"Арттерапія" що це таке?

Дітям обов’язково має сподобатися ілюструвати улюблену казку. Причому чим більш різноманітніші будуть матеріали, тим краще! Варто заздалегідь вирізати з чистого паперу частини всіх героїв, а також матеріали для будиночків, дерев, різноманітних предметів, які передбачені в казці. Можна додати природний матеріал, наприклад, “солома” – прутики від віника (чистого), зубочистки з відрізаними гострими кінцями – “паркан”…

Потім надаємо всі матеріали дитині і допомагаємо розмалювати героїв та приклеїти все на аркуш.

За отриманим плакатом можна розповідати казку в класичному варіанті або придумувати щоразу нове і фантазувати з дитиною різноманітні ситуації розвитку подій.

Дана гра спрямована на розвиток уяви, творчого мислення, комунікативних навичок, вміння висловлювати власну думку.

Краплетерапія дозволяє діткам розвивати дрібну моторику, сприяє вираженню дитиною своїх проблем і переживань. Адже дуже часто маленька людина не може визначити словами, що вона зараз відчуває і, як наслідок, не може знайти вихід зі складної ситуації.

Для занять краплетерапією необхідний такий набір «інструментів»:

стаканчики з кольоровою водичкою (у воді розведені акварельні фарби різних кольорів – жовтий, зелений, синій, червоний, коричневий, чорний і білий),

звичайні скляні піпетки з гумовими наконечниками,

дошка для ліплення із пластику білого кольору,

губка з поролону (це «шапка-невидимка» для видалення зайвих крапель),

листи щільного паперу,

серветки для рук.

Основний принцип роботи полягає в наступному: дитина набирає піпеткою кольорову воду і «малює» крапельками на пластиковій дошці або папер

Суть техніки в тому, що малюнок викладається з ниток. Можна надати дитині зразок, а можна щоб вона уявляла картинки з голови, тоді ми більше включаємо в роботу дитячу увагу, фантазію, пам’ять. І саме тоді отримуємо терапевтичний ефект, адже, те що малює дитина керується її підсвідомістю і всі її емоції вивільняються на зображення.

Хороша ця техніка малювання ще тим, що дитина може змінювати зображення постійно. Наприклад, вона намалювала сумну людину, тут же вона може змінити її на радісну, додавши деякі деталі, не відкладаючи при цьому почату роботу.

На гладкій поверхні – склі, пластмасовій дошці, плівці, товстому глянцевому папері – робиться малюнок гуашевими фарбами. Матеріал, на який наноситься фарба, не повинен пропускати воду. Зверху накладається аркуш паперу, який притискають до поверхні. Виходить відбиток в дзеркальному відображенні. Він може бути менш чітким порівняно з оригіналом, більш розпливчастим, можуть стертися контури між різними фарбами.

Назва «монотипія» походить від грецького слова «monos» – «один», так як відбиток в цій техніці виходить тільки один. Якщо хочеться щось змінити або поліпшити, потрібно виготовити новий «оригінал», тобто намалювати все спочатку.