історія

ВІТАЮ!!!!!

2022/2023 н.р.

Шановні семикласники ось ми з Вами наблизились до ІІ семестру 2022/2023 н.р.

Продовжуємо працювати в Google Classroom uezmy6b та проводити уроки в Google Meet

17.11.2022 року

Тема: Середньовічне європейське суспільство. Організація християнської церкви.

1. Опрацювати п. 7

2. Перегляньте відео до уроку www.youtube.com/watch?v=4VBHMASb4r8&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

3. Робота з підручником.

Ознайомтеся з текстом параграфа і складіть план відповіді ; запитання: «Яку роль у середньовічному суспільстві відігравало духовенство?»

4. Виконайте вправу за посиланням learningapps.org/14964768

5. Завдання.

Заповніть таблицю «Стани середньовічного суспільства»

Стани «Ті, що моляться» «Ті, що воюють» «Ті, що працюють »

Склад (кого включали)

Основні заняття представників стану

Місце в суспільстві

14.11.2022 року

Тема:Повсякденне життя. Господарство.

1. Опрацювати п. 8

2. Перегляньте відео до уроку за посиланням: www.youtube.com/watch?v=3EHcNewlVJI&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

Завдання.

Закінчіть речення.

1. На чолі Київської держави стояв ...

2. Радниками князя в усіх питаннях державного управління були ... або ...

3. Збирання данини й судові функції здійснювала ...

4. Для розв'язання окремих питань у сфері економічного;; політичного та культурного розвитку часто скликалися І

5. Форму держави Київська Русь IX—X ст. називають ... і

6. Суспільство Київської Русі IX—X ст. поділялося на дві основні групи людей: ... та ...

7. Першими феодалами були ...

8. Дрібних феодалів називали ...

9. Вільних селян-общинників називали ...

10. До феодально залежної категорії населення належали ... і

3. Складіть таблицю "Становлення феодальних відносин у країнах Західної Європи та Русі-України. с. 45 (8)

06.10.2022 року

Всесвітня історія

Тема: Візантійська імперія. Юстиніан. Культура. Практична робота: внести у

синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Візантійську імперію; позначити на контурній карті Візантію

1. Опрацювати матеріал підручника

2. Перегляньте відео до даної теми за посиланням: drive.google.com/drive/folders/1lqtIh1urwPyZVeHTe1Q4dymoMowNwuFE

3. Додатковий матеріал до уроку

1. Народження Візантії.

Початок Візантії дав імператор Константин І, коли у 330 р. зробив своєю столицею стару колонію на Боспорській протоці Візантій, перейменувавши її на Константинополь – місто Константина. Із того часу, як Римська імперія була остаточно розділена на Східну та Західну, їхні історичні долі розійшлися. Західна Римська імперія невдовзі загинула під нищівними ударами варварських племен германців. Візантія ж протягом тисячоліття зберігала імперську традицію Давнього Риму.

У V – VІ ст. імперії довелося пережити серйозні випробування: спочатку навала готів, у битві з якими загинув імператор Валент; після цього – напад гунських орд на чолі з Аттілою; після гунів напад здійснили остготи, очолювані королем Теодоріхом, що створили в Італії своє королівство. Окрім зовнішніх ворогів були у Візантії і внутрішні – саме на цей період припав розквіт цілого ряду єресей: аріанства, маніхейства, несторіанства тощо. У VІ ст. війну проти Візантії розпочинає Персидське царство. На північних кордонах активізувалися слов’янські племена.

2. Правління Юстиніана.

За таких обставин у 527 р. до влади прийшов один із найвизначніших імператорів в історії Візантії – Юстиніан І. він був сином селянина і піднявся на трон наймогутнішої держави завдяки своєму дядькові – Юстину, який був рядовим воїном, потім став командиром гвардії, а після цього солдати проголосили його імператором.

Юстиніан, який був імператором із 527 до 565 р. для зміцнення своєї влади уклад союз із церквою. До 532 р. Юстиніан зосередив зусилля на придушенні повстань у Візантії (найбільш масштабне – повстання «Ніка» в Константинополі) і війни з персами. Після цього він переніс свої дії на Захід. У 533 р. візантійська армія очолювана талановитим полководцем Велісарієм, розпочала бойові дії проти королівства вандалів у Пн. Африці й розгромила його. Наступним етапом відновлення величі імперії була 20-літня війна з королівством остготів в Італії, що закінчилася перемогою Візантії. У 554 р. Юстиніан повів наступ на королівство вестготів і захопив південну частину Іспанії. Окрім військових дій, Юстиніан застосовував дипломатію й місіонерську діяльність візантійських священників. Імператор не лише розширював кордони Візантії (які за нього збільшилися вдвічі), а й проводив політику на укріплення держави. Саме за нього була здійснена кодифікація римського права (Кодекс Юстиніана), проведені адміністративні і фінансові реформи.

Однак завоювання далися дорогою цінною: в імперії не було ні фінансових, ні людських ресурсів, щоб утримувати завойовані території, тому вже у VІ – VІІ ст. Візантія втратила всі завоювання Заході, крім Пд. Італії. У результаті війни з лангобардами була втрачена Пн. Італія, на Сході у війнах із Персією була втрачена Вірменія.

3. Візантія в VІІ – ХІ ст. Іконоборство.

У 610 р. син карфагенського екзарха змістив із престолу імператора Фоку і заснував нову династію. Їй довелося зіткнутися з новою загрозою – арабами. У 634 р. вони вдерлися до Сирії і в результаті 2-річної війни вона була втрачена імперією. Протягом наступних 40 років Візантія втратила Єгипет, Палестину, Месопотамію, Пн. Африку. Араби доходили навіть до столиці, Константинополя. Однак імператору Константину ІV Погонату вдалося врятувати імперію: арабський флот був розбитий завдяки «грецькому вогню», на суходолі війська халіфату також були зупинені. Наприкінці VІІ ст. територія Візантії вже не перевищувала третини від імперії Юстиніана. З іншого боку, постійна зовнішня загроза допомагала об’єднати населення, майже припинилася релігійна та міжнаціональні ворожнечі.

У цей же час почалося активне заселення Балканського півострова слов’янськими племенами, які почали серйозно загрожувати імперії. На фоні цих подій до влади приходить Лев ІІІ, більш відомий як Лев Ісавр, засновник Ісаврійської династії (717 – 867). Йому вдалося завдати вирішальної поразки арабам і зупинити розпад держави. Перші імператори Ісаврійської династії змогли стабілізувати ситуацію в імперії, попри епідемію чуми 747 р. З іншого боку, імператори цієї династії призвели до початку іконоборського руху, що став причиною конфлікту імператорської та церковної влади, чисельних сутичок в середині держави та погіршення відносин із заходом.

Іконоборчий рух розпочав імператор Лев ІІІ Ісавр, який у 713 р. видав указ, що забороняв культ ікон у християнській церкві. Це рішення було ухвалено з ряду причин, передусім політичних. По-перше, заборона вшанування ікон була спрямована на послаблення Влади церкви. По-друге у такий спосіб імператор намагався зблизитися з мусульманами, які теж не визнавали культу зображень. У 754 р. іконоборство було офіційно визнано церковним собором названим іконоборчим. Іконоборці вважали священні зображення – ікони, статуї, мозаїки – ідолами і посилалися на 10 заповідей Мойсеєвих («Не зроби собі кумира»). У 787 р. за підтримки імператриці Ірини був проведений Нікейський собор, який засудив іконоборство і відновив вшанування ікон. Однак у 813 р. імператор Лев V Вірменин відновив іконоборський рух.

Взагалі іконоборство було спричинене надмірним ушануванням ікон у Візантії, що викликало звинувачення з боку іудеїв, мусульман та зх.. християн у язичництві та поклонінні перед ідолами. Лев ІІІ прагнув об’єднати християнську церкву та долучити до неї євреїв та арабів, а з іншого боку – боровся з її впливом, що дедалі зростав. Рішення про заборону ікон та наказ імператора виламувати зображення з храмів викликали обурення у значної частини населення. Це призвело до повстання в Греції, яке було жорстоко придушене імператором. Частина італійських володінь Візантії з містом Ровеною відійшла під владу Лангобардського королівства. Папа Григорій ІІ та Григорій ІІІ називали іконоборство єрессю. На сх.. на захист вшанування ікон виступив відомий церковний діяч св. Іоанн Дамаскін. Однак Лев ІІІ і його син Констянтин ІV здолали опозицію. Після відновлення вшанування ікон іконоборців почали жорстоко переслідувати. Це призвело до того, що імператор Михаїл І був повалений, а до влади прийшов прихильник іконоборства Лев V Вірменин, який відновив рух. Ще 30 років продовжувалися знищення ікон, поки у 842 р. церковний собор остаточно не визнав ушанування ікон.

