Тросна-Мглинська

Річка Тросна-Мглинська (російською: Тросна-Млинская) — невеличка річка української Стародубщини, в межах Мглинської сотні. Протікає на півночі Західної Стародубщини в низовині річок Іпуть та Воронуса. Впадає в річку Судинку, яка являється басейном річки Іпуть. Витік річки з місцевого болота, а береги більшою частиною пологі, низькі.

Опис

Річка Тросна-Мглинська бере свої початки на межі Мглинської та Унецької сотень, в Болото Тросна (великої болотяної пойми поруч поселень Новина та Резунівщина). Це низинне (евтрофне) болото з багатим водно-мінеральним живленням, в основному за рахунок талих, а потім і грунтових вод, які виходять на поверхню численними джерелами в низьких місцях. Характерна рослинність — вільха, береза, осока, очерет, рогіз, зелені мохи.

Далі, ця річка тече 14 кілометрів по невеличкій ділянці на межі Середньоруської височини та північної частини Придніпровської низовини. Витікаючи на висоті 190 метрів (орієнтовно) вона змійкою в`ється з півдня на північ й впадає до річки Судинка на висоті 170 метрів (орієнтовно), яка несе свої води до річки Воронуса, що впадає до повноводної річки краю — Іпуть.

Берега значною мірою низинні, пологі. Загальний нахил становить приблизно 1 м/км. Течія має рівнинний характер (доволі повільна). Живлення снігове та дощове, водночас наявні й геологічні розриви із виходом внутрішніх вод (джерела). Замерзає річечка наприкінці листопада, розмерзається остаточно посеред квітня (майже півроку, перебуває під впливом мерзлоти). Найбільш водоносне живлення снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає (річка живиться в цей час переважно ґрунтовими водами). Весняне водопілля — фаза водного режиму річки, повінь (припадає на березень - початок квітня), здебільшого спричинена надходженням талих снігових вод.

Русло річки слабо розгалужене, місцями дуже звивисте. Береги пологі, лише в кількох місцях обривисті (висотою до 2 метрів). На річці було утворено кілька водозабірних сільських озер, або ж ставків для зарибнення. Заплава двохстороння, місцями гуляє по берегах, ширина у верхів'ї від 1 метра, на решті 2-3 метра, в гирлі 5-10 метрів. Під час повені середнє перевищення рівня води над звичним доходить до одного метра.

Всі 14 кілометрів річка звивається по теренах Мглинської сотні, зокрема в Соколівській, Симунтівській та Біловодській общинах. Беручи початки з болота Тросна на північних околицях Новини та на південь від Резунівщини, Тросна Мглинівська омиває/протікає повз: Резунівщину (зі сходу) та хутірці села Конопаківки (з заходу), потім тече поруч поселення Мглинщина (з півдня на схід) та південної околиці містечка Мглин. З середини річки, вона вже тече по заболоченій поймі, розділивши собою землі центрів двох общин Симонтівки (500 метрів на захід) та Біловодки (200 метрів на схід від річки). А поміж Біловодкою та Борщевом річку перегородили дамбою і утворився величенький став. Далі річка в`ється ще кілька кілометрів між двома селами: Нетягівка (200 метрів на захід) та Червоне Джерело (200 метрів на схід від річки). І вже в кілометрі на північ від Червоного Джерела, Тросна-Мглинська стає лівою притокою річки Судинка, утворивши болотянисте гирло на південній околиці Старих Чешуйків.

Загалом, русло річки Тросна-Мглинська доволі болотянисте (є ділянки,що дуже заболочені, мочарі). Окрім цих застійних вод, річка живиться ще додатково водами довколішніх полів, невеличких озер та потічків. Найбільші з яких: Резунівські джерела (ліві притоки, стікають з 200-метрового Резунівського схилу), Мглинщинський струмок (ліва притока, бере початки з озер в полях поселення Зелений Гай), Симонтівський потік (ліва притока, що протікає вздовж села Симонтівка). Далі до Тросни, зліва, вливається річечка з Борщева (ліва притока, що витікає з торфович Ясної Поляни та лісу поруч Семенівки) й надалі, вже більш насиченою, річка несе свої води (4 кілометри) до Судинки, підживившись поруч Нетягівки її струмками.

Схили Тросни-Мглинської пологі, розітнуті ярами, балками і долинами приток. В деяких місцях схили розорані аж до русла, натомість, решту русла — заболочені ділянки. В незначних оголеннях долини річки і її приток простежуються мергельно-крейдяні породи. Води річки населення використовує для побутових потреб, в поймі інколи проводять випас худоби та водоплаваючої птиці. Риба господарська водиться лише при гирлі річки та в рукотворних озерах вздовж русла (зазвичай поруч із населеними пуктами).

Пониззя Тросни-Мглинської є місцем зупинки перелітних водоплавних птахів — гусей (Anser sp.) і качок (Anas sp., Aythya sp.). Також в пониззі річки інколи гніздяться такі види: деркач (Crex crex), дупель і великий веретенник (Limosa limosa), лебідь-шипун (Cygnus olor), луговий лунь ( Circus pygargus), травник (Tringa totanus), сірий сорокопуд (Lanius excubitor) та ін. Регулярно зустрічаються на годуванні велика біла чапля (Egretta alba), чорний і білий лелеки (Ciconia nigra і C. ciconia).