Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
ДУРМАНОВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ народився 9 вересня 1973 року в с. Шатрище Ямпільського району. Він був первістком у багатодітній родині, де потім з’явилися ще два брати та сестра. З дитинства хлопчик вчився відповідати за молодших, бути турботливим старшим братом, вміти підтримати кожного та стати опорою для батьків. Геннадій був лідером завжди і в усьому. З азартом грав у футбол і волейбол, входив команду КВК. Відучився 2 курси Сумського педуніверситету, потім два роки відслужив в армії та вступив до Сумського кооперативного технікуму.
У 24 роки з’явилася нова родина – дружиною Геннадія стала Ірина, яка протягом всього життя була надійною підтримкою та натхненням. Згодом народився первісток, синочок Влад, а через 12 років – донечка Ліана. Родичі згадують Геннадія Миколайовича як відповідального батька, щиросердну, турботливу та люблячу людину. Мрії його були прості та добрі – побудувати великий і затишний будинок, де в мирі і злагоді жили б усі близькі: бабусі, дідусі, діти та обов’язково – майбутні онуки, яких він дуже хотів… Мріяв після Перемоги зустрітися з армійськими друзями та поїхати на рибалку.
У важкі хвилини Геннадій завжди був поруч з тими, хто цього потребував. Саме тому з початком війни його вибір був однозначним.Бойові побратими називали його "професор".
До останніх хвилин життя Геннадій Миколайович залишився вірним. Своїй Батьківщині. Родині. Власній совісті та честі. Близькі згадують слова Геннадія, які він сказав, йдучи на війну: «Если не я, то кто? Пусть это буду я, а не наши дети!». Слова виявилися пророчими… Він віддав життя за світле майбутнє наших дітей, за мир і свободу в Україні.
13 листопада 2022 року мешканці попрощалися із захисником.
Геннадію Миколайовичу навіки 49...
Посилання
Відео Акцент, Телеком-Сервіс