§ 57. Господарське життя та духовний світ слов'ян
§ 57. Господарське життя та духовний світ слов'ян
Виконайте вправу «Вікторина», давши відповіді на запитання за темою уроку.
Виконайте вправу «Пам’ятки давніх слов’ян», обравши із запропонованих варіантів ті, які належать до культурної спадщини давніх слов’ян.
Прочитайте уривок з праці візантійського імператора Маврикія «Стратегікон». Чому увагу античного автора привернули саме такі особливості побуту слов’ян? Які приклади житейської хитрості він наводить? Як вигадливість давніх слов’ян пов’язана з природними умовами, у яких вони жили?
Прочитайте уривок з твору візантійського історика Прокопія Кесарійського. Як поданий уривок доповнює матеріал параграфа? Що нового довідалися про релігійні вірування давніх слов’ян? Поділіться новою інформацією в загальному колі.
Ви вже знаєте, що давні слов’яни були язичниками: обожнювали сили природи, вірили в духів і богів – покровителів худоби, родючості й добробуту. Для відправлення релігійних культів вони споруджували святилища – капища, у центрі них розташовували жертовник та ідол – статую із зображенням божества.
У 1848 р. під час літньої посухи двоє пастушків знайшли на дні річки Збруч біля с. Личківці на Тернопільщині слов’янський язичницький ідол – чотиригранний стовп з вапняку висотою 2,57 м. На кожній його стороні було витесано голову та триярусний тулуб з рельєфними зображеннями богів.
На той час українські землі перебували у складі Російської та Австрійської імперій, а кордон між ними пролягав по річці Збруч. Знахідку відвезли до Кракова, де її до цього часу експонують в археологічному музеї. З часом виготовили кілька копій ідола в натуральну величину: одна з них зберігається в Національному музеї історії України, ще одну встановлено у сквері поблизу Софійської площі в Києві.
Збруцький ідол датують Х ст. За поширеним припущенням у верхньому ярусі зображено головних слов’янських богів: Мокош – богиню врожаю, яка тримає перед собою ріг достатку, Ладу – богиню весни, сівби й оранки, яка тримає кільце в руці, Даждьбога – верховного бога з колесом-сонцем, бога грому й блискавки Перуна з конем і мечем. У середньому ярусі зображено людей, а в нижньому – Велеса – бога родючості та добробуту, покровителя підземного царства, який ніби тримає всю світобудову.
Водночас існує версія, що Збруцький ідол є витвором значно пізнішого часу. Прочитайте статтю. Які аргументи наводять дослідники, ставлячи під сумнів давність пам’ятки? Як гадаєте, чому відкриття давніх пам’яток нерідко обростає таємничими деталями, породжує міфи та легенди? Розгляньте зображення Збруцького ідола та знайдіть богів, про які йшлося в описі.
Розгадайте ребус і дізнаєтеся, як називається металева застібка для одягу і водночас декоративна прикраса, якою скріплювали краї верхнього одягу (плащів, накидок). Це слово походить з латинської мови, де означає «пряжка», «застібка», «гаплик». Для археологів такі знахідки є дуже цінними, оскільки дають змогу датувати культурні шари, адже форма застібок та техніка їх виготовлення упродовж часу змінювалася.
На території України теж виявлено чимало таких застібок. Знаходять їх переважно на території Середнього Подніпров’я як випадкові знахідки, так і в складі скарбів. Наприклад, зображення № 3 – предмет Мартинівського скарбу VI–VII ст., № 4 – знахідка цього ж періоду з Києва.