03.11. Тема. Практична робота №3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв'язування задач на визначення часу. Дослідження планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них. порівняно з київським.

Опрацюйте § 13 ст. 53-56

Перегляньте відео до уроку

Виконати практичну роботи №3

04.11 Тема. Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення.Геологічні ери

Опрацюйте § 14, 15 ст. 58-67

Перегляньте відео

Рівень А,В,С Дайте відповідь на питання №3 ст.67 (письмово)

Рівень В Підготувати повідомлення про рельєфоутворюючі чинники

Рівень С За додатковою літературою та інтернет ресурсами охарактеризувати рельєф Запорізької області

10.11 Основні тектонічні структури. Зв`язки рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.

1. Опрацювати параграф 16 ст.67-70

2. На контурну карту нанести тектонічні структури Ураїни.

3. Заповнити таблицю та надіслати до 14.11.2020

11.11. Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотворні чинники і процеси

1. Опрацювати параграф 17 ст 71-75

Перегляньте відео

2. Дати письмові відповіді на питання 1,2, 3 ст.75

17.11 Тема. Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, закономірності поширення. Паливні корисні копалини

Опрацювати параграф 18 ст 76-79

Дати відповіді на питання ст.79 (усно)

18.11 Тема. Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобутку. Мінеральні води та грязі

Опрацювати параграф 19,20 ст. 79 - 87

Перегляньте відео

Дати відповіді на питання ст.84 (письмово)

Підготуйтеся до контрольної роботи з теми "Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси"

01.12 Тема. Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в атмосфері й на земній поверхні

Опрацюйте § Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в атмосфері й на земній поверхні

Перегляньте відео

02.12 Тема. Повітряні маси, що впливають на територію України. Атмосферні фронти. Циклони та антициклони

Опрацюйте § "Кліматичні показники"

Перегляньте відео

15.12 Тема. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки

Опрацюйте § 27

Перегляньте відео

16.12. Тема. Озера, їх типи. Болота, їх типи. Підземні води. Водні ресурси

Опрацюйте § 28 - 30

Підготовка до контрольної роботи. Повторіть § 26 - 30 ст. 106 - 125

Виконайте практичну роботу №7

ІІ семестр

12.01. Тема. Карта грунтів. Грунтові ресурси України. Грунти своєї місцевості.

Опрацюйте § 31-32 стр.126-131.

Дайте письмово відповіді на питання 1, 2, 3, стр.128 та 1, 2, 3, стр.131

13.01. Тема .Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні.

Вивчити параграф 33.

Дайте письмові відповіді на питання стр.137

19.01 Тема. Різноманітність тваринного світу.

Вивчити параграф 34. стр. 140-142

Дати письмові відповіді на питання 1-3 стр. 142.

20.01 Тема. Ландшафт як просторово-цілісна система.Карта "Ландшафти України".

Вивчити параграф 35.

Дати письмові відповіді на питання 2, 3, 4 стр.146

30.03.2021 Тема. Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора.

Опрацювати параграф 204 стр.149-209. Практична робота № 12 стр.209. Перегляньте відео.

31.03.2021 Тема. Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.

Опрацюйте параграф 51 стр. 211-215, дайте письмову відповідь на питання 3 стр.215

06.04.2021 Тема. Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями.

Опрацювати параграф 52 стр.216-217. Перегляньте відео. Дайте письмові відповіді на питання 1, 2, 3, 5.

07.04. 2021 Тема. Міське і сільське населення

Опрацюйте параграф 54. Дайте письмові відповіді на питання 1, 2, 3

стр. 225. Перегляньте відео.

13.04 Тема. Урбанізація, причини, що їх зумовлюють. Міські агломерації . Мегаполіси. Світові міста.

Опрацювати параграф 53. Дати письмові відповіді на питання 1-4 стр.223. Перегляньте відео.

14.04 Тема Етноси. Найпоширеніші мовні сім ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни.

Опрацюйте параграф 55 стр. 226-229. Дайте письмові відповіді на питання 1-5 стр. 229.

Увага!!! 14.04 на 2 уроці о 9 год. 30 хв. (за розкладом) відбудеться онлайн урок з географії. Посилання для приєднання до конференції в Google Meet буде на цій сторінці. Повторіть навчальний матеріал, параграф 53. Підготуйте запитання.

