Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Олег Валерійович народився 26 червня 1966 року в Шостці. Навчався в школах № 5 та 11, потім вступив до місцевого профтехучилища № 10. Молодий чоловік розпочав трудову діяльність на заводі «Зірка» апаратником, а згодом був призваний до лав армії. Служив в Узбекистані, в десантних військах. Довелось виконувати бойові завдання і в Афганістані. Відзначений як передовий механік-водій.
Заповітною мрією Олега було море. Саме тому він вступив до спеціалізованого училища в Таллінні, а потім шість років ходив «у море».
1990 рік подарував Олегу Валерійовичу доленосну зустріч з коханою жінкою, яка згодом стала його вірною дружиною. З того часу родина Шитових оселилася на малій Батьківщині чоловіка, у Шостці. Тут народився син Валерій, тут пройшли незабутні роки життя…
З початком російської повномасштабної агресії Олег Шитов вступив до Шосткинської нічної варти, в якої вартував до 16 квітня, коли довгоочікувана повістка надала можливість приєднатися до лав ЗСУ, служив у 66 окремій механізованій бригаді.
Всі згадують його як справжнього патріота Батьківщини, щиру та надійну людину. Він був турботливим чоловіком, люблячим братом, вірним другом…
21 серпня 2022 року мешканці попрощалися з героєм.
Олегу Шитову назавжди 56...
Наказом командира військової частини № 2477 від 13.09.2023 нагрудним знаком «66 окрема механізована бригада Сухопутних військ» Шитов Олег Валерійович нагороджено (посмертно).
Указом президента України від 01.05.2024 сержант Шитов Олег Валерійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Посилання