Тур Євгеній

Євгеній народився 3 вересня 1979 року в селі Богданівка Сумської області. Навчався у місцевій школі, після чого опанував у Шосткинському вищому професійному училищі фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Жив у Святошинському районі Києва. Любив природу, риболовлю, збирав гриби. Займався спортом і завжди був у хорошій фізичній формі. 

Більшу частину життя працював електромонтером і дуже любив свою роботу. 

Військовий шлях розпочав у зоні АТО, коли боронив Україну в Донецькій та Луганській областях. З початком повномасштабного вторгнення одним із перших добровільно став до лав Збройних сил України.  Був командиром відділення у 23-му окремому розвідувальному батальйоні.

Побратими поважали його за дисциплінованість, рішучість і відвагу. Завдяки його мужності підрозділ досягав високих результатів на фронті.

«Тато був надзвичайно життєрадісною людиною – завжди з посмішкою, щирим серцем і доброю душею. Для нашої родини він був справжньою опорою, мотивацією й підтримкою у всьому. Він був дисциплінованим, за що ми його дуже поважали та брали з нього приклад. Тато навчив нас завжди бути на позитиві та знаходити хороше в усьому.  Посмішка була його силою, і вона назавжди залишиться в нашій пам’яті», – сказала донька захисника Анастасія.

За час служби його нагородили нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою «За стійкість» і відзнакою Головнокомандувача «Золотий хрест». Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.

44-річний головний сержант Євгеній Тур поліг 7 серпня 2024 року під час бойового завдання біля села Торське Донецької області. Воїн зазнав смертельного поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Поховали Євгенія Тура на Лісовому кладовищі у Києві.

У нього залишилися доньки Анастасія та Софія, брат Роман, друзі та рідні.

Посилання

Facebook

На МЕЖІ

Меморіал