Літературне читання

30.03 В. Сухомлинський " Не загубив, а знайшов " читати оповідання (с. 159-160).

Розучити скоромовку

Це цапок йде до криниці.

Працьовитим цапенятам

Принесе водиці тато.

Правильно прочитайте зашифроване оповідання.

МІЙЗ

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівіна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне.

31.03. Тема: Умій творити добро. Всеволод Нестайко " Шурка і Шурко"

— Ви вже знайомі з творами відомого українського письменника Всеволода Нестайка. Це цікаві оповідання, казки, повісті про незвичайні пригоди ваших ровесників — хлопчиків і дівчаток. З героями його казок теж відбуваються дивовижні події, завдяки чарівним речам.

Сьогодні ми ознайомимось з новим оповіданням Всеволода Нестайка « Шура і Шурко ».

1. Біографічна довідка

— Всеволод Зіновійович Нестайко народився ЗО січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож усе своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак уві сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже, під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — писати для дітей веселі і мудрі книги. Майже п’ятидесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Найвідоміші з них — «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною» (1090), «Неймовірні детективи» (1995) та ін. Книги В. 3. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.– Якими шляхами самопізнання треба пройти, щоб сформувати в собі доброту? А давайте діти ми разом відшукаємо ці шляхи? А ці шляхи віднайдемо тоді, коли детальніше проаналізуємо оповідання Всеволода Нестайка « Шурка і Шурко »– Якими шляхами самопізнання треба пройти, щоб сформувати в собі доброту? А давайте діти ми разом відшукаємо ці шляхи? А ці шляхи віднайдемо тоді, коли детальніше проаналізуємо оповідання Всеволода Нестайка « Шурка і Шурко »

– Якими шляхами самопізнання треба пройти, щоб сформувати в собі доброту? А давайте діти ми разом відшукаємо ці шляхи? А ці шляхи віднайдемо тоді, коли детальніше проаналізуємо оповідання Всеволода Нестайка « Шурка і Шурко »

Читання оповідання( с.160- 166)

— Хто з’явився наступного дня біля лікарняного ліжка Шурка?

— Що вона розказала своєму однокласнику?

— Як Шура наступного разу відвідала Шурка?

— Чи Шурі і Шурку вдалося стати справжніми друзями?

ВПРАВА « МОЯ МРІЯ»

У кожного з вас, діти, є своя мрія. Складіть долоньки разом,піднесіть їх до ротиків і пошепки вимовте свою мрію: «Я мрію про…»Заховайте свою мрію в кулачок,притуліть до серця, потримайте трохи і відпустіть, дмухнувши на неї. Нехай ваші мрії летять і обов’язково збуваються!

Переказувати оповідання (с. 160–166).

01.04. І. Прочитайте уважно текст.

ПРОГАЯНИЙ ДЕНЬ

Мама йшла на роботу рано, до сходу сонця. Вона розбудила Петрика й сказала:

— Сьогодні в тебе почалися канікули. Але гаяти часу не можна. Ось тобі робота на сьогодні: посади біля хати дерево й прочитай цю книгу про Далекі Сині Гори.

Мама показала, де викопати дерево, поклала на стіл книжку про Далекі Сині Гори й пішла на роботу.

Петрик подумав: “Посплю ще трохи”.

Ліг, задрімав, потім заснув міцно-міцно і снилося йому: біля хати виросло дерево, яке він посадив, а Далекі Сині Гори стали зовсім недалекі й стоять над самісіньким ставком.

Прокинувся Петрик — ой, лишенько! Сонце вже серед неба.

Хотів зараз же до роботи взятися, та подумав: “Ще встигну...”

Сів під грушею. Думає: “Ось посиджу ще трохи та й почну”.

Потім пішов у садок, ягоди їв, за метеликом ганявся, потім знову під грушею сидів.

Прийшла мати ввечері й каже:

— Показуй, що зробив, сину.

А Петрикові нічого показати. Соромно йому й матері у вічі дивитися.

— Ходімо, сину, покажу тобі, що люди зробили за той день, що ти прогаяв.

Взяла мама сина за руку й повела. Підводить до одного поля й показує:

— Вчора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист. А ти байдики бив.

Підвела до колгоспного двору, показує багато-багато ящиків з помідорами й каже:

— Ці помідори вранці були на полі, а тепер у ящиках. Завтра їх повезуть у місто. Це робила я з жінками. А ти байдики бив.

Підвела до великої-великої купи зерна.

— Це зерно вранці було в колосках. Хліб скосили й змолотили, зерно привезли на тік. А ти байдики бив.

Підвела до стінки, вимурованої з цегли.

— Тут вранці був тільки гранітний фундамент, а тепер мур стоїть. Це муляри працювали. А ти байдики бив.

Підвела до великого кам’яного будинку, зайшла з сином. На полицях — паляниці, калачі. Усе пахло хлібом.

— Це пекарня, — сказала мама. — Ці хпібини вранці були ще борошном, а тепер сам бачиш. Цілий день трудилися пекарі. А ти байдики бив.

От що таке прогаяний день. В.Сухомлинський

ІІ. Виконайте завдання

1. Що повинен був зробити Петрик?

а) відпочивати та посадити дерево;

б) посадити дерево та прочитати книжку;

в) прочитати книжку та сходити до бабусі.

2. Чому Петрик не виконав доручених справ?

а) тому що хлопчик не мав почуття відповідальності;

б) тому що Петрик любив рибалити;

в) тому що Петрик любив читати.

3. Коли прийшла мати з роботи?

а) рано вранці;

б) в обід;

в) ввечері.

4. Що означає вислів «байдики бити»?

