Платформою регулювання економіки щодо побудови господарського механізму є напрямки:
1) одержавлення;
2) кейсіанства;
3) свобода конкуренції і підприємництва;
4) неоконсервативна концепція.
5. Регулювання економіки, повна зайнятість і стабільний економічний розвиток характерні для напрямку:
1) одержавлення;
2) кейсіанства;
3) свобода конкуренції і підприємництва;
4) неоконсервативна концепція.
6. Свобода конкуренції і підприємництва характерні для напрямку:
1) одержавлення;
2) кейсіанства;
3) ринковий механізм господарювання;
4) неоконсервативна концепція.
7. Захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захист прав
споживачів передбачені:
1) Конституцією України ;
2) функціями державних органів;
3) організаційно – правовими відносинами між державою і субєктами
підприємництва;
4) державно – правовими актами.
8. Встановлення ставок податків і процентів за державними
кредитами, податкових пільг передбачені:
1) Конституцією України ;
2) функціями державних органів;
3) організаційно – правовими відносинами між державою і субєктами підприємництва;
4) податковою та фінансово – кредитною політикою.
9. Державне програмування економіки, це:
1) комплексна форма державного регулювання економіки ;
2) науково – технічні, економічні та соціальні регіональні програми;
3) соціальні, екологічні та інших норми, ліцензії та нормативи;
4) договори на виконання робіт.
10. Регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва, відсутність інфляції характерні для:
1) державного програмування економіки;
2) фіскальної політики;
3) грошово – кредитної політики;
4) політики інвестування.
11. Регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і послуг, підтримання купівельної спроможності грошей характерні для:
1) державного програмування економіки;
2) політики регулювання грошової маси;
3) грошово – кредитної політики;
4) політики інвестування.
12. Поступове усунення митних і фінансових барєрів , створення умов для
вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та робочої сили характерні для:
1) державного регулювання інтеграційних процесів;
2) регулювання цін;
3) грошово – кредитної політики;
4) політики інвестування у виробничу і соціальну інфраструктуру.
13. До обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності
включають:
1) спрощення порядку реєстрації та ліквідації субєктів підприємницької діяльності;
2) скорочення перевірок;
3) регулювання грошово – кредитної маси;
4) політики інвестування у виробничу і соціальну інфраструктуру.
14. Державна підтримка малого підприємництва здійснюється за напрямками:
1) спрощення порядку реєстрації та ліквідації субєктів підприємницької діяльності;
2) встановлення системи пільг;
3) спрощена система оподаткування;
4) залучення до виконання соціально – економічних програм.
15. Проблеми удосконалення механізму господарювання в Україні:
1) запровадження демократичного економічного планування;
2) здійснення єдиної грошово – кредитної політики;
3) встановлення системи пільг;
4) залучення до виконання соціально – економічних програм субєктів малого підприємництва.