Сидько Ігор

Народився у селищі Вороніж в багатодітній родині, здобув освіту в школі № 8, вивчився на тракториста. Працював на заводі «Імпульс» та на пилорамі, а пізніше – кухарем. 

За словами близьких, Ігор Сидько завжди був душею компанії та людиною, яка завжди підтримає, Змушував всіх навкруги посміхатися. То було його життєве кредо. З ним завжди було надзвичайно легко, цікаво і спокійно, та ніколи не нудно. Він завжди готовий поділитись усім що має, його навіть не треба просити: від їжі, одягу та житла до зв'язків, грошей, ідей та мрій.Для багатьох він став не тільки товаришем і другом, але і – хрещеним батьком їх дітей. 

Відбудовував будинок у смт Вороніж. Мріяв, що він стане родинним оберегом для нього та доньки. 

У 2014-му поїхав добровольцем на фронт, а пізніше – вступив до батальйону «Донбас». Які б не були складні часи, Ігор ніколи не схиляв голову та вірив у краще. 

Про те, що старший солдат 2 батальйону спеціального призначення батальйону «Донбас» загинув під час виконання бойових завдань стало відомо 11 травня. Герой не дожив 3 дні до свого 47-чя. 

Похований 12.05.2022.

Указом президента України № 493/2022 старший солдат Сидько Ігор Іванович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (21 червня 2022, посмертно).