А) вибивати м’яча;

Б) марно гаяти час;

В) ходити пішки.

5. Встанови послідовність подій у творі В.Сухомлинського «Прогаяний день».

□ Петрик задрімав.

□ Мама дала доручення Петрикові.

□ Результати плідної праці.

□ Сонце вже серед неба.

□ Петрикові нічого показати.

6. Визнач головну думку твору.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Допиши речення

- На ріллі працював __________________________________

- Помідори зібрала у ящики _________________________________________

- Гранітний фундамент та мур збудував _______________________________

- Паляниці, калачі спекли _________________________________

8. Яку пораду можна дати Петрикові?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

03.04. Тема: Космічні пригоди. Марія Чумарна " Казка про друга".

На сьогоднішньому уроці ви маєте попрацювати так, щоб отримати необхідні вам у житті знання.

— Сьогодні ми продовжимо розмову про дружбу. А тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтесь, склавши прислів’я із розсипаних слів.

• Дерево, а, друзями, людина, корінням, міцне.

(Дерево міцне корінням, а людина — друзями.)

- Як розумієте це прислів’я?

Уміння дружити – найголовніша риса людини. Перевіримо, кого можна називати справжнім другом, поговоримо, як треба дружити. Допоможе нам у цьому твір Марії Чумарної «Казка про друга», (Портрет, біографія письменниці)

-Розгорніть підручник на сторінці 166.

-Казку, яку ми будемо з вами читати написала фото

-Марія Іванівна Чумарна ( Чепурко ; 19 серпня 1952, село Рекшин Бережанського району Тернопільської області) – українська поетеса, педагог, журналіст. Член Національної спілки письменників України. 1975 року закінчила філологічний факультет Львівського університету. У місті Збараж працювала вчителем, літературним працівником і завідувачем відділу листів районної газети. Від 1991 року засновниця та директор Приватної авторської школи Марії Чумарної. У 2000-2006 роках була директором авторської школи “Тривіта”. Від 2006 року працює редактором і ведучою авторських програм “Літературний Львів” і “Феномен України” на Львівському телебаченні.

1. Опрацювання першої частини казки

Виразне читання першої частини казки

- Від чийого імені ведеться розповідь у казці?

- Про що розмірковує хлопчик?

- Кого він називає своїм другом?

- Знайдіть опис Компутика.

- Куди потрапив герой разом з Компутиком?

- Як ви вважаєте, чому планета має таку назву?

- Знайдіть її опис.

- Якими були місцеві жителі?

- Що відчув хлопчик, сидячи на горі?

- Про кого він постійно думав?

- Що пригадував?

Підготуватися переказувати казку (с.166-168) так, ніби ти став учасником подій.

06.04. Тема: Космічні пригоди . Марія Чумарна " Казка про друга"

— Про дружбу складено багато віршів, казок, пісень, створено безліч фільмів і мультфільмів. Пригадайте мультфільми про дружбу і скажіть:

- з ким дружив крокодил Гена? (Чебурашка)

- як звуть друзів із Простоквашино? (Дядя Федір, Матроскин, Шарик)

- назвіть друзів Вінні Пуха. (П’ятачок, ослик Іа, Сова)

- Він подружився із тим, хто живе у ставку, тільки посміхнувшись йому. Хто це? (Єнот)

- Хто друг Черепахи, що лежить на сонечку і співає пісеньку? (Левенятко)

Уміння дружити — найголовніша риса людини. Перевіримо, кого можна називати справжнім другом, поговоримо, як потрібно дружити. Допоможе нам у цьому твір Марії Чумарної «Казка про друга».

Опрацювання другої частини казки

— Що трапилося з екраном?

— Які почуття охопили героя?

— Як змінилося небо?

— Що хлопчик побачив високо вгорі?

— Чому йому вдалося впізнати нашу планету?

— Про кого знову згадав хлопчик?

— Від кого сподівався отримати допомогу хлопчик?

— Що розповідав хлопчикові невидимий голос?

Опрацювання третьої частини казки

— Хто повернув хлопчика додому?

— До кого він забіг по дорозі до школи?

— Що йому розповів Сашко?

— Так хто ж справжній друг хлопчика?

Доведіть свою думку. — Що у казці вас вразило, що — здивувало?

Читати казку с. 168- 170

07.04. Тема: Щастя кожної людини . Василь Сухомлинський " Співуча пір'їнка"

- Як ви розумієте ці прислів’я?

1. прислів’я – Кожна істота на цьому світі чимось відрізняється від інших, але кожна по своєму красива.

2. прислів’я – В цьому прислів’ї вираз «співоча пір’їнка» означає здібності або талант, які є у кожної людини.

Вираз «співоча пір’їнка» в цьому прислів’ї означає здібності.

У всіх ці здібності різні, але вони обов’язково є! Їх тільки треба вчасно розгледіти та розвивати!

Вірш

Ми прийшли у світ щоб жити

всі на просторі земнім,

щоб сміятись і радіти

у довкіллі чарівнім.

Це життя, це справжня казка!

Ллється музика і сміх.

Ти ж (запам’ятай, будь-ласка)

неповторний серед всіх.

- А й справді, на цілій планеті нема таких хлопчиків і таких дівчаток, як ви. Є мільйони інших хлопчиків і дівчаток, але саме такого, як кожен з вас, нема ніде.

-Навіть коли є близнята, зовні дуже схожі одне на одного, то однаково у кожного своє життя, свої погляди, відчуття, свій характер, свої здібності.

- Хтось гарно співає, хтось швидко і правильно розв’язує задачі, працює на комп’ютері.. Хтось майстерно вишиває, а хтось уміє доглядати тварин. І кожен по своєму пройде життєвий шлях.

