Муха Олександр

ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ народився 26 лютого 1981 року у Шостці. Навчався у школі № 1. З дитинства хлопчик ріс активним, жвавим, товариським. За словами рідних, Саша відвідував одразу кілька позашкільних гуртків – захоплювався плаванням, боксом, авіамоделізмом. Після отримання середньої освіти наш земляк вступив до Шосткинського хіміко-технологічного коледжу за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтопереробної промисловості» і здобув кваліфікацію техніка-механіка. Строкову службу проходив в м. Ромни, у підрозділі МНС.

Після повернення з армії Олександр працював за спеціальністю на Шосткинському молкомбінаті та заочно навчався у Сумському державному університеті за напрямком «Інженерна механіка». У 2007 році він одружився з коханою дівчиною Світланою, через деякий час у любові та злагоді народилася донечка Кароліна.

У 2014 році чоловік був мобілізований для участі в антитерористичній операції на Сході України, де перебував більше року. За незвичне прізвище та жвавий характер отримав від побратимів позивний «Бджол». Користувався високим авторитетом товаришів і військового керівництва, побував в найгарячіших точках. Після повернення на малу батьківщину підписав контракт з однією з військових частин. За сумлінне виконання професійних обов’язків був неодноразово відзначений Почесними грамотами та нагородами (відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Ветеран війни. Учасник бойових дій», медаллю «10 років сумлінної служби. Національна Гвардія України»).

У вільний від роботи час чоловік цікавився мисливством і риболовлею, любив відпочивати з родиною на природі. Рідні та друзі згадують Олександра як добру, співчутливу людину, завжди готову допомогти і підтримати. Він мав багато друзів, які його цінували та поважали. Найбільшою цінністю його життя була родина – батьки, дружина та донька.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олександр Вікторович (у складі своєї військової частини) боронив Київщину та Чернігівщину, з квітня 2022 року – захищав кордони Сумщини. У розмовах з рідними намагався не хвилювати дорогих людей, любив повторювати: «У мене все добре!». Для Олександра і його дружини Світлани день 21 червня було особливим днем, їх знайомства. Кожного року вони намагалися порадувати один одного подарунком чи сюрпризом. І цього року Світлана відіслала по інтернету коханому відеоролик з їхніми спільними фотографіями… І хоча він не міг фізично бути поряд з дружиною, по інтернету у Шостку летіли його слова: «Сонечко, я тебе дуже кохаю! Ти – моє життя!»…

Через два дні після їх світлого свята (23 років разом) Олександр Муха трагічно загинув внаслідок артилерійського обстрілу ворогом…

26 червня 2025 року мешканці провели героя в останню путь. Поховали на Локотському кладовищі.  

Захиснику назавжди 44.