У 804 р. розпочалася нова війна з мусульманами, які у 826 р. захоплюють о. Кріт – важливу військово-морську базу; у 827 р. – араби захоплюють Сицилію на північних кордонах утворюється Болгарська держава – союз кочових племен болгар і місцевого слов’янського населення. Війська їхнього хана Крума доходять до Константинополя і лише ціною надмірних зусиль візантійцям вдається відбити напад завойовників. У цей час Візантію роздирають внутрішні чвари. Лише у 867 р. період смути завершується утвердженням Македонської династії, яка дала державі ряд визначних правителів: Василія І Македоняна, Никифора Фоку, Іоанна Цимісхія та Василія ІІ Болгаробійця. Візантія здобула 150 років відносного спокою і процвітання. За їхнього правління до складу імперії повернулися відвойовані Пд. Італія та Кріт, розбите та включене до складу Візантії Болгарське царство. Успішно велася боротьба і проти арабів. Імператор Василій ІІ віддав свою сестру за князя Володимира Великого київського, встановивши політичні зв’язки з Руссю, яка офіційно була охрещена за східним візантійським обрядом у 988 р. У 1019 р. Василій ІІ влаштував один із перших за часів єдиної Римської імперії тріумф з приводу завоювання Грузії, Вірменії та Болгарії. Саме за його правління Візантія переживала період недовгого розквіту та стабільності. Уже за його наступників почався занепад держави. Імператори швидко змінювали один одного, ситуація в імперії дестабілізувалася. На сх.. зявилася нова загроза – турки-сельджуки. Вони розбили візантійську армію піл Манцікертом. Після цього захопили велику частину півострова Мала Азія, де створили свою державу – Конійський султанат.

У 1054 р. відбувся остаточний розкол між зх. та сх. Церквами. У цей час Візантія остаточно втратила свої володіння в Італії; на Балканах утворилися словянські держави, що серйозно загрожували Візантії.

У 1081 р. до влади приходить Олексій І Комнін – перший представник династії Комнінів у відчаї він просить допомоги у папи римського, таким чином почавши епоху хрестових походів.

4. Візантія в ХІІ – ХV ст.

Хрестоносці та візантійці по-різному бачили мету хрестових походів: перші зажали відвоювати Гроб Господній для себе, останні ж прагнули повернути втрачені території. Тому І хрестовий похід дуже розчарував імператора Іоанна Комніна. Він вирішив діяти самостійно: укріпив становище на Балканах, примусив Антіохійське князівство дати васальну присягу Візантії. Активній діяльності Іоанна Комніна завадила його смерть у 1142 р. його наступник Мануїл І, вів успішні війни з Угорщиною, яка визнала суверенітет Візантії та Сербією, яку він включив до складу імперії. З іншого боку, погіршувалися відносини з державами хрестоносців; серйозну загрозу становила і Венеція, колишнє володіння Візантії, а тепер конкурент у боротьбі за торгівельні шляхи. Після смерті Мануїла імперія починає розпадатися: у 1187 р. відійшла Болгарія, 1190 р. – Сербія. У 1202 р. почався ІV хрестовий похід, спрямований не проти мусульман, а проти Візантії. Не останню роль в організації цього походу відіграла Венеція. У 1204 р. війська хрестоносців захопили Константинополь, імперія розпалася на ряд малих держав: Латинську та Ахейську імперії, які створили хрестоносці, Епірський деспотат, Трапезунську та Нікейську імперії, що залишилися під владою греків. Становище хрестоносців у Візантії було нестійким, вони заслужили ненависть населення і повністю залежали від того, чи вчасно прийдуть на допомогу європейські війська. У 1261 р. Михаїл І Палеолог, правитель Нікейської імперії блискавично розгромив Латинську імперію хрестоносців і урочисто вступив до Константинополя. У тому ж році він був проголошений візантійським імператором. Однак повністю Візантія не була відновлена: Ахейська імперія хрестоносців проіснувала аж до турецького завоювання, так само як і Трапезунська імперія. З середини імперію роздирали внутрішні протиріччя, постійно точилася війна з турками, сербами та болгарами. У 1329 р. турки захопили Нікею, у 1337 р. – Нікомедію, у 1338 р. – вони досягли Босфорської протоки. Іоанн ІV та Мануїл ІІ намагалися знайти допомогу на заході, у 1439 р. була укладена Флорентійська унія між православною та католицькою церквами. Однак Візантії більше нічого не могло допомогти: 5 квітня 1453 р. турки захопили Константинополь. Візантійська імперія перестала існувати.

5. Візантійське суспільство, державне управління.

Інакше ніж у франків, вибудовувався державний механізм у Візантії, яка довгий час була хранителькою державно-правової спадщини античності.

У ІV – VІІ ст. Візантійська держава успадкувала риси пізньої римської імперії. Державу очолював імператор, у руках якого була зосереджена виконавча, законодавча та судова влада. Централізований характер імперії різко відрізняв Візантію від феодальних держав Європи того часу.

Влада візантійського імператора була великою, але небезмежною. По-перше, не було спадковості престолу. Новий імператор обирався сенатом, жителями Константинополя (населення столиці збиралося на константинопольському іподромі) і армією. По-друге, існував дуже впливовий орган, що складався з верхівки суспільства – сенат. По-третє, велику роль в державі відігравала візантійська православна церква.

У VІІІ – Х ст. відбувається посилення імператорської влади – припинялися вибори імператорів, втрачає свій вплив сенат. У цей час за імператором закріплюють грецькі титули василевса та автократора (самодержця). Із ХІ ст. утверджується перехід престолу у спадщину. Однак надалі у зв’язку з розвитком феодальних відносин імператорська влада починає слабнути.

Для державного ладу Візантії характерною була наявність величезного бюрократичного апарату як центрального так і місцевого з розподілом чиновництва на ранги.

Центральне управління зосереджувалося у державній раді – консисторії (пізніше синкліті). До складу консисторії входили такі особи: два префекти преторія – керівники місцевого апарату, префект Константинополя – голова сенату, магістр – керівник палацу, квестор – головний юрист та голова консисторії, а також 2 комітети фінансів.

У ІХ – ХІ ст. структура державного апарату ще більше ускладнювалася, кількість відомст доходила до 60.

Місцеве управління перебувало в руках префектів преторія, яким були підпорядковані правителі діоцезів і провінцій. У VІІ ст. утворилися військові округи – феми на чолі зі стратегами, у яких була вся повнота влади військової та цивільної.

Візантія мала значний вплив на політичний розвиток народів Пд. та Сх. Європи. Зокрема, такі держави як Болгарія та Сербія, сприйняли чисельні візантійські державно правові інститути. Неабияке значення мало те, що Болгарія виникла на території колишньої візантійської провінції. А з 1018 – 1187 вона взагалі перебувала під владою Візантії.

03.10.2022 року

Історія України

Тема: Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України.

1.Опрацювати матеріал підручника

2.Перегляньте відеоурок за посиланням: drive.google.com/drive/folders/1fyPqSkeDKgAKu7dJsrsBFOSeuBoI0Yv5

3. Вивчення нового матеріалу

Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок великого переселення народів

Вивчити терміни та поняття

Велике переселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.

На заключному етапі Великого переселення народів у VI—VII ст. головну роль у переселенських потоках стали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони рушили до Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали назву Балканських війн. Після перших успішних походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.

Робота з документами Опрацюйте документ та дайте письмово відповідь на питанння.

Візантійський автор Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани

На третьому році по смерті імператора Юстина і правління державного Тиверія рушив проклятий народ слов’ян, який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну, сів на ній владно і без страху, як у своїй власній, і впродовж чотирьох років, доти, доки імператор був зайнятий персидською війною і вирядив усі свої війська на Схід, уся країна була віддана напризволяще слов’янам; останні зайняли її і розтіклися по ній на час, який призначив Бог. Вони... захопили всі імперські табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло, табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків.

Запитання до документа

1. Які факти про походи слов’ян на Балкани наведені в документі? Яку інформацію за ними можна отримати і які висновки зробити?

2. Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження?

3. Чи можна довіряти авторові документа? Чию позицію він представляє?

4. Визначте за документом, який вплив мали Балканські війни на розвиток слов’янського суспільства.

2. Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян

• Єдиний тип ведення господарства, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство, що доповнювалося присадибним тваринництвом.

• Розвинуте ремесло і торгівля. Особливо помітні успіхи в залізовидобуванні й металообробці. Набула поширення внутрішня і зовнішня, особливо з Візантією, торгівля.

• Розташування поселень невеликими гніздами, кожне з яких складалося з кількох селищ, розташованих на невеликій відстані. Селища не укріплювалися. У них проживало від 5 до 15 сімей-домогосподарств.

• Основний тип житла — квадратна напівземлянка зі зрубними або стовповими стінами довжиною 3—4 м, у якій мешкала одна сім’я. Для приготування їжі та обігріву використовувалася кам’яна або глиняна піч, розташована в кутку оселі.

• Суспільство перебувало на етапі розкладу первісної рівності, формування племінної військової аристократії і перших племінних центрів

• На відміну від попередніх часів у V—VII ст. слов’яни стають більш войовничими, схильними до захоплення сусідніх земель.

3. Сусіди східних слов’ян

Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були фінно-угорські та балтійські племена. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському середовищі.

Землі на захід східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян, мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.

На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на середню Волгу, де заснувала нову державу — Волзька Болгарія (її територія в основному збігається з межами сучасної республіки Татарстан у складі Російської Федерації).

Інша частина болгарських племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими слов’янськими союзами племен створила державу Перше Болгарське царство. Його поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарія.

На завойованих землях хозари в середині VII ст. утворили державу Хозарський каганат. У VIII ст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину.

Важливе значення для розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із провідних торговельних шляхів середньовічного світу «із варягів у греки», який поєднував Балтійське і Чорне моря.

Закріплення знань учнів (Письмово дати відповіді).

1. Як називали слов’ян античні історики?

2. Яка визначна подія на межі стародавніх часів і середньовіччя об’єднує такі історичні та географічні поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, алани, анти, склавини, авари, Дунай, Дністер, Дніпро? Дайте йому визначення.

3. Дайте визначення термінам князь, дружинники. Яку роль у давньослов’янському суспільстві відігравали князь та його дружинники?

4. Назвіть і коротко охарактеризуйте сусідів східних слов’ян.

5. Які східнослов’янські племена розселилися на теренах сучасної України?

6. Як ви вважаєте, чи однакові за змістом поняття «Велике переселення

народів» і «велике розселення слов’ян»? Відповідь обґрунтуйте.

8. Наведіть приклади впливу природно-кліматичних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян.

9. Охарактеризуйте відносини східних слов’ян з їхніми сусідами.

19.09.2022 року

Історія України

Тема: Господарство та суспільство слов’ян.

Практична робота: визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.

1. Опрацювати текст параграфа.

2. Перегляньте відео

drive.google.com/file/d/16ZFvZFf78tEjTq8JPMw36mcQh46r2Hlp/view?usp=sharing

drive.google.com/file/d/1rn7dmooWk5kO6g1BBQNL6clM3UpfQvQV/view?usp=sharing

08.09.2022 року

Тема: Повторення. Велике переселення народів. Розселення слов’ян.

Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів

Мета: актуалізувати знання учнів про історію як науку, принципи періодизації

історії; сформувати уявлення про місце Середньовіччя у світовій історії; розглянути джерела з історії середніх віків; ознайомити учнів зі структурою підручника; удосконалити навички роботи з текстом; сформувати мотивацію до вивчення історії середніх віків.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення всесвітньої історії; прослідковувати історію власної держави у

порівнянні з іншими країнами;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: зошити, ілюстративний матеріал з підручника, хрестоматія,

історична карта, атласи, контурні карти, картки, роздатковий матеріал.

План:

1. Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу.

2. Структура підручника всесвітньої історії для 7-го класу, додаткова навчальна література та електронні засоби навчання.

3. Велике переселення народів. Розселення слов’ян.

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда.

Бесіда супроводжується демонстрацією схеми «Лінія часу», яка заздалегідь виготовляється на аркуші паперу великого формату або виконується на дошці.

1) Що вивчає історія?

2) Який розділ історії ми називаємо вітчизняною історією?

3) Що вивчає всесвітня історія?

4) На які періоди поділяють всесвітню історію?

5) Що прийнято називати «нашою ерою»?

6) Наведіть приклади подій, які відбулися до нашої ери.

7) Які події ознаменували закінчення періоду історії стародавнього світу?

Історія — це наука, яка в хронологічній послідовності вивчає хід розвитку людського суспільства та його закономірності. У перекладі з давньогрецької мови слово «історія» означає розповідь про минуле, про пізнане.

Історію поділяють на вітчизняну та всесвітню. Вітчизняна історія вивчає розвиток окремих країн та народів. Всесвітня історія розглядає процес розвитку людського суспільства в цілому.

У всесвітній історії виділяють кілька періодів: історія стародавнього світу, історія середніх віків, нова історія, новітня історія. Слід пам'ятати, що поділ всесвітньої історії на певні періоди є досить умовним і має свої особливості та конкретні хронологічні рамки для кожної держави, країни, народу. Але є події, які прийнято вважати рубіжними для визначення хронологічних рамок всесвітньої історії. Так, кінець періоду Стародавньої історії знаменувала загибель Західної Римської імперії.

ІІІ. Вивчення нової теми.

1. Вивчення історії Середніх віків у шкільному курсі сьомого класу буде включати такі розділи: Народження середньовічного світу, особливості його розвитку..

2. Релігійне та культурне життя середньовічної Європи.

3. Європа. Візантія. Арабський світ.

4. Слов'яни та їх сусіди.

5. Індія. Китай.

Під час вивчення цих розділів ви зможете називати дати основних подій епохи, імена визначних особистостей Середньовіччя, показувати на карті території середньовічних держав та ілюструвати за її допомогою перебіг основних подій епохи. Ви ознайомитеся з новими поняттями, зможете описувати пам'ятки середньовічної культури, порівнювати особливості розвитку людства в період стародавньої історії та у середні піки, а також розвиток окремих держав в епоху Середньовіччя (античне й середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різці стани середньовічного суспільства; християнство та іслам, християнську та ісламську культуру; християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі; позиції Англії та Франції у Столітній війні, їхні армії, політику європейських держав; станові монархії європейських країн; Візантію й Московську державу; культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю; релігії Індії та Китаю). Опановуючи нові поняття, ви зможете наводити приклади конкретних проявів того чи іншого суспільного явища, притаманного Середньовіччю у різних країнах (взаємодії людини й природи у середні віки, рухів народів, могутності папської влади у XII-XIII ст., середньовічних єресей, досягнень рицарської та міської культури, взаємовпливу держав, формування європейських держав, взаємодії світської влади з папством, досягнень культури, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів).

Проте не менш важливим є те, що на уроках історії середніх піків ви зможете висловлювати власне судження щодо причин феодальної роздробленості, виникнення середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту; причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об'єднання арабів, появи й розвитку гуманістичних ідей; характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розпитку європейських держав; наслідків завоювань, взаємовпливу культур.

Робота з підручником.

Учитель пропонує учням самостійно за розділом підручника «Зміст» визначити основні розділи курсу «Історія середніх віків». Після закінчення роботи заслуховуються й обговорюються відповіді кількох учнів.

Виконання цього завдання допоможе перейти до розгляду наступного питання.

2. Структура підручника всесвітньої історії для 7-го класу, додаткова навчальна література та електронні засоби навчання.

Знайомство учнів із структурою підручника, звертає їхню увагу на наявність ілюстрацій, схем, таблиць, додаткової інформації, довідково-пошукового апарата. Особливу увагу учнів слід звернути на документи, уміщені після кожного параграфа.

Доцільно нагадати учням алгоритм роботи з текстом параграфа:

• прочитай;

• перекажи;

• дай відповідь на запитання після параграфа;

• виконай завдання.

Зробити вивчення історії середніх віків більш цікавим і захоплюючим допоможуть учням додаткова навчальна література видавництва «Ранок», електронний атлас, а також матеріали, отримані в мережі Інтернет.

Валеохвилинка. Музикотерапія

Прослуховування середньовічної музики

3. Велике переселення народів. Розселення слов’ян.

Період з ІV по VІІ ст. увійшли в історію Європи як епоха Великого переселення народів (ВПН), яка отримала свою назву через пік міграційних процесів, що припали на ці чотири століття й охопили практично весь континент, призвівши до радикальних змін його етнічної, культурної і політичної структури.

Причинами Великого переселення народів, на думку більшості вчених, були:

1) Демографічні зміни, приріст населення у народів Європи в наслідок їх переходу до осілості; тиск з боку інших варварських народів, переважно кочових, який чинився на населення Європи; політика Римської імперії, яка, в наслідок браку власних сил, використовувала в якості найманців (федератів) і розселяла на своїй території;

2) Розвиток виробничих сил обумовив поглиблення майнової та соціальної нерівності у германців та інших варварських народів, призвів до зростання ролі вождя та посилення значення дружини і племінної знаті, які прагнули до захоплення військової здобичі, нових земель, накопичення скарбів і це рухало їх до майже безперервних походів;

3) Різка зміна клімату, суттєве похолодання призвели до зміни ґрунтів, а разом з тим і зміни флори і фауни, що негативно відбилось на умовах ведення господарства як кочових народів євразійських степів, так і населення європейської Півночі, примушуючи їх шукати нове середовище для проживання.

Провідну роль у ВПН відіграли германські і тюркські племена, до яких з часом приєднались слов'янські і угро-фінські племена. До найбільш активних учасників ВПН належали давні германці, що заселяли територію між Рейном і Віслою, Скандинавією і Дунаєм.

Рух з півночі на південь розпочали племена готів, що проживали в пониззях Вісли і переселилися на початку III ст. у Причорномор'я. Готи, що розселилися на заході в лісосмузі відокремилися від східних - степових. Перші одержали назву вестготи, другі - остготи. У Причорномор'ї готи підкорили місцеве слов'янське і скіфо-сарматське населення і створили великий поліплемінний союз, у якому остготи складали меншість. Найвищої могутності "готська держава" досягла за правління короля Германаріха, який розширив далеко на схід кордони остготского союзу.

У 375 р. у Причорномор'я вторглись гуни - войовничі кочівники, що рухалися з глибин Азії і підкорили на той час уже багато народів, серед яких і могутніх аланів. Велика частина остготів потрапила під владу гунів. Вестготи відступили на південний захід до Мезії. У битві біля Адріанополя (378 р.) готи здобули перемогу над імператоратором Валентом, який загинув у бою, і підступили до Константинополя. Лише втручання римського полководця Феодосія (майбутнього імператора) заспокоїло готів, які поселились у Фракії, Мезії та Фесалії. Після смерті Феодосія у 395 р. вестготи під керівництвом короля Аларіха вийшли з під влади імперії спустошили її східні володіння і через Італію прагнули прорватись до Галії.

Східногерманскі племена бургундів у IV ст. переселилося на Середній Рейн і заснувало там королівство, розгромлене гунами у 437 р. Залишки бургундів оселилися у якості федератів у Савойї, а з часом зайняли землі по Верхній і Середній Роні, заснувавши нове королівство зі столицею в Ліоні (457 р.), що проіснувало до 534 р., коли було приєднане до Франкської держави.

Після заснування Вестготського, Вандальського і Бургундського королівств становище Західної Римської імперії стало критичним.

На початку 50-х років гунни вторглися до Галії, але римський полководець Аецій зумів організувати проти Аттіли федерацію варварів. 15 червня 451 р. на Каталаунських полях відбулася битва. На боці римлян виступили їх федерати - вестготи, бургунди, франки; Аттіла очолював військо, що складалося з гуннів, остготів та дрібних східногерманських племен. Гуннська орда зазнала поразки, а у 453 р. Атілла помер і його багатоплеменна військова держава швидко розпалася.

Остготи, після розпаду гуннської орди розселились в Паннонії й Фракії, а в 493 р. їх король Теодоріх завоював Італію, створивши досить значну державу, в якій правив понад 30 років (493-526). Столицею Остготського королівства стало м. Равенна, де жили останні римські імператори, починаючи з Гонорія.

У 555 р. Італію захопила Візантія, але їх панування було нетривалим. Вже у 568 р. в Північну Італію вторглися лангобарди, що жили на лівому березі Ельби. На чолі лангобардів стояв король Альбоїн. Столицею нової держави стало м. Павія. Внаслідок лангобардського завоювання в Італії утворилося досить велике і сильне варварське королівство, що проіснувало майже два століття.

Головним наслідком ВПН стала загибель Західної Римської імперії і утворення на її території нових варварських держав, які кардинально змінили політичну карту Європи. Крім того, в процесі завоювання імперії було зруйнувано велике римське землеволодіння, було завдано остаточного удару по рабству, яке в класичній формі остаточно зникло на території Західної Європи. Земельні володіння старої рабовласницької знаті були поділені між новими землевласниками, які стимулювали розвиток нових суспільних відносин, притаманних для феодального ладу.

ІV. Висновки та узагальнення.

Хронологічні задачі.

Використовуючи «Лінію часу», розв'яжіть хронологічні задачі.

1. Скільки років минуло від заснування Риму до його захоплення вестготами?

2. У якому столітті була знищена Західна Римська імперія?

3. Скільки років тривала епоха середніх віків?

• Історія — це наука, що вивчає минуле людства;

• період всесвітньої історії від загибелі Західної Римської імперії до відкриття Америки називають історією середніх віків;

• джерелами наших знань про середні віки є речові пам'ятки (будівлі, знаряддя праці, зброя, твори мистецтва); писемні пам'ятки (ділові папери, літературні твори, записи законів); народні звичаї та обряди.

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити параграф з підручника.

2. Скласти невеликий твір-роздум «Історія Середніх віків у житті сучасної людини», у якому необхідно висловити своє судження щодо необхідності й доцільності вивчення історії Середніх віків.

05.09.2022 року

Чекаю на зустріч з Вами о 13.00 за посиланням:meet.google.com/aec-ugem-eji

Тема: Повторення. Історія України в стародавні часи. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

1. Робота з мультимедійною презентацією протягом уроку

3. Перевірте себе

1. Як перекладається слово «історія»?

2. Що таке історичні факти та історичні події?

3. Що вивчає і досліджує історія України?

4. Що таке історична періодизація?

5. На які періоди поділяється історія України?

6. Що таке історичні джерела?

7. Які існують типи історичних джерел?

4. Домашнє завдання.

Вивчити параграф з підручника.

_________________________________________________________________________________________

12.05.2022 року

Тема: Суспільне і церковне життя на українських землях у 14-15 ст.

1. Опрацювати п. 23

10.05.2022 року

Тема: Середньовічна Індія

1. Опрацювати п. 24

05.05.2022 року

Тема: Утворення Кримського ханства

1. Опрацювати п. 22

04.05.2022 року Всесвітня історія

Тема: Середньовічний Китай та Японія.

1. Опрацювати п. 23

2. Записати в зошит систему управління в Середньому Китаї.

3. Охарактеризуйте етапи розвитку Японії в середні віки

4. Вивчити дати с. 134

28.04.2022 року Історія України

Тема: Кревська унія 1385 р. та українські території

1. Опрацювати п. 21

2. Вивчити що таке унія.

3. Вивчити дати с. 117

4. Письмово завдання 12 с. 117 (на вибір).

27.04.2022 року Всесвітня історія

Тема: Середньовічний Китай та Японія.

5. Опрацювати п. 23

6. Записати в зошит систему управління в Середньому Китаї.

7. Охарактеризуйте етапи розвитку Японії в середні віки

8. Вивчити дати с. 134

21.04.2022 року Історія України

Тема: Інкорпорація руських удільних князівств до складу інших держав.

1. Опрацювати п. 20

2. Переглянути відео за посиланням : www.youtube.com/watch?v=7BmZ9OeSSQU&ab_channel=MONUKRAINE

3. Заповніть таблицю "Приєднання руських удільних князівств до складу інших держав". с. 111 завдан.9

4. Записати та вивчити дати с. 111

20.04.2022 року Всесвітня історія

Контрольна робота.

Завдання для контрольнох роботи під QR-код с. 125 (варіант за вибором).

14.04.2022 року Історія України.

Контрольна робота. Королівство Руське. (Галицько-Волинська держава).

Завдання для контрольнох роботи під QR-код с. 106 (варіант за вибором).

12.04.2022 року Всесвітня історія

Повторити п. 19-22

06.04.2022 року. Всесвітня історія.

Практичне заняття. Країни Центральної та Східної Європи в Х-ХІ ст.

Виконайте завдання письмово з рубрики "Пригадайте" відсканувавши QR-код с. 125

31.03.2022 року. Історія України

Практичне заняття. Скласти історичний портрет короля Данила Галицького

(презентація)

29.03.2022 року Всесвітня історія

Тема: Утворення Османської імперії

1. Перегляньте відеоурок за посиланням: www.youtube.com/watch?v=quREpuuzQFA&ab_channel=MONUKRAINE

2. Опрацюйте параграф 22

3. Запам*ятайте дати с. 125 (дати знати)

4. Виконайте завдання 10 с. 125

24.03.2022 року Історія України

Тема: Галицько-Волинська держава у період постіпового занепаду (1 пол. 14 ст.)

1. Опрацювати п. 18

2. Запишіть та вивчіть дати с. 101 з рубрики "Запам*ятайте дати"

3. Складіть схему "Причини загибелі Галицько-Волинської держави" зробіть відповідні висновки.

23.03.2022 року Всесвітня історія

Тема: Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави.

1. Опрацювати п. 21

2. Запишіть в зошит моделі влади в руських князівствах.

3. Письмово. Визначте причини посилення Москви.

4. Рубрика "Запам*ятайте дати" с. 119. Дати знати.

5. Письмово. Визначте основні риси політики Івана ІІІ (Відповіді подайте у вигляді таблиці.)

17.03. 2022 року Історія України

Тема: Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств монгольської імперії (Золотій Орді). Галицько-Волинське князівство у період піднесення і стабілізації 2 пол. ХІІІ ст.

1. Опрацювати п. 16-17

2. Робота з термінами с. 90. (записати в зошит)

3. Запам*ятайте дати с. 91, 96 (записати та знати дати)

4. Виконайте письмово в зошиті завдання 10 ст. 96

16.03.2022 року

Тема: Центральна та Східна Європа

1. Опрацювати п. 19-20

2. Записати в зошит схему на с. 103

3. Робота з поняттями с.105, 111

4. Рубрика "Запам*ятайте дати" Записати та вивчити дати с. 113

5. Складіть таблицю "Утворення нових держав у Центральній та Східній Європі в ІХ-ХІ ст."

6. Дайте оцінку діяльності польського короля Казимира ІІІ.

30.09.2021 року.

Тема: Русь-України за князювання Ольги та Святослава

1. Опрацювати матеріал в підручнику

2. 
   

29.09.2021 року. Українознавство.

Тема: Національний традиційний одяг-відображення духовного світу українців. основні традиції й орнаменти , символіка й оберегове значення. Чоловічі і жіночі узори у народному вбранні.

1. Опрацювати матеріал .

2. Переглянути відео "Спадок Кіровоградщини".

3. Створити презентацію "Український традиційний одяг"

29.09.2021 року. Всесвітня історія

Тема: Арабський халіфат

1. Опрацювати п. 14

2. Робота з термінами с. 23, 24,25

3. Вивчити дати с. 27 рубрика "Запам*ятайте дати"

4. Перегляньте відео.

07 квітня 2021 року. Чекаю на ваші виконанні завдання на пошту barankotv@ukr.net або вайбер 098505236

Контрольна робота. Європейське суспільство держави в Х-ХІ ст.

31 березня 2021 року. Чекаю на ваші виконанні завдання на пошту barankotv@ukr.net або вайбер 098505236

Практичне заняття за розділом 4. "Матеріальний та духовний світ європейського Середньовіччя

ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА С. 102 (QR-КОД)

18 березня 2021 року

Тема: Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича

1. Опрацювати п. 17

2. Записати та вивчити дати на с. 96

3. Складіть хронологічну таблицю подій у Галицько-Волинській державі в період піднесення.

4. Перегляньте відео до даної теми.

17 березня 2021 року

Тема: Середньовічна культура Західної Європи

1. Опрацювати п. 17-18.

2. Словникова робота (записати та вивчити поняття із даної теми)

3. Вивчити дати с. 101 (рубрика "Запам*ятайте дати")

4. Доповніть таблицю "Архітектура Середньовіччя" с. 102 (12)