Рондік Олексій

Рондік Олексій Васильович народився 31 липня 1987 року в селі Глазове Шосткинського району Сумської області.

1 вересня 1993 року пішов навчатися до 1- го класу Глазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, 2004 року закінчив 11 класів цієї школи.

1 вересня 2004 року розпочав навчання в Сумському педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка і 28 червня 2009 року отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура», та здобув додаткову спