Кокот (річка)

Річка Кокот (російською: Кокот) — невеличка річечка української Стародубщини, в межах Мглинської сотні. Протікає на півночі Західної Стародубщини в низовині річок Іпуть та Воронуса. Впадає в річку Судинку, яка являється басейном річки Іпуть. Витік річечки з місцевого болота, а береги більшою частиною пологі, низькі.

Опис

Річечка Кокот бере свої початки на межі Мглинської та Унецької сотень, в Мочарах Чорноводки (великої болотяної пойми поруч села Чорноводка). Це низинне (евтрофне) болото з багатим водно-мінеральним живленням, в основному за рахунок талих, а потім і грунтових вод, які виходять на поверхню численними джерелами в низьких місцях. Характерна рослинність — вільха, береза, осока, очерет, рогіз, зелені мохи.

Далі, ця річечка тече 10 кілометрів по невеличкій ділянці на межі Середньоруської височини та північної частини Придніпровської низовини. Витікаючи на висоті 190 метрів (орієнтовно) вона змійкою в`ється з півдня на північ й впадає до річки Судинка на висоті 180 метрів (орієнтовно), яка несе свої води до річки Воронуса, що впадає до повноводної річки краю — Іпуть.

Берега значною мірою низинні, пологі. Загальний нахил становить приблизно 1 м/км. Течія має рівнинний характер (доволі повільна). Живлення снігове та дощове, водночас наявні й геологічні розриви із виходом внутрішніх вод (джерела). Замерзає річечка наприкінці листопада, розмерзається остаточно посеред квітня (майже півроку, перебуває під впливом мерзлоти). Найбільш водоносне живлення снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає (річка живиться в цей час переважно ґрунтовими водами). Весняне водопілля — фаза водного режиму річки, повінь (припадає на березень - початок квітня), здебільшого спричинена надходженням талих снігових вод.

Русло річки слабо розгалужене, місцями дуже звивисте. Береги пологі, лише в кількох місцях обривисті (висотою до 2 метрів). Заплава двохстороння, місцями гуляє по берегах, ширина у верхів'ї від 1 метра, на решті 2-3 метра, в гирлі 5 метрів. Під час повені середнє перевищення рівня води над звичним доходить до одного метра.

Всі 10 кілометрів річечка звивається по теренах Мглинської сотні, зокрема в Соколівській общині. Вона омиває/протікає повз: Чорноводку (з заходу), Помазівку (зі сходу), потім тече поруч поселення Борець (з півдня на схід). З середини річки, вона вже тече по заболоченій поймі, розділивши собою землі двох сіл Соколівки (500 метрів на захід) та Войтівки (500 метрів на схід від річки). І вже в кілометрі на північ від Соколівки, Кокот стає правою притокою річки Судинка, утворивши болотянисте гирло.

Загалом, русло річечки Кокот доволі болотянисте (є ділянки,що дуже заболочені, мочарі). Окрім цих застійних вод, річка живиться ще додатково водами довколішніх полів, невеличких озер та потічків. Найбільші з яких: Батурівський струмок (ліва притока, бере початки з озер в полях села Батурин), Чорноводський струмок (права притока, що протікає вздовж села Чорноводка), Помазовські джерела (ліві притоки, стікають з полів Помазівки). Далі до Кокота, з права вливається поточище з Лайківки й надалі, вже більш насиченою, річка несе свої води (3 кілометри) до Студинки, підживившись поруч Війтівки, однойменним струмком.

Схили річки пологі, розітнуті ярами, балками і долинами її приток. В деяких місцях схили розорані аж до русла, натомість, решту русла — заболочені ділянки. В незначних оголеннях долини річки і її приток простежуються мергельно-крейдяні породи. Води річки населення використовує для побутових потреб, в поймі інколи проводять випас худоби та водоплаваючої птиці. Риба господарська водиться лише при гирлі річки.

Пониззя Кокоту є місцем зупинки перелітних водоплавних птахів — гусей (Anser sp.) і качок (Anas sp., Aythya sp.). Також в пониззі річки інколи гніздяться такі види: деркач (Crex crex), дупель і великий веретенник (Limosa limosa), лебідь-шипун (Cygnus olor), луговий лунь ( Circus pygargus), травник (Tringa totanus), сірий сорокопуд (Lanius excubitor) та ін. Регулярно зустрічаються на годуванні велика біла чапля (Egretta alba), чорний і білий лелеки (Ciconia nigra і C. ciconia).