- Але людина не завжди цінує свою унікальність, не завжди знає свої здібності й можливості, розпізнає і розвиває їх.

Саме на такі роздуми наштовхує нас казка В.Сухомлинського «Співуча пір’їнка».

Тому сьогодні ми познайомимося зі змістом цієї казки, з’ясуємо чого ж вона нас навчає, будемо розвивати свою уяву, фантазію та зв’язне мовлення.

Опрацювання казки В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка»

-Чи сподобалась вам казка?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Про яку пташку розповідається в казці?

— Чи чули ви колись про такого дивовижного птаха? (Демонстрування малюнка, на якому зображено стрепета.)

— Стрепет належить до родини дроф. Це великий птах із сильними довгими ногами, короткими кігтями, щоб краще було ходити і бігати у степах з високою та густою травою. Коричнево-сіре забарвлення допомагає ховатися від ворогів. А з голосом цій пташці не поталанило. Вона може лише невиразно шипіти.

. Аналіз змісту

— Чи знали ви до сьогоднішнього дня про такого птаха?

— Із чим порівнюється його спів? Прочитайте.

— Яке лихо трапилось у стрепета?

— Хто знайшов пір’їнку?

— Як ви розумієте слова чоловіка?

— Чи є співучі пір’їнки у ваших однокласників? Чи є вона у вас?

Раджу вам почитати цікаву збірку творів В.О.Сухомлинського

«Будь уважний до себе і до інших, не загуби свою співучу пір’їнку!»

– Підготувати переказ казки, відповідати на запитання (с.175.

08. 04. Тема: Урок позакласного читання. Школа добрих учинків (за творами Василя Сухомлинського)

— Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже

велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони

допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В.Сухомлинського.

-Читання творів В. Сухомлинського .

Перегляньте презентацію.

10.04. Тема: Театр і актори. Іван Андрусяк " Як подружитися з Чакалкою".

Ми дізнаємося багато цікавого про сучасну літературу, сучасного письменника, який пише захоплюючі твори для дітей.

1.Розповідь про письменника

Іва́нМиха́йловичАндруся́к (*28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Іван Андрусяк – один із найулюбленіших поетів сучасних українських дітей. Кумедні, розбишацькі сюжети, яскраві образи й «добрі капості» у нього неодмінно поєднуються з досконалою поетичною технікою, тонким чуттям мови і ефектною звуковою грою. Це вірші, які не вчаться напам’ять, а легко й хвацько запам’ятовуються самі – й у поєднанні з креативними ілюстраціями юної художниці Лілії Курцеби запрошують маленького читача до веселої гри.

Збірка «Лякація» удостоєна у 2016 році Корнійчуковської премії, а низка віршів із неї включена до нової шкільної програми для вивчення в третьому і четвертому класі.

З 2005 року Іван Андрусяк звертається до дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Чакалка». У ній автор використовує фольклорний образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло.

2. Перегляд відео «Зустріч з письменником»

3.Слухання казки "Як подружитися з Чакалкою". Аудіо книга.

13.04. Тема: Дивовижні історії . Леся Воронина " Пригоди голубого папуги "Леся Воронина.

Нас чекає зустріч із нашою сучасницею, дитячою письменницею, якою вважають однією з найкращих у дитячій літературі. Це – Леся Воронина. Сьогодні вас чекає знайомство з її фантастичним оповіданням «Пригоди голубого папуги».

Леся Воронина – письменниця, журналістка, перекладачка. Вона вважає, що література - це найгеніальніший винахід людства, що світ був би набагато жорстокіший і примітивніший, якби не було книжок. А пише тому, що вірить – після того, як дитина прочитає, їй схочеться зробити щось добре й гарне. Переконана, що основне завдання літератури – робити людей кращими.

«Головна риса дитячого письменника – неймовірна радість просто від того, що ти живеш на світі».

Леся Воронина

Знайомство з авторкою перегляд відео нижче.

ПРИГОДИ ГОЛУБОГО ПАПУГИ

(скорочено)

Послухайте оповідання в ауді книзі.

Завдання: відновіть послідовність подій тексту.

¨ І від того погляду йому ставало моторошно.

¨ Приблудився безпритульний рудий котяра.

¨ Підлетів до кватирки і випурхнув на вулицю.

¨ Той день пані Магда запам’ятала надовго.

¨ Папугу звали Антось, жив на останньому поверсі.

¨ І рвонула вперед, у морок тунелю.

¨ Пані Магда вирішила будь-що навчити Антося людської мови.

14.04. Тема: Літаючі мрії. Сашко Дерманський " Мрія Маляки" .

- Сьогодні ми продовжимо мандрувати країною Читання, де твір відкриє нам свої таємниці. І допоможе нам в цьому Сашко Дерманський . Послухайте, презентацію перегляньте.

15. 04. Тема: Олеся Мамчич " Будиночок із зірками ", " Дід Андрій і лютий змій".

1. Самостійне читання біографічної довідки.

ОЛЕСЯ МАМЧИЧ

Поетеса народилась у Києві 28 січня 1981 року. У дитинстві Олеся ходила

до художньої студії, займалася гімнастикою і танцями. Свої перші вірші

почала писати у 6 років. Олеся Мамчич має унікальний диплом

письменника, бо 2003 року вона закінчила відділення «Літературна

творчість» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Уперше вірші О. Мамчич були надруковані 1992 року в журналі

«Соняшник» і відтоді регулярно з’являлась у літературній періодиці.

- Чи трапилася вам інформація, що зацікавила і здивувала вас? фото автора

2. Читання вірша учнями.

Прочитайте твір «Дід Андрій і лютий змій», "Будиночок із зірками"

17.04. Тема: В гості до прабабусі. Саша Кочубей " Володарка лісу".