20.04 Тема Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні

Опрацювати параграф 57 стр. 232-234 Дати письмові відповіді на питання 1-3. стр 234.

21.04 Тема Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення

Опрацюйте параграф 58. Дайте письмові відповіді на питання 1-5 стр. 237. Перегляньте відео.

27.04 Тема Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення.

Опрацюйте параграф 59. Виконайте контрольну роботу та надішліть на перевірку до 30.04

8 клас

Тематичне оцінювання

по темі: «Населення України та світу»

І рівень Виберіть одну правильну відповідь (0,5 бала)

1. Скільки в Україні міст-мільйонерів:

А. 2

Б. 3

В. 4

Г. 5

2. Яка з цих держав однонаціональна:

А. Індонезія

Б. Україна

В. Японія

Г. Велика Британія

3. У якій з цих держав офіційна мова англійська:

А. Індія

Б. Бразилія

В. Мексика

Г. Ісландія

4. Яка з цих етнографічних груп проживає на Поліссі:

А. Подоляни

Б. Бойки

В. Литвини

Г. Лемки

5. Яке з міст найбільше за чисельністю населення:

А. Лос-Анджелес

Б. Мадрид

В. Сідней

Г. Карачі

6. Яка з цих національних меншин України найчисельніша:

А. Поляки

Б. Болгари

В. Євреї

Г. Румуни

ІІ рівень Встановіть відповідність/послідовність (2 бали)

7. Встановіть відповідність між державами і їх переважаючими релігіями:

1. Швеція

2. Мальдіви

3. Польща

4. Монголія

А. Іслам

Б. Протестантизм

В. Буддизм

Г. Католицизм

8. Встановіть відповідність між типом за чисельністю населення та містом:

1. Малі

2. Середні

3. Великі

4. Дуже великі

А. Кропивницький

Б. Трускавець

В. Умань

Г. Запоріжжя

ІІІ рівень Дайте визначення понять (1 бал)

9. Демографічний вибух –

10. Урбанізація –

11. Економічно активне населення –

ІV рівень Обчисліть (2 бали)

12. Як зміниться кількість населення певної країни за рік, якщо кількість населення становить 5 млн осіб, іміграція – 10 %_о, еміграція 15 %_о, народжуваність 12 %_о, смертність 8 %_о.

28.04 Тема Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Запорізької області

Перегляньте відео. У зошитах необхідно записати: географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Запорізької області.

Увага!!! 05.05 на 2 уроці о 9 год. 30 хв. (за розкладом) відбудеться онлайн урок з географії. Посилання для приєднання до конференції в Google Meet буде на цій сторінці. Повторіть навчальний матеріал. Підготуйте запитання.

05.05 Тема Природа регіону.Особливості природних умов і ресурсів Запорізької області.

Перегляньте відео. Прочитайте текст, зробіть опорний конспект та надішліть на перевірку.

Запорізька область 2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

2.1. Клімат

Запорізька область розташована в степовій зоні на півдні України. Клімат області – степовий атлантико-континентальний. Характер атмосферної циркуляції визначається частою зміною циклонів та антициклонів. Циклони приходять протягом року із заходу, північного та південного заходу та з півдня. Вони приносять з собою морські повітряні маси з Атлантики і Арктики. Вторгнення континентальних повітряних мас із Азії (антициклони) обумовлює взимку різкі похолодання, а влітку – засуху. Зима починається наприкінці листопада – на початку грудня. Вона помірно-холодна, малосніжна, переважає нестійка погода з чисельними відлигами, після яких відбуваються різкі похолодання. Весна зазвичай наступає в першій декаді березня. Її характерною особливістю є інтенсивне наростання тепла, завдяки цьому весняні процеси розвиваються швидко й весна зазвичай буває короткою. Літо переважно спекотне та сухе. В окремі періоди переміщення холодніших повітряних мас супроводжується активною грозовою діяльністю, виникають небезпечні метеорологічні явища: сильні зливи, шквали, град. Осінь зазвичай наступає у третій декаді вересня. Для осені характерне повернення тепла на загальному фоні зниження температури та початок заморозків. На півдні області виділяється приморська кліматична зона, яка охоплює вузьку смугу (в середньому 50 км) від узбережжя Азовського моря до границі розповсюдження морського бризу. В холодний період року Азовського море сприяє послабленню морозів, а влітку – зниженню температури, підвищенню вологості повітря, посиленню вітру. Середньорічна температура повітря в північній половині області коливається від +8,2 до +9,4о , у південній – від +9,6 до +10,2о . Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) дорівнює + 22о (максимальні температури +39-40о ), а найбільш холодного (січня) – 4,1о морозу (мінімальні температури 31-33о морозу). У лютому можливі морози до 27-30о . Тривалість безморозного періоду на більшій частині території області в середньому складає 193 дні, у північно-східних районах області – 164 дні. Протягом року переважають вітри північного та північно-східного напрямків. Середньорічна швидкість вітру 3 м/с. Випадіння опадів на території області відрізняється нерівномірністю та значними коливаннями їх кількості, що призводить до нерівномірного зволоження в різні періоди часу (місяці та роки). За рахунок сильних злив більше опадів випадає у теплий період року. Річна кількість опадів в північній половині області – 480-510 мм, у південній – 430-475 мм. Середньорічна відносна вологість повітря становить 71-77%.

2.2. Грунти Більша частина території Запорізької області розташована в південносхідній частині центральної степової зони. 7 Запорізька область За рельєфом поверхня території області являє собою переважно степову рівнину, розкраяну ріками, балками, ярами з невеликим схилом до південнозахідної сторони. Посеред приазовської височини піднімаються ізольовані пагорби – кургани. В області, за виключенням крайнього півдня, переважають родючі ґрунти. В північній та північно-східній частинах розповсюджені звичайні мало гумусні чорноземи. Слід відмітити, що вміст гумусу в них збільшується в напрямку сходу. В центральних районах переважають південні не солонцюваті чорноземи, які в напрямку до півночі змінюються від перехідних до звичайних чорноземів. На південь від Мелітополя розповсюджені слабо солонцюваті чорноземи та темно-каштанові слабо солонцюваті ґрунти. Територія області знаходиться в зоні степової рослинності, але у зв’язку з розорюванням степу, цілинна флора (тирса, ковил, типчак та ін..) збереглися лише у вигляді невеликих ділянок на схилах ярів, балок. Ґрунтовий покрив Запорізької області представлений двома генетичними типами: чорноземами і каштановими. Обидва вони утворились в результаті дернового процесу ґрунтоутворення під степною трав’янистою рослинністю в умовах недостатньої кількості опадів. Крім того, на каштановий тип накладена дія солонцевого процесу ґрунтоутворення. Цим двом типам ґрунтів належить провідне місце в землеробському потенціалі області. Зміна зональних ґрунтів на території області відбувається з північного сходу та південний захід. В цьому напрямку збільшується вміст рухомого фосфору, що пов'язано, з більш тривалим теплим періодом і більшою сумою активних температур в південних районах і, відповідно кращими умовами для проходження мікробіологічних процесів мінералізації фосфатів. В загальних рисах в цьому напрямку змінюється ступінь забезпеченості ґрунтів обмінним калієм, в всередині типів та підтипів ґрунтів залежить від механічного складу та інших особливостей.

2.3. Природні мінеральні ресурси Запорізька область – визначний геологічний регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними мінеральними ресурсами. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Займаючи площу 27,2 тис. км2 (4,5 % території України), область спроможна забезпечити державу рудами марганцю, багатими рудами заліза, гірничо-хімічними корисними копалинами, нерудними корисними копалинами для металургії, будівельними корисними копалинами. Відносно загальних запасів мінеральної сировини держави в області знаходиться: пегматитів — 88,06 %, апатитів — 63,42 %, марганцевих руд — 69,1 %, каолінів — 22,9 %, багатих залізних руд — 10 %, вогнетривких глин — 8,6 %. Згідно із державним балансом запасів в області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 33 знаходиться в експлуатації. Із 20 видів корисних копалин в області розробляється тільки 10: залізна руда, каолін, глина 8 Запорізька область для вогнетривів, пегматит, пісок формувальний, пісок будівельний, камінь облицювальний, камінь будівельний, цегельно-черепична сировина, лікувальні мулові грязі. Для розробки перспективними видами корисних копалин є руди марганцю, апатит, фтор, графіт, скляна сировина (пісок кварцовий) та інше. 2.4. Водні ресурси Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища з об'ємами води в них відповідно 18,2 і 3,3 км3 , 3 середніх, 133 малих річок та водотоків (довжиною більше 10 км), на яких створено 28 водосховищ та 1235 ставків. На півдні Запорізька область омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого у межах області складає більше ніж 300 км. На території Запорізької області розташовані 4 лимани: Білозерський, Утлюкський, Тубальський та Молочний, загальна площа водного дзеркала яких становить 655,5 км2 . Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3 /рік, стік р. Дніпро – 53,0 км3 /рік. Фактична водність малих і середніх річок області у 2014 році відповідала 60,0 % забезпеченості. Експлуатаційні запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, по 13 розвіданих родовищах становлять 109,3 млн.м3 /рік (299,5 тис. м3 /добу). 2.4.1. Водозабезпеченість територій та регіонів Водозабезпеченість області досить висока і в перерахунку на 1 особу становить 30,01 тис. м3 на рік в основному за рахунок стоку р. Дніпро, водозабезпеченість підземними водами складає усього 0,061 тис. м3 на рік, водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком – 0,24 тис. м3 на рік. Незважаючи, на достатні запаси поверхневих та підземних вод, водні ресурси розподілені в межах території області вкрай нерівномірно. По північно-західній окраїні області протікає головна водна артерія – ріка Дніпро. Загальна довжина р. Дніпро в межах області складає 167,5 км. Ріка Дніпро є головним джерелом питного водопостачання міст Запоріжжя, Бердянськ, Вільнянськ, населених пунктів Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів та ряду населених пунктів південних районів області. Крім того, з р. Дніпро здійснюється забір води для забезпечення виробничих потреб великих промислових підприємств, зокрема ВАТ «Запоріжсталь», ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». Вся територія області розділена генеральною лінією водорозділу, яка йде із сходу на захід, на два водозбірні басейни – р. Дніпро і Північного Приазов'я. До північної групи водотоків рік Придніпров’я відносяться притоки річки Вовчої (р. Гайчур та р. Верхня Терса,) р. Конка, р. Янчекрак, р. Карачекрак, р. Велика Білозерка та інші - всього 25 річок. 9 Запорізька область До південної групи річок Приазов’я відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші - всього 40 річок. Малi та середнi рiчки областi мають незначне народногосподарське значення. Води їх, головним чином повеневi, затриманi у водосховищах та ставках використовуються в більшій частини для риборозведення, технiчного водопостачання, зрошення та реакреацiї. За природними показниками мінералізації та вмістом хімічних сполук вода малих та середніх річок області не придатна для питного водопостачання. Запаси підземних прісних вод, придатних для питного водопостачання. територіально розподілені нерівномірно. Розвиток народногосподарського комплексу на фоні надзвичайно неравномірного розподілу водних ресурсів спричинив гостру проблему питного і промислового водозабезпечення, покриття їх дефіциту вирішується за рахунок перекидання стоку р. Дніпро магістральними каналами та водогонами. 2.4.2. Підземні води Підземні води широко використовуються в народному господарстві Запорізької області і є важливим резервом для забезпечення економічного та соціального розвитку. В умовах незначних ресурсів придатних для питного водопостачання поверхневих вод вивчення підземної гідросфери на території Запорізької області має важливе загальнодержавне значення. На 01.01.2015 експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані та затверджені ДКЗ СРСР, Укр. ТКЗ, ДКЗ України по 13 РПВ (34 ДРПВ) у кількості 299,5 тис.м3 /добу. Найбільше розвідано і затверджено запасів підземних вод у Мелітопольському (60,0 тис.м3 /добу) і Кам’янськоДніпровському районі (70,5 тис.м3 /добу), в інших районах їх величина змінюється від 5,4 тис.м3 /добу до 39,9 тис.м3 /добу. Дев’ять районів з двадцяти, у межах Українського басейну, не мають експлуатаційних запасів. Кількість попередньо розвіданих (прийняті НТР та такі, що пройшли попередню експертизу ДКЗ України) ЕЗПВ станом на 01.01.2014 по 10 РПВ (14 ДРПВ) становить 561,6 тис. м3 /добу. У Кам’янсько-Дніпровському районі кількість попередньо розвіданих ЕЗПВ становить 483,0 тис.м3 /добу (86,0 %). Відсоток водовідбору з ПРПВ коливається від 0,9 % (Токмацький район) до 42,15 % (Бердянський район), у Вільнянському й Запорізькому районах водовідбір перевищує ПРПВ на 0,81 тис. м3 /добу. Відсоток освоєння експлуатаційних запасів змінюється від 2,0 % (Приазовський, Куйбишевський та Розівський райони) до 60,0 % (Бердянський і Кам’янсько-Дніпровський райони). Таким чином, в Запорізькій області спостерігається значна територіальна нерівномірність запасів і забезпеченості окремих районів підземними водами. Відсутність підземних та поверхневих вод питної якості або їх розповсюдження на окремих локальних ділянках обумовлює важкі умови господарсько-питного водопостачання населених пунктів, в першу чергу 10 Запорізька область сільських, у Бердянському, Куйбишевському, Приморському та Чернігівському районах. Поліпшення питного водопостачання у даних районах може бути виконано за рахунок пошуків підземних вод питної якості (буріння пошукових свердловин на воду), а також впровадження технологій опріснення води. Залишається гострою проблема водопостачання ряду населених пунктів Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів, де геологотектонічна будова обумовила поширення підземних вод тільки у тріщинній зоні кристалічних порід докембрію, яка має низьку водозбагаченість в умовах дуже нерівномірного ступеню тріщинуватості в розрізі та по площі. Незахищеність підземних вод від поверхневого забруднення обумовлює низьку якість підземних вод. На території області нараховується 260 колодязів та 2246 експлуатаційних водозабірних свердловин, з яких 1172 свердловин знаходяться в робочому стані, 239 – законсервовані, 98 – резервні, 237 – підлягають санітарно-ліквідаційному тампонажу, виявлено 500 безгосподарних свердловин. Крім того, для захисту від підтоплення населених пунктів працює 51 свердловина вертикального дренажу. Протягом 2014 року пробурено 1 свердловину, виконано ліквідаційний тампонаж 2 свердловин непридатних до подальшої експлуатації, тимчасово законсервовано 44 свердловини.

2.5. Лісові ресурси Ліси області за призначенням і розміщенням виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. Ліси та лісове господарство області мають певні особливості порівняно з західними областями: відносно низький середній рівень лісистості території області, що має істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу. В області історично сформована ситуація з закріпленням лісів за постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування державним лісогосподарським підприємствам). Ліси області сформовані багатьма видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris), акація (Robinia pseudoacacia L.). Загальна площа земель лісового фонду області складає 76,8 тис. га. Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Площа лісів та інших лісовкритих площ області складає лише 4,37 % (118,844 тис. га). Основними лісоутворюючими породами є акація біла, сосна кримська, дуб звичайний. При загальній площі області 2718 тис. га, лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,96 %, при загальній по Україні – 15,9 %. Всі ліси області виконують переважно природоохоронні функції. 11 Запорізька область

2.6. Рекреаційні ресурси і курортні зони Запорізька область має значні рекреаційно-курортні та туристичні ресурси. Південь області омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області складає біля 350 км. Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Курорт державного значення Бердянськ, місто Приморськ та селище Кирилівка користуються великою популярністю у відпочиваючих, як курортні центри. Всього на Азовському узбережжі та в акваторії р. Дніпро в регіоні функціонує близько 500 оздоровчих закладів, 30 садиб зеленого туризму. У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія. Курортні та рекреаційні території складають майже 15 % площі області. Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов’я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства України. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом країни, знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. Бердянський грязьовий приморський курорт розміщений на південному сході області і територіально об’єднує у собі Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону міста Бердянська, а в перспективі приєднає до себе Луначарські, розташовані на захід від міста Бердянська, і Новопетровські – на схід від міської межі, рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення. Бердянський курорт має сприятливі соціально-економічні передумови, основу яких складає достатньо розвита транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту усіма видами транспорту. Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий приморський курорт розташований на південному заході Запорізької області і територіально об’єднує власне селище Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих. Система розселення у межах курортів носить розосереджений характер. Відсутня система центрів забезпечення, у яких є зосереджені об’єкти культурно-побутового обслуговування, тому в перспективі, найбільш оптимальним, є формування групових систем населених місць із виділенням в них рекреаційних центрів забезпечення. Запорізька область характеризується поєднанням природних умов, ландшафтів і різноманітних рекреаційних ресурсів, які сприяють розвиткові 12 Запорізька область курортно-рекреаційної сфери, що відноситься до Приазовського рекреаційного району в межах Азово-Чорноморського рекреаційного регіону