Родітєлев  Владислав

Владислав Володимирович народився 2 лютого 1979 року. Сім’я хлопчика була багатодітною – крім нього тут підростало ще двоє братів.

Після закінчення школи № 5 Владислав вступив до Шосткинського професійно-технічного училища № 10 та успішно опанував спеціальність токаря.

Строкову службу проходив у м. Десна (зв’язківець).

Після повернення додому Владислав деякий час працював на одному з провідних заводів Шостки, потім – на приватному підприємстві. 

Добрий, порядний та людяний, співчутливий, щедрий – саме таким згадують чоловіка його родичі та друзі. «Він ніколи не відгукувався про когось погано, всі проблеми намагався вирішувати мирним шляхом… Завжди був готовий прийти на допомогу», – зі сльозами на очах згадують нашого земляка близькі. Дуже любив природу. Найбільшою насолодою після трудового тижня були прогулянки лісом і збирання грибів, риболовля на місцевих водоймах. 

Вже у дорослому віці він зустрів кохання свого життя, Тетяну. У турботі та злагоді пара прожила 6 щасливих років, але втрутилася війна…

У лютому 2024 року Владислав підписав контракт з Нацгвардією і приступив до виконання обов’язків в одній з військових частин Сумщини.

З 18 серпня цього року воював під Покровськом, виконував обов’язки водія.

Прощаючись з коханою жінкою, він промовив: «Наперед нічого не загадую… Навколо війна… Але обіцяю тобі, що повернусь!». На превеликий жаль, цього ніколи не сталося. 

Останній раз Тетяна спілкувалася з чоловіком 26 жовтня цього року. Наступного дня у військову автівку, якою керував Владислав, прицільно влучив FPV дрон. Наш земляк отримав комплексні, надтяжкі поранення. Лікарям у Дніпрі довелося ампутувати обидві ноги та руку. Всі дуже сподівалися на диво, але організм чоловіка не витримав такого величезного навантаження… 29 жовтня, через добу після операції, о 4:30 ранку ще одна світла душа приєдналася до Небесного воїнства. 

З героєм прощалися 1 листопада на Алеї Слави.  Йому навіки 46 ...

Посилання

Шостка.INFO

Відео Акцент, Телеком-Сервіс, НА МЕЖІ