Адреса сільської ради:
* 243227, Російська Федерація,
* Брянська область,
* Соколівське сільське поселення,
* поселення Соколівка
Загальні відомості
* Географічні координати — 52°59′50″ пн. ш. 32°52′16″ сх. д.
* Висота над рівнем моря — від 180 метрів
* Кількість населення — 302 мешканця
* Площа — ? км²
* Густота населення — осіб/км²
* Поштовий індекс — 243227
* Телефонний код — +7 48345
* Виконавчий орган — Соколівське сільське поселення.
Соколівка (російською: Соколовка) — село української Стародубщини, в межах Мглинської сотні. Лежить на півночі Західної Стародубщини в низовині річок Воронуса та Судинка. Перші заселення общини відомі з літописів 15-го століття, а поселення в межах 16-го століття, знаходиться на захід від центру округи (сотні) — містечка Мглин.
Опис
Соколівка знаходиться в низині річок Судинка (притоки річки Воронуси) по обидва береги якої і селилися поселенці. Поруч поселення наявні й інші водні ресурси, зокрема: всі поля помережині ставками та озерцями, в поймі річки Кокот каскади із рукотворних та природніх водойм, а ще кілька комплексів торфовищ. Загалом рельєф довкола села достатньо рівнинний, коливання висот в межах 180-190 метрів, із невеличкими підвищеннями (пагорбами) до 200 метрів. Континентальні кліматичні умови сприяють тривалій й холодній зимі (найхолодніше в січні) та короткому й м`якому літу (найспекотніше у липні).
Від ХІ століття, необжиті землі Стародубщини стали вотчиною Чернігівських князів династії Ольговичів.Завдяки опіки молодших князів намісників (таке їх було положення в ієрархії Київської Русі) ці землі стали обживатися слов`янським людом й невдовзі постало чимало містечок та поселень. З роками, віками, Стародубщина обживалася під опікою Литви, Московщини чи Польщі, сюди селилися вихідці з українських земель, які в густих лісах шукали прихисток від, спершу, набігів кочовиків, а потім наскоків кримських татар і турків чи царських посіпак-московитів. В часи Гетьманщини, відбулася друга, найбільша, хвиля заселення Стародубщини, постало чимало поселень українців, що потерпали від польського гніту й припали під опіку козацьких дружин, що домінували в краї кілька століть. Саме в ці часи, ймовірно, й були перші поселенці-лісоруби на території сьогоднішнього села Соколівка. Кілька століть російського поміщицько-кріпосницького гніту відобразилися на селянській господарській складовій краю. В епоху індустріальних та світських революцій виникли культурно-просвітницькі течії та гуртування вільнолюбних селян, більшість з них тяжіли до українського етносу, як складової частини Сіверщини на Чернігівщині. Відтак при формуванні перших українських національних державних формувань, початку ХХ століття, Стародубщина стала північною окраїною українських земель. З середини ХХ століття общину, разом зі всією Стародубщиною, було захоплено більшовицькою Росією. З тих пір воно приналежне до Російської Федерації, зокрема: Мглинському району, Брянської області.
Соколівка є адміністративним центром однойменної Соколівської общини та межує з селами й поселеннями: Помазівка та Батурівка (з півдня), Борець (з південного сходу), Конопаківка (з заходу), Войтівка (зі сходу).
Проживаючи в рівнинній місцині, більшість мешканців села працюють на своїх селянських господарствах і мають можливість працювати на підприємствах містечка Мглин та Унеча. Додатковим призаробітком є їхні промисли в лісі (на заготівлі деревини та збиранні грибів і ягід), а також розробки торф`яників (як легально, так і самостійно). Тепер, з початку 2000-х років, внаслідок економічної бездіяльності російської влади — село занепадає.
Поселення Соколівської общини
♦ Соколівка
♦ Борець
♦ Бурчак
♦ Войтівка
♦ Лайківка
♦ Ревтівка
Общини Мглинської сотні
Література та джерела:
* «Стародубщина. Нарис українського життя краю» Ігор Роздобудько;
* «Стародубщина складова частина Сіверщини»;
* Стародубщина на сторінках Української Вікіпедії, он-лайн енциклопедії;
* «Историко-экономический очерк Мглинского края» Батурко Ф.Ф.;
* « Стародубская полковая канцелярия Фонд 80 Опись 2 Дело 315 Ревизии Стародубского полка»;
* «Населення Брянської області» Статистичні дані з препису населення;
Використанні для написання статті.