Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Сапун Марина Володимирівна
(3 квітня 1983 – 15 травня 2022)
Марина Сапун, стрілець-снайпер, 3 роти пізніше - другий номер гранатометника у 13 окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ.
Народилася 3 квітня 1983 року у місті Полярне Мурманської області. В ранньому дитинстві переїхала з сім'єю в Шостку, навчалась у школі № 1. Працювала у пологовому відділенні Шосткинської лікарні - санітаркою, бо не мала медичної освіти, мала економічну. Любила подорожувати, мала дивовижний голос, як у професійної співачки. Її двоє дітей - Валерія та Сергій - успадкували її талант, перемагали на міжнародних музичних конкурсах. Згодом син став музикантом, а донька пішла вчитися на медика.
Чоловік Марини, Руслан, мав фах фельдшера. Згодом він здобув вищу економічну освіту і став працювати у банку. Але бажання захищати Вітчизну зрештою переважило, і в 2019 році Руслан пішов бойовим медиком до ЗСУ. Через рік, у 2020 році, Марина теж підписала контракт. Служила разом з чоловіком. У навчальному центрі "Десна" пройшла навчання на стрільця-снайпера і якийсь час служила на цій посаді, а потім стала помічником гранатометника. Під час служби зіграла роль другого плану у фільмі "Точка нуль".
Марина Сапун загинула 15 травня 2022 року. Це сталося у селі Трипілля неподалік від Бахмуту. Був мінометний обстріл, вона саме бігла до свого чоловіка і не добігла... Він і виніс її тіло звідти.
За кілька днів до загибелі Марина мала коротку відпустку додому, під час якої розповіла директору школи, у якій навчалася, що їй наснився дивний сон - наче на фасад школи прибивають меморіальну табличку…
19 травня 2022 року мішканці міста попращалися із захисницею.
У Марини залишилися чоловік, син і дочка. Їй навіки 39.
30 травня 2024 року у рамках обласного проєкту «Код пам’яті» на "Стіні скорботи" музею школи № 1 відбулося відкриття меморіальної дошки Марині Сапун.
Посилання