Аносов Олексій

Чоловік народився 17 листопада 1980 року в місті Шостка. Після здобуття середньої освіти хлопець продовжив навчання у Шосткинському вищому професійному училищі, де здобув професію будівельника та зварювальника, був призваний на строкову військову службу і два роки служив у військовій частині смт. Десна. Після повернення працював на меблевій фабриці в м. Шостка, а згодом переїхав працювати в м. Київ, там познайомився з майбутньою дружиною.

У 2009 році вони переїхали у село Потапці Черкаського району Черкаської області, де й постійно проживали. У 2010 році на світ з’явилась донечка. Олексій працював будівельником. Чоловік мав золоті руки, тому ніколи не сидів без роботи. Привів до ладу будинок в мальовничому місці, будував плани на майбутнє. 

8 вересня 2022 року захисник був призваний по мобілізації у ряди Збройних Сил України на посаду стрільця-снайпера 6 механізованої роти, 2 механізованого батальйону 72-ої бригади «Чорних запорожців». Чоловік не вагаючись мужньо став на захист Батьківщини.

Через два місяці 03 листопада 2022 року в’язок з Олексієм Аносовим,  солдатом стрільцем-снайпером 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ, із позивним “Льоха” під час боїв у Донецькій області був втрачений. До 12 квітня 2024 року герой вважався зниклим безвісти. У нього залишилась сестра, дружина та донечка.

 20 квітня 2024 року в с. Потапці Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області мешканці попрощалися з Олексієм Аносовим. 

Указом президента України від 28.06.2024 Аносов Олексій Андрійович нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 

Посилання

Шостка.INFO

Бобрицька громада