Знайомство з новим оповіданням.

- Яку назву має оповідання яке ми будемо сьогодні читати?

- Хто такі володарі лісу?

- Хто може бути володарем лісу?

- Ваші передбачення.

- Прочитаймо оповідання «Володарка лісу» і ви скажете, хто це володарка лісу і чому її так називають.

Саша Кочубей

ВОЛОДАРКА ЛІСУ

(оповідання)

Моя прабабуня — самосе́лка. Вона живе сама в селі Залісся. Колись там мешкало багато людей. Але потім вибухнув Чорно́биль *1 і всіх вивезли.

Якийсь час прабабуня жила з нами в місті. А потім зібрала речі й повернулася назад. «У Заліссі народилася, в Заліс сі й помру», — сказала мамі.

Мама дуже гнівалась, але нічого не могла вдіяти. Прабабуня — міцний горішок. Якщо вже вирішила щось, її ніхто не спинить.

Прабабуня каже, що приросла до Залісся. Там її дім, її коріння.

— Приросла, мов квітка барвінку? — уточнюю, згадуючи синій килим на її подвір’ї.

— Мов квітка барвінку, — всміхається прабабуня.

Раз на рік я приїжджаю в гості. Мені частіше не можна, «бо радіа́ція» *2. У цей день час летить, мов шалений. Не встигає прабабуня показати мені своє господарство: ягоди, гриби, фрукти, овочі, — як час повертатися додому. А я ще навіть з її сусідами не познайомилася. Сусідами прабабуня називає ведмедів, лисиць, вовків, лосів і коней, які мешкають у лісі.

Настає вечір. Тато плескає по плечу, мовляв, час прощатися.

Я цілую прабабуню та сідаю в машину. Автівка рушає.

Озираюся. Прабабуня стоїть у блакитній хустині посеред дороги й махає рукою. Віддаляючись, стає схожа на цяточку.

На квітку барвінку посеред лісу.

Смокчу барбариску, але мені від того не солодко. Від гіркої миті перед очима все розпливається.

— Тату, спини! — кричу і б’ю у вікно.

Тато зупиняє автівку.

— Дивись під ноги, сонечко.

Я відчиняю дверцята й біжу щодуху. Так швидко, що починає поколювати в боку. Падаю в обійми, ледь не збиваючи прабабуню з ніг.

— Ба, мо-жна я за-ли-шу-ся на все лі-то? — мені перехоплює дихання від бігу й від хвилювання.

— Я б дуже хотіла цього, Марійко, — шепоче.

На мить мені здається, ніби це шепоче ліс: ягідка барбарису, що почервоніла від підглядання за нами, листя, що тремтить на деревах, лисиця, яка причаїлася за стовбуром дерева, ведмідь, який прийшов у Залісся аж із Білорусі.

— Ти пам’ятаєш про дім і коріння? — прабабуня зазирає мені в очі.

— Угу, — киваю головою.

— Тобі треба повертатися, — вона загортає за вухо неслухняне пасмо мого волосся, що вибилося на бігу. — Твоє коріння там, де ти народилася.

Поки ми їдемо до Києва, я думаю про неї. Зараз восьма вечора, а значить, прабабуня вечеряє. В кімнаті цокає годинник і про щось торохтить радіо, в якому ми замінили батарейки.

В її вікна зазирають сусіди: лисиці, ведмеді, вовки, лосі, косулі, коні. І весь барбарис, весь барвінок лісу цвіте для неї.

*1 Чорно́биль — місто в Україні, де в 1986 році сталася екологічна катастрофа. Там і досі не можна мешкати людям.

*2 Радіа́ція — випромінювання; виділення особливої енергії, яка у великій кількості дуже шкідлива для всього живого.

- Так кого називали володаркою лісу? Чому?

- Який настрій у цього оповідання7 Чому?

- Що вас найбільше здивувало?

- Що видалося незрозумілим?

- Навчитися виразно читати твір в особах,

- Переказувати його від імені бабусі.

21.04. Тема: Галина Ткачук " Нерозмінна монета".

- Сьогодні ми познайомимося з новим автором, прочитаємо уривок її твору. Дізнаємося, де відбуваються події, хто герої твору .

1 Розповідь про автора.

Ткачук Галина Сергіївна народилася 27 серпня 1985 року в м. Хмельницькому. Закінчила Національний університет «Києво - Могилянська академія» за фахом «Літературознавство й історія літератури»

Учасник багатьох мистецьких акцій та проектів. Авторка поезій, оповідань, казок та повістей. (КАРТКА)Лауреатка літературного конкурсу «Гранослов» (2003); Володарка першої премії Всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» (2010); отримала відзнаку дитячого журналу «Ангелятко» на Шостому Львівському Міжнародному дитячому фестивалі (2012); Повість для дітей «Вечірні крамниці вулиці Волоської» потрапила до списку дитячих книжок, номінованих на премію «ЛітАкцент року» (2014).

Стипендіатка Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «GaudePolonia» (2011). Твори Галини Ткачук перекладено російською та польською мовами.

Член Національної спілки письменників України з 2002 року.

- Ми познайомимось з уривком «Нерозмінна монета» з книги «Вечірні крамниці вулиці волоської».

«Нерозмінна монета» - це оповідання з книги "Вечірні крамниці вулиці Волоської".

22.04. Тема: Іван Малкович " Понад Дніпро гуде метро".

1.Вивчення творчості поета – сучасника Іван Малковича

Народився 10 травня 1961, Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область 1976 — після закінчення середньої школи в Нижньому Березові вступив на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинськог. 1980 — закінчив Івано-Франківське музучилище. 1980 — вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. 19-річним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його обрали найкращим поетом. Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема, «Українська абетка», «Улюблені вірші».

