Поселення Мглинської сотні
Загалом, 12 сільських общин до яких входить 131 населений пункт, зокрема:
₪ Біловодська община;
♦ Борщів
₪ Вельжицька община;
♦ Вельжичі
♦ Володимирівка
♦ Деремна
♦ Мала Деремінка
♦ Дуброва
♦ Полхівка
♦ Трусівка
♦ Ястребець
₪ Ветлівська община;
♦ Ветлівка
♦ Велюхани
♦ Дивівка
♦ Зайцівка
♦ Заріччя
♦ Курчичі
♦ Підгаїв
♦ Портники
♦ Селянка
♦ Степне
♦ Михайлівка
♦ Ясна Поляна
₪ Високська община;
♦ Високе
♦ Заріччя
♦ Прогрес
♦ Граб
♦ Розгонів
♦ Шеверди
₪ Червонокосарівська община;
♦ Єловець
♦ Єльники
♦ Кадецьк
♦ Кокоти
♦ Косенки
♦ Лещівка
♦ Луговець
♦ Першиків
♦ Рудня
₪ Молодьківська община;
♦ Католино
♦ Лугівка
♦ Лукавиця
♦ Репище
♦ Слобода
♦ Цинка
♦ Ясенок
₪ Новороманівська община;
♦ Нова Романівка
♦ Бушевщина
♦ Корунський
♦ Медведьки
♦ Петрівка
♦ Петькове
♦ Попелівка
♦ Розрите
♦ Сємки
♦ Стара Романівка
♦ Халимонки
♦ Шелудьки
♦ В`юнище
₪ Новочешуйківська община;
♦ Басівка
♦ Биківка
♦ Харнівка
♦ Шаблівка
₪ Осколківська община;
♦ Осколкове
♦ Олексіївський
♦ Антоненків
♦ Архипівка
♦ Вормино
♦ Гринівка
♦ Заріччя
♦ Красний
♦ Липки
♦ Ляхівка
♦ Санники
♦ Седки
♦ Бобрець
♦ Попівка
₪ Симонтівська община;
₪ Соколівська община;
♦ Борець
♦ Бурчак
♦ Войтівка
♦ Лайківка
♦ Ревтівка
₪ Шумарівська община;
♦ Шумарове
♦ Кипти
♦ Кримок
♦ Рудня
♦ Філонівка
♦ Шутилівка
У свою чергу, всі ці общини складаються з різних населених пунктів: сіл, поселень, хуторів, висілків, закинутих поселень. Відтак, на сучасний стан, налічується 131 населений пункт.
Економіка
Оскільки Мглинська сотня являєсобою сільськогосподарську провінцію Стародубщини,то тут вирощують та переробляють звичні для цих широт агрокультури: картоплю, овочі. Разводять велику рогату ходобу, свиней, овець та домашню птицю.
Адміністративний поділ
За роки приналежності до Росії Мглинська сотня чимало разів видозмінювалася, в адміністративному плані. Наразі, з 2005 року, після муніципальної реформи, в районі сформовано одне міське поселення (Мглинське) и 12 сільських общин (посєлєній):
Географія
Мглинська сотня знаходиться в межах Західної Стародубщини, в північній її частині (або ж на північному заході Брянської області). Площа району становить — 1088,4 км². Рельєф рівнинний, помережиний долинами річок. Головні водні артерії річки — Іпуть, Воронуса.На півночі сотні чимало площі відведено під Клетнянський природній заповідник.
Населення
Населення Мглинської сотні становить 21,6 тисяч осіб, у тому числі в міських умовах проживають 8200. Більшість населення сільське, яке згруповано довкола 12 сільських громад, в яких загалом налічується 131 населений пункт.
Ще до початку ХХ століття в етнічному зрізі, в Мглинській сотні переважали українці, із незначним домішуванням росіян (на півночі) та білорусів (зі сходу). Внаслідок інтенсивних асиміляційних процесів зі сторони радянської влади та російського етносу - чимало українців було депортовано, а решту піддалися впливам та маніпуляціям влади (приховуючи свою етнічну складову). Відтак на початках ХХІ століття російський перепис населення подає уже цифру в 95% російського населення - що підтверджує складні етнічні процеси на теренах Стародубщини і Мглинської сотні, зокрема.
Історія
Територія району належала до Чернігівського воєводства Речі Посполитої, а з 1648 по 1781 рік - Мглинської сотні Ніжинського та Стародубського полку Гетьманської України. В часи Російської імперії - у складі Чернігівської губернії, з 1917 - у складі УНР. 1918 року територія району була анексована на користь РСФСР.
5 липня 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Брянська область, до складу якої, поряд з іншими, був включений і Мглинський район. В 1963 році район був скасований, в 1965 році - відновлений.
Приналежність та адміністративний устрій
На сучасному етапі історії Мглинська сотня приналежна до Брянської області Російської федерації. Являє собою адміністративно-територіальну одиницю й муніципальну формацію (район). Адміністративний центр — містечко Мглин.
Сучасна Мглинська сотня - українська територія (земля), що входила до складу української етнічної Півночі, зокрема Стародубщини. Яка відповідає теперішньому Мглинському району, загарбаному Російською Федерацією внаслідок адміністративно-територіальних реформ в часі існування Радянського Союзу.
Стародубщина
Західна Стародубщина:
• Мглинська сотня
Східна Стародубщина: