Шевченко Дмитро

Дмитро Шевченко народився 27 лютого 1977 року у селищі Свеса Ямпільського району на Сумщині. Вищу освіту за спеціальністю «фінанси» здобув у Сумському державному університеті. У 1999 році розпочав власну справу –  був підприємцем. У 2005 році громада обрала Дмитра Шевченка депутатом селищної ради, а у 2010 –  районної. У 2015 р. Дмитро Шевченко був обраний Свеським селищним головою, але у 2016 р. достроково склав свої повноваження. З 2016 року працював у приватних компаніях на керівних посадах.

Він був палким прихильником спорту, займався тенісом у тенісному клубі «Шостка».

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро Шевченко став до зброї. Звільняв Харківську область від російських окупантів –  воював за Дергачі, Питомник, Руську Лозову, Малі та Великі Проходи, Липці, Вільхівку, Верхню Роганку, Рубіжне, Балаклію.

У листопаді 2022 року брав участь у боях за звільнення Куп’янська, Борової, Сватового, Кислівки: знищував загарбників, російську військову техніку, брав у полон московитів та бойові трофеї –  зразки їхнього озброєння.

У грудні 2022 та у січні 2023 року воював на Донеччині. Під час одного із бойових виходів знищив ворожий танк та велику кількість російських окупантів. У боях за Соледар встановив особистий рекорд – з трофейного ПТРК «Корнет» знищив танк московитів на відстані 5,5 кілометра.

Далі воював на рідній Сумщині. Виконував бойові завдання у прикордонних районах, знищував ворожі дороговартісні засоби зв’язку та спостереження.

Двічі був поранений у боях –  навесні та восени 2023 у Харківській області. З початку 2024 року став командиром групи вогневої підтримки, воював на Сумщині та Донеччині.

В одному з боїв під час оборони міста Часів Яр Дмитро Шевченко особисто знищив російський броньовик «тіґр». Попри загрозу оточення, вирішив обороняти позицію. Атаку росіян відбили –  частину московитів знищили, частину взяли в полон. Чисельність полонених окупантів удвічі перевищувала кількість бійців групи Дмитра Шевченка. Також у тому бою розвідники здобули ворожі засоби зв’язку, озброєння та важливі документи.

29 травня 2024 року в Часовому Яру (Бахмутського району Донецька обл.) Дмитро Шевченко загинув, забезпечував евакуацію бойової групи та потрапив під ворожий обстріл.  Сумну новину повідомляє сайт Свеської громади.

«Герої не вмирають – герої живуть вічно. Живуть в пам’яті рідних, друзів, колег, побратимів, в пам’яті наступних поколінь, вдячних героям за їх нехтування смертю заради майбутнього Життя», – йдеться у повідомленні.

 04 червня Дмитра Шевченка поховали  у м.Києві.

Сержанту спеціального підрозділу «Kraken» ГУР МО України Дмитру Шевченку з позивним «Шева NLAW» присвоїли звання Героя України (посмертно). Золоту Зірку Президент України Володимир Зеленський вручив рідним розвідника. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони.

Посилання

Шостка.INFO, 2