Вірші Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, литовською, грузинською та іншими мовами. Живе і працює в Києві. Збірки Іван Малкович «Білий камінь» (1984) «Ключ» (1988) «Вірші» (1992) «Із янголом на плечі» (1997) «Вірші на зиму» (2006) «Все поруч» (2010).

2. Робота над віршем «Понад Дніпром гуде метро»

Читання вірша учнями самостійне

- Для чого хлопчику гостра шабелька?

- Який сон приснився Дніпру?

- Які побажання дає автор вам?

Іван Малкович

ПОНАД ДНІПРО ГУДЕ МЕТРО

(колискова для сина)

Понад Дніпро гуде метро,

і рибоньці не спиться.

І журиться старий Дніпро,

і сон Дніпрові сниться,

що є у водах дивна Січ,

де рибки

шабельками

видзвонюють як день, так ніч,

неначе плавничками.

Вони готуються в похід,

щоб річку захистити,

бо всі забруднюють її,

і рибкам ніде жити.

Бо знай, моя дитино, знай,

ти знати це повинна:

Дніпро для рибок — рідний край,

це їхня Україна...

Тепер тебе питаю я,

мій хлопчику чудовий:

чи гостра шабелька твоя,

чи коник твій готовий,

щоб захистити ліс від сліз,

і рідну нашу річку,

і те подвір’я, де ти зріс,

і зайчика, й лисичку?..

Ну що ж: я бачу, ти — козак,

ти — серденько хоробре.

Ти підростеш, твій коник — теж,

і все в нас буде добре.

А поки — спатоньки лягай:

вже рибка засинає,

і сині сни старий Дніпро

на хвилях колихає.

24.04. Тема : Мар'яна і Тарас Прохаськи " Самостійне життя"

- Сьогодні ми з вами знову читатимемо про крота -героя. А допоможуть нам побачити особливих кротів українські письменники, подружжя Мар'яна та Тарас Прохаськи. Отож познайомимося з ними.

- Розглянемо портрети.

Мар'яна Проха́сько— українська художниця-ілюстраторка, письменниця, авторка відомої «кротячої» трилогії книжок для дітей, створеної спільно з письменником та журналістом Тарасом Прохаськом. Засновниця авторського видавничого проекту «Напиши мені книжку».

Народилася в місті Ужгороді у 1976 році. У дитячому віці разом з батьками переїхала до Івано-Франківська. У 1998 році закінчила англійську філологію Прикарпатського університету. З того часу займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. Останні роки реалізує себе як ілюстраторка. Мар'яна Прохасько не є професійним художником.

Член Асоціації українських письменників.

2013 року премією «Книга року BBC» було відзначено дитячу книжку Тараса Прохаська «Хто зробить сніг», створену разом з Мар’яною Прохасько.

- Ми прочитаємо сьогодні лише уривок із книжки «Куди зникло море».

- Трішки про цю книгу.

Велика кротяча родина зібралася в далекі краї – туди, де тепло і росте виноград, з якого на зиму можна заготувати багато поживних родзинок. Удома, в Буковому лісі, залишилися тільки Муркавка, Повз і Мартіна. Але дітям не лячно самим, бо ж у них є друзі – бобреня Загата, білки Жужіка та Ержіка, – з якими кожен день сповнений несподіванок і пригод. Тим паче, що до Букового лісу завітала знаменита співачка Соня Садова, а разом із нею – справжня детективна історія…

- Прочитайте, що робив кожен із членів кротячої родини. Чи мали вони постійні обов’язки?

- Хто визначив їм обов’язки?

- Як урізноманітнювала своє життя Мартіна?

- Хто із дорослих піклувався про кротят? Прочитайте, що хвилювало білку? Чому це її турбувало?

- Як діти розв’язали цю проблему?

Прослухати уривок.

27.04. Тема: Ірен Роздобудько " Я зніматимуся в кіно!"

1.Ознайомлення з біографією Ірен Роздобудько.

Ірен Роздобудько - письменниця, поетеса, сценаристка, журналістка. Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З 1998 року живе в Києві. Працювала в газеті «Родослав», у журналі «Сучасніть», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Читання та обговорення оповідання «Я зніматимуся в кіно».

.Бесіда за змістом твору «Я зніматимуся в кіно».

- Про що мріяла дівчинка?

- Які ролі вона хотіла зіграти?

- Чи зустріла дівчинка на вулиці режисера?

28.04. Тема: Ірен Роздобудько " Як зрозуміти хлопців".

Прочитати або прослухати оповідання " Як зрозуміти хлопців"

Усно дати відповіді на запитання.

1. Як називається оповідання?

2. Про що довго розповідала вчителька на уроці ?

3. Що не можна робити у школі?

4. Що кортіло мати дівчинці ?

5. Де чекав Юра дівчинку?

29.04. Тема: Урок позакласного читання . МАЙСТЕР ВЕСЕЛОГО ЦЕХУ — ГРИЦЬКО БОЙКО

— Саме сміх, жарти, веселощі, посмішки, хороший настрій пануватимуть на сьогоднішньому уроці. А подарує їх нам творчість Грицька Бойка.

Народився Грицько Бойко (справжнє ім'я — Бойко Григорій Пилипович) 5 вересня 1923 р. в селі Оленівка на Донеччині в сім'ї службовця. Щодня Грицькові доводилося йти кілька кілометрів до школи, яка знаходилася далеко. Тому хлопець щодня прокидався о четвертій ранку, йшов до станції, щоб їхати робочим потягом до школи.

У 15 років районна газета надрукувала його перший вірш.

Але доля склалася нелегко. Після закінчення школи Грицько пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Брав участь у боях під Сталінградом, був поранений. Удостоєний бойових урядових нагород.

Після війни став студентом Донецького педагогічного інституту. Закінчивши його з відзнакою, працював у газеті „Радянська Донеччина“. Початком своєї літературної діяльності Грицько Бойко вважав 1950 р., коли була надрукована його перша збірка віршів „Моя Донеччина“ для дорослих, а наступного року вийшла друком збірка його поезій для дітей „Будем шахтарями“. Відтоді поет не зраджував наймолодшим читачам.Усього у творчому наробку автора близько 100 книжок для дітей.

Читання за особами вірша „Булка з маслом“.

БУЛКА З МАСЛОМ

Стоїть і гірко плаче Надя:

— Віддайте булку з маслом, дядю!

— Та я ж не брав, дівчатко миле...

— А ви на неї, дядю, сіли!

— Чому віршик викликає посмішку?

ВИСТУПАЙЧЕНКО

Виступайченко Панас

Завжди виступає.

А для чого? В котрий раз?

Сам того не знає.

А рука його, рука —

Мов крило у вітряка.

А язик — ой леле! —

Лопотить та меле!

Захлинається, кричить

І веде до того,

Як в порожнє перелить

Воду із пустого.

Може, є і серед вас

Виступайченко Панас?

Ви йому, братове,

Не давайте слова!

— Як звали хлопчика?

— Чому в нього таке прізвище?

— Чи є у вашому колі знайомі, схожі на Панаса?

Читання вголос вірша „Вчотирьох від одного“.

ВЧОТИРЬОХ ВІД ОДНОГО

— Чого тікаєте в розгін?

Ви ж — вчотирьох, а він — один...

— А ми ж не знаєм,— каже Влас,—

За ким він гониться із нас!

Читання вірша „Промахнувся“.

ПРОМАХНУВСЯ

От діла, так діла! —

Знов рогатка підвела

Нашого Матвійка.

На уроці в мух вціляв,

А якраз в журнал попав:

З поведінки — двійка

— Який із прочитаних творів вам сподобався найбільше? Чому?

04.05.Тема: Оце часи ! Юля Смаль " Хімія і їжа".

Юля Смаль

ХІМІЯ І ЇЖА

Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що вже став справжнісіньким хіміком-експериментатором? Тож слухай сюди. Якщо людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, приготувала м’ясо чи картоплю, навіть посолила суп чи забула на ніч на столі склянку молока і воно скисло, — то вже здійснила справжнє хімічне перетворення. Неймовірно, правда? Перший, хто запік на вогні дикого кабана, запарив узвар, замісив тісто та спік запашний хліб, і був справжнім першим хіміком. Бо суть хімічної реакції, хімічного перетворення полягає у зміні властивостей речовини.

А́томи *1, об’єднані одним способом, змінюють своє розташування та оточення і стають іншими речовинами з інакшою структурою та зовсім інакшими властивостями! Не віриш? А спробуй!

Твердість картоплі в ході варіння зменшується в десять разів! А як змінюється її смак? Варячи картоплину, ми можемо спостерігати хімічну реакцію за зміною властивостей речовини: смаку, запаху, твердості, навіть кольору. Видатні хіміки, автори відомих теорій в цій галузі, часто займалися кулінарією, досліджували, чим же вони, науковці, які знають таємниці розчинів, структури моле́кул *2 та криста́лів *3, можуть допомогти у мистецтві куховарства.

Антуан Лоран Лавуазьє, один із засновників вчен ня про розчини, дослідив залежність якості м’ясного бульйону від його густини (напевно, це він перший сказав, що чим густіший бульйон, тим він смачніший). Його співвітчизник, Оґюст Парманьтьє, батько сучасного хлібопечення, навчив людей консервувати овочі й запропонував користуватися справжнім рослинним цукром (буряковий цукор, яким ми солодимо чай та манку, — саме такий).

Учений Юстус фон Лібіх, автор учинь, теорій та правил, якими хіміки та фізики послуговуються донині, вивчаючи склад м’ясного бульйону, винайшов так званий «м’ясний екстракт», який ми тепер називаємо бульйонними кубиками. Він першим розробляв молочні суміші для немовлят. Звісно, це далеко не всі досягнення хіміків у кулінарії, але тепер ти можеш упевнено сказати: «Все на світі є хімією, навіть варіння яйця».

Приготування їжі вдома — справжній хімічний процес, реакція, яку можна охарактеризувати за цілою низкою ознак. До прикладу, варіння яйця — це процес денатура́ції *4 білка, коли прозорий коло́їдний *5 розчин перетворюється на білий затверділий «білок». Структура, зовнішній вигляд, хімічні властивості та склад речовин змінюються і в ході варіння буряка, картоплі та капусти. Навіть їдкі й пекучі ефірні олі́ї *6 цибулі та часнику змінюють свій склад і властивості.

*1 А́том — найдрібніша хімічно неподільна частинка. З атомів складається Всесвіт.

*2 Моле́кула — частинка матерії Всесвіту, яка зберігає її властивості. Складається з атомів.

*3 Криста́л — тверде тіло, що має форму багатогранника.

*4 Денатура́ція — позбавлення природних властивостей.

*5 Коло́їдний — стан, у якому частинки однієї речовини рівномірно розташовані між частинками іншої. Наприклад, як туман: краплинки води не розчиняються в повітрі.

*6 Ефі́рна олія — рідка летка суміш, що виробляється рослинами і надає їм запаху.

Ознайомтесь з оповіданням самостійно .

05.05. Тема: Юля Смаль " Кольорова хімія" . Таємниці хіміка- криміналіста".

Юля Смаль

КОЛЬОРОВА ХІМІЯ. ТАЄМНИЦІ ХІМІКА-КРИМІНАЛІСТА

Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око — складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовхнемося від того, до чого звикли. Коли синє — це синє, а жовте — жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від чого ця зміна залежить — здавна цікавить допитливих людей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним? Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що колір предмета залежить від того, яку саме частину світлового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей сонячний промінь реагують електро́ни *1 атомів, з яких складається предмет. Тобто знову все залежить від електронів, найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!

З часом люди навчилися створювати чорнила, варили їх із різних плодів, добували шляхом підкислювання чи настоювання, вчилися писати глиною чи на глині, а в XVI столітті вперше виготовили простий олівець. Звичайний простий олівець, яким ти малюєш кола на математиці і підкреслюєш підмет з присудком на українській мові.

Отже, в XVI столітті в Борроудейлі (Англія) виявили поклади невідомої речовини, схожої на вугілля, але не горючої. На різних поверхнях вона лишала характерний чорний масний слід з металевим блиском, що легко стирався навіть пальцем. Знайдений мінера́л *2 назвали плюмбаго («схожий до свинцю»). «Нічого собі!» — напевно, подумали тодішні хіміки, і вигадали, як і з чим змішати плюмбаго (а по-нашому графіт), щоб тодішні художники, школярі, математики, астроно́ми *3 та королі могли користуватися таким безцінним матеріалом.

Узяли мінерал, дослідили всіляко, вивчили його здатність до малювання тонкими лініями, понагострювали тоненьких стержнів, одягли їх у дерев’яні одежинки і...

Відомий швейцарський природознавець Конрад Геснер задокументував першу згадку про дерев’яний олівець у своєму знаменитому трактаті про мінерали. Проте лише два століття по тому шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле зробив історичне відкриття: плюмбаго не мав жодного стосунку до свинцю, а виявився модифікацією карбо́ну *4, близьким родичем діаманта (коштовного каменю) і був названий графітом (від грецького слова графо, γραφω — «пишу»).

1790-го року чеський виробник лабораторного посуду Йозеф Гармат випадково виявив властивості білої глини, змішаної з дрібно помеленим графітом. Виявилося, що такий графіт тривкіший, не крихкий і не ламається від найменшого удару. Ну от, власне, відтоді простий олівець взагалі не змінився, якщо не вважати за зміну форму, розмір і спосіб зафарбовування його дерев’яного «кожушка».

Цікаво, що стержень простого олівця виготовляють із «тіста» — білої глини та дрібно помеленого графіту, замішаних із водою. Це «тісто» пропускають через тоненьку трубку, отриману паличку сушать, нарізають на стержні потрібної довжини, вмочують у розплавлений віск чи парафін, а потім вкладають у дерев’яні половинки, які після склеювання й перетворяться на олівці.

Як малює графіт? Внутрішня будова його кристалу — шарувата (атоми розташовані шарами, один над одним).

І коли ведеш графітом по аркуші, то шари карбону один за одним стираються, залишаючись на папері. Таким чином лінія виходить неперервною, а ми бачимо сірий блискучий слід, який доволі легко стерти гумкою.

Кольорові олівці відрізняються від простих і за принципом малювання, і за складом суміші, з якої готують стержні.

Уяви, що ти — середньовічний аптекар (саме вони колись були хіміками та алхі́міками *5, вивчали й винаходили все нові й нові речовини та суміші). Як думаєш, із чого б ти виготовляв кольорові олівці та фарби? Згадай, що це були часи розквіту високого мистецтва, коли славетні живописці творили свої найвідоміші твори?

Роззирнися довкола. Дивись: буряк — червоний, морква — оранжева, баклажан — фіолетовий, а з маленьких бульбашок-галів — невеликих наростів-паразитів на листі дуба, можна наварити насиченого бурого пігме́нту *6, підкисливши рідину оцтом. Це природні органічні барвники. Вони навіть годяться для косметичних засобів, але не для малювання, якщо малюнок планують зберегти надовго.

Що ж тоді? Як давали собі раду тогочасні хіміки та художники, не знаючи всіх тих таємниць науки, які сьогодні знаємо ми? Природа подбала і про це.

Існує безліч сполук, які мають найрізноманітніше забарвлення. Один тільки хром зі своїми сполуками чого вартий (до речі, назва елемента походить саме від давньогрецького слова хрома, χρῶμα — «колір»). Його було виявлено як елемент, коли в поле зору західного світу потрапив червоний кристалічний мінерал крокоїт, знайдений 1761 року. Спочатку його використовували в якості пігменту для утворення дуже стійкої та яскравої фарби, але потім із цієї речовини зуміли добути металічний хром, з якого почалася його художня слава. Завдяки йому малювали яскраво-блакитним, насиченим коричневим, зеленим, смарагдовим, жовтим, як яєчний жовток, помаранчевим, як апельсин.

Інші елементи теж відомі людству з давніх-давен. Наприклад, сполуки ко́бальту *7 ще в Стародавньому Єгипті та Ассирії використовували для отримання синьої фарби, якою обливали керамічні вироби. Й дотепер ці сполуки використовують для виготовлення фарби яскраво-синього, сапфірового кольору.

Тепер ти знаєш, що барви твоїм акварелям та кольоровим олівцям надають пігменти із солей різних металів, а також їхніх сумішей та розчинів. Та не лише для художників важлива кольорова хімія.

Її здобутками користуються склодуви (ти ж любиш яскраві ялинкові іграшки?), керамісти, виробники тканин та одягу, біжутерії. Колір важливий у біології для маркува́ння *8 клітин і мікроорганізмів, а ще... без кольорової хімії дуже важко було б детективам-криміналі́стам *9.

