Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Карпенко Сергій Павлович
(25 квітня 1975 – 13 серпня 2025)
Народився 25 квітня 1975 року у Шостці, був старшим братом у родині. Навчався у Шосткинській школі № 8, захоплювався футболом.
Після отримання середньої освіти вступив до ПТУ-10, опанував спеціальність «Слюсар-налагоджувальник». Строкову службу проходив у м. Чернігів, виконував обов’язки водія будівельної техніки. Після повернення з армії чоловік працював на провідних виробництвах Шостки.
У 1997 році Сергій одружився на коханій дівчині Світлані. Через деякий час у подружжя народилася донечка Ліза, яку батько обожнював і намагався дати все найкраще. «Моя дівчинка, мій Чижик», – любив повторювати він. Він був для донечки не тільки турботливим батьком, але і старшим другом – разом проводили дозвілля, ходили на рибалку і навіть на спортивні тренування тата.
За словами родичів, Сергій змолоду був дуже активним, жвавим, діяльним, товариським. Енергія кипіла в ньому. Чоловік періодично грав у футбол і волейбол, але головним захопленням його життя став армрестлінг – цим видом спорту він займався професійно. Неодноразово представляв Шостку і Сумщину на змаганнях різного рівня, був призером у своїй ваговій категорії (як правило, займав перші місця). «Майстер своєї справи» – саме так називали його і в улюбленій спортивній секції, і на заводі… і на фронті.
26 лютого 2022 року Сергій Павлович добровільно став на захист Батьківщини, записався у місцевий загін ТРО. За роки служби побував на багатьох вирішальних ділянках фронту – бились за Бахмут і Покровськ, воювали під Лиманом і поблизу Харкова… На фронті був старшим навідником міномета батальйону територіальної оборони. За словами бойових побратимів, наш земляк проявив себе як дуже результативний навідник, якість роботи якого можна порівняти зі снайпером. «Особистий склад батальйону міг завжди розраховувати на його підтримку… Він «прикривав» українську піхоту, створюючи вогневий вал для зупинки ворога. Це була справжня Людина і патріот – сміливий, надійний, душевний, щедрий », – розповідають браття по зброї. За високий професіоналізм і відвагу Сергій Карпенко нагороджений численними грамотами і подяками від військового керівництва, а також – медаллю «Учасник бойових дій. Ветеран війни», почесний коін-жетон «153 об. ТРО. Готові до спротиву».
Після Перемоги чоловік мріяв разом з сім’єю подорожувати рідною та вільною Україною, навчати спорту молоде покоління, жити у любові та гармонії з коханою дружиною та донечкою… Загинув 13 серпня унаслідок ворожого обстрілу наших позицій на Сумщині.
16 серпня Шостка прощалася із захисником Сергієм Карпенком. Йому назавжди 50.
Посилання
Відео Телеком-Сервіс, Акцент