Луценко Богдан 

Богдан Луценко народився 13 січня 1987 року у с. Ображіївка. Після закінчення місцевої школи вступив до Шосткинського професійного ліцею за напрямком «Програмування» та успішно закінчив його. 

У 2006 році Богдан сам прийшов до військкомату – попросив допомоги у здійсненні заповітної мрії, бути сапером. Строкову армійську службу проходив у Кам’янець-Подільському вищому військово-інженерному училищі, після цього служив розвідником у м. Бровари в 11-му інженерному полку. Повноцінним шляхом до втілення амбітних планів став вступ юнака на саперний факультет вже знайомого йому Кам’янець-Подільського військового училища. Молодий курсант старанно опановував всі тонкощі дуже відповідальної та складної справи. 

Професійний шлях Богдан Луценко розпочав у місті Ромни Сумської області, в бригаді МНС. З першого ж року російської агресії (2014) наш земляк знаходився на найскладніших ділянках фронту Донеччини та Луганщини. Молодий, працьовитий і патріотичний чоловік користувався високим авторитетом серед колег і керівництва, працював на посаді начальника групи саперів. За відмінне виконання службових обов’язків і відповідальність Богдан зі звання старшого лейтенанта був достроково підвищений до капітана. З тих же часів за чоловіком закріпився і бойовий позивний «Мураха» – за його невтомність, старанність, готовність працювати на результат за будь-яких умов. 

У 2016 році Богдан Володимирович перевівся до Харкова і став частиною спецпідрозділу Нацгвардії України «Омега» – легендарного угрупування, що займається боротьбою з тероризмом та виконує спецзавдання в умовах ускладненої обстановки. Всі наступні роки наш земляк перебував на фронті, у складі загону штурмових дій. 

За патріотизм, волю до Перемоги та взірцевий професіоналізм був неодноразово відзначений Почесними грамотами та нагородами: орденом Богдана Хмельницького від Президента України (отримав за участь у запеклих боях за Бахмут), медаллю «Захиснику Вітчизни», медаллю ООС «За звитягу та вірність», нагрудним знаком Державної служби з надзвичайних ситуацій, нагрудним знаком «За відвагу в надзвичайній ситуації», пам’ятною медаллю «За оборону міста-героя Харків». 

Останні півроку Богдан Луценко воював на Харківському напрямку… Саме там 24 липня вірний син України загинув… Нове, високе звання (полковник) отримав уже посмертно. У нього залишилася дружина і маленька донечка. 

29 липня в с.Ображіївка Шосткинської громади попрощалися з нацгвардійцем. Йому назавжди залишиться 38 років. 

Посилання

Шостка.INFO

НА МЕЖІ

Відео Акцент, Телеком-Сервіс