Як дізнатися про склад розчину, розлитого на підлозі на місці злочину? А як визначити, де відбулася подія, маючи тільки черевик, заляпаний брудом? І таке інше. Цей розділ хімії називається «Якісний аналіз». І саме за колірними реакціями, здатністю речовин змінювати колір розчину, випадати в осад, зависати красивими яскравими пластівцями-сніжинками або навіть здатністю забарвлювати полум’я в різні кольори — детективи-криміналісти дізнаються такі непомітні, але важливі деталі. Бо знаючи склад ґрунту на черевиках, ми можемо точно сказати, звідки саме той ґрунт (звісно, якщо маємо попередні дані про його унікальність).

А вміючи визначити склад розчину, можемо визначити отруту, активну діючу речовину-розчинник *10 тощо.

Зрозуміло, що якісний аналіз використовують не лише у криміналістиці, але й у різних галузях хімії, фізики, фармаце́втики *11, біології, геоло́гії *12, археоло́гії *13 та медицини. І це надзвичайно захоплива робота — віднаходити заховане і розгадувати потаємне.

*1 Електро́н — складова атома.

*2 Мінера́л — природна речовина, тверді частинки поверхні нашої планети (земної кори).

*3 Астроно́м — учений, який досліджує зорі, космос.

*4 Карбо́н – хімічний елемент, основа всіх живих організмів.

*5 Алхі́мік — учений давніх часів, який міг виготовляти ліки, займався хімічними дослідами, вважався чарівником, магом.

*6 Пігме́нт — речовина, яка надає забарвлення.

*7 Ко́бальт — важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком.

*8 Маркува́ння — позначка.

*9 Криміналі́ст — фахівець, який розслідує злочин, обстежуючи докази з місця події.

*10 Речовина-розчинник — речовина, яка спонукає хімічні реакції.

*11 Фармаце́втика — наука, що вивчає питання винайдення, виготовлення, зберігання та поширення ліків.

*12 Геоло́гія — наука про тверду оболонку Землі (земну кору).

*13 Археоло́гія — наука, яка вивчає давній побут і культуру людства на підставі викопаних речових пам’яток минулого.

Прочитайте твір і дайте відповіді на запитання усно.

. Юля Смаль. Хімія і їжа. Кольорова хімія. Таємниці хіміка-криміналіста.

1. У якому стилі написано твори?

А) художній;

Б) науково-публіцистичний;

В) розмовний.

2.Антуан Лоран Лаувазьє, засновник вчення про розчини, :

А) дослідив залежність якості м’ясного бульйону від його густини;

Б) винайшов «м’ясний екстрат»;

В) запропонував користуватися справжнім рослинним цукром.

3.Вперше простий олівець виготовили:

А) у 16 столітті;

Б) у 18 столітті;

В) у 20 столітті.

4. Як малює графіт?

А) яскраво-блакитним, коричневим, зеленим, смарагдовим, жовтим, помаранчевим;

Б) «тісто» пропускають через маленьку тоненьку трубку;

В) шари карбону один за одним стираються.

5. Встанови відповідність:

1.Криміналіст А) речовина, яка надає забарвлення;

2. Геологія Б) фахівець, який розслідує злочин, обстежуючи

докази з місця події.

3. Алхімік В)наука про тверду оболонку Землі;

4. Пігмент Г) позбавлення природних властивостей;

Д) учений давніх часів,який міг виготовляти ліки,

займався хімічними дослідами, вважався

чарівником, магом;

6.Опиши приклад денатурації.

06.05. Тема: Контрольна робота.Робота з літературним твором

ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ

Прочитай твір

Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.

Якось Катя сказала мені:

– Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?

– Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію.

– А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка.

– Почаклуєш? – запитав я.

– Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.

Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її:

– Мишко, ти хочеш до дошки?

– Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.

– Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.

І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:

– Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.

Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:

– Віддавай брелок, ти обіцяв.

А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене:

– Одинадцять балів з природознавства хочеш?

– Це теж можливо? – засумнівався я.

– Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.

І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди-надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником.

У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.

За Ольгою Бусенко

(350 слів)

Прізвище, ім’я _______________________________________________

Виконай завдання.

1. Визнач жанр прочитаного твору.

А народна казка

Б авторська казка

В оповідання

2. Яким був учень Сашко Півник?

А лінивим, байдужим

Б здібним, але лінивим

В наполегливим, упевненим

3. З якого предмета учень Сашко Півник отримав першу гарну оцінку?

А з української мови

Б з математики

В з природознавства

4. Визнач головну думку твору.

А Знання – найбільша цінність.

Б Учитися ніколи не пізно.

В Тільки наполегливою та старанною працею можна досягти успіху.

5. Установи відповідність між назвою літературного жанру та його визначенням.

Скоромовка – • • короткий влучний народний вислів повчального

характеру, часто римований.

Легенда – • • жартівливий вислів, складений з важких для швидкої

вимови слів.

Прислів’я – • • твір-переказ про події, факти, людей, оповитий

казковістю, фантастикою.

6. Вкажи правильну послідовність подій.

__ «... пояснити те, що сталося, не можу.»

__ «... Леся Степанівна здивовано дивилася на мене.»

__ «... віддаси мені свій брелок для ключів.»

__ «... вивчив параграф із природознавства.»

__ «... вона весь час штовхала мене в бік, ...»

__ «... і сама вміє трохи чаклувати»

7. Постав і запиши два запитання за змістом твору.

1. _______________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

8. Що, на твою думку, допомогло Сашкові стати відмінником?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка _________