Романовський Ігор

Ігор Віталійович  народився 17 червня 1989 року в селі Івот. Тут пройшли його дитячі роки. Закінчивши Івотську середню школу, Ігор вступив до Воронізького професійно-технічного  училища, де отримав професію тракториста.

Свій трудовий шлях почав трактористом  в рідному селі в агрофірмі УГАК, потім переїхав до села Глазове, де також працював трактористом.

В Глазовому Ігор зустрів свою долю. Саме там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ніною. Вони стали одне для одного надійною підтримкою та опорою.

Крім дружини у загиблого захисника залишилися брат Роман та двоюрідна сестра Юлія.

Ігор був відповідальним та високопрофесійним працівником, мав добру репутацію у колег і начальства. За відмінну роботу неодноразово був нагороджений Почесними грамотами.

Щирий і добрий Ігор мав багато друзів, був для них та своїх рідних справжньою паличкою – виручалочкою. Він завжди з повагою  ставився до оточуючих та мав особливий підхід до кожного.

Ігор  ніколи не боявся труднощів. Тож, коли була мобілізація, пішов без зволікань захищати Батьківщину. «Все буде добре» –  заспокоював він рідних.

18 грудня 2023 року Ігор Романовський став на захист України.

18 лютого 2024 року солдат Ігор Віталійович Романовський загинув під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлiвка Покровського  району Донецької області. 

24 лютого Ігора Віталійовича провели в останню путь. Поховали в с.Івот. Йому назавжди залишиться 34 роки.

Указом Президента України  Романовський Ігор Віталійович  нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно, 13.05.2024).   

Посилання

Шостка.INFO

НА МЕЖІ

Відео Акцент, Телеком-Сервіс