Прочитати параграф 27, дати відповіді на запитання 1-6 (сторінка 124)
Переглянути відео
Прочитати параграф 28-29.
Переглянути відео-уроки.
Складіть синхроністичну таблицю подій початку Другої Світової війни (1939-1942рр.).
Прочитати параграф 30,31.
Записати визначення термінів: Голокост, колабораціонізм, праведник народів світу, "рейкова війна"
Переглянути відео.
Прочитати параграф 32-33.
Виконати завдання 1-6, 11 (сторінка 155).
Переглянути відео.
Прочитати параграф 34.
Записати наслідки Другої світової війни.
Виконати завдання 1-5 (сторінка 163).
Переглянути відео.
Один із колишніх в’язнів, італійський поет і прозаїк Прімо Леві, писав: ««... ми ніколи не зможемо зрозуміти світ, в якому живемо- його минуле, сьогодення і майбутнє, - якщо не пам'ятатимемо, що рай і пекло - всередині кожного з нас».
Що він хотів нам цим сказати?
Інший колишній в’язень, відомий психіатр, Віктор Франкл описав поведінку людей у концтаборі так: «…якщо ми говоримо про людину, що вона - з табірної охорони або, навпаки, з ув'язнених, цим сказано ще не все. Добру людину можна зустріти всюди, навіть в тій групі, яка, безумовно, по справедливості заслуговує загального осуду. Тут немає чітких меж! Не слід вселяти собі, що все просто: одні - ангели, інші - дияволи. Навпаки, бути охоронцем або наглядачем над ув'язненими і залишатися при цьому людиною всупереч усьому тиску табірного життя було особистим і моральним подвигом. З іншого боку, ницість ув'язнених, які завдавали зло своїм же товаришам, була особливо нестерпна. Ясно, що безхарактерність таких людей ми сприймали особливо болісно, а прояв людяності з боку табірної охорони буквально вражала. Пригадую, як одного разу наглядач за нашими роботами (не в’язень) потихеньку простягнув мені шматок хліба, зекономлений з власного сніданку. Це зворушило мене мало не до сліз. І не стільки обрадував хліб сам по собі, скільки людяність цього дару, добре слово, співчутливий погляд.
***
Безвихідь ситуації, щоденна, щогодинна, щохвилинна загроза загибелі - все це приводило майже кожного з нас, нехай навіть мигцем, ненадовго, до думки про самогубство. Але я, виходячи з моїх світоглядних позицій, про які ще буде сказано, в перший же вечір, перш ніж заснути, дав собі слово «не кидатися на дріт». Цим специфічним табірним виразом позначався тутешній спосіб самогубства - доторкнувшись до колючого дроту, отримати смертельний удар струму високої напруги.
Примусова праця у Третьому Рейху — масовий вивіз робочої сили до Третього рейху.
18 січня 1942 року з харківського вокзалу в німецький Кельн відправився ешелон з українцями - перша партія висококваліфікованих робітників, які на заводах Третього рейху повинні були викувати йому перемогу над Радянським Союзом.
До кінця війни 1117 українців перетворяться в 2,5 мільйона, 100 тисяч яких назавжди залишаться лежати в чужій землі.
У червні 1941 року, коли радянська армія терпіла поразки та відступала, питання остарбайтерів взагалі не стояло на порядку денному.
Пригадайте, якою мала бути доля слов’ян?
Але осінь 1941 року внесла свої корективи в плани нацистів. Бліцкриг було зірвано. Німецька промисловість почала давати перші збої - не вистачало робочих рук.
Спочатку проблему намагалися вирішити за рахунок військовополонених. Однак тільки за грудень у трудових таборах померло понад півтора мільйона в'язнів. Тоді нацисти вирішили залучити до роботи населення окупованих територій.
Взимку 1941-1942 років у великих промислових центрах України - Києві, Харкові, Дніпропетровську німці масово зганяли людей в кінотеатри. На екранах на повну крутили агітаційні фільми.
Дайте відповіді на запитання: Чим така робота / життя в Німеччині могли привабити добровольців остарбайтерів?
Уважно перегляньте відео. Як ви вважаєте, чи дієвою була агітація? Чи змогла б нацистська реклама переконати вас їхати до Німеччини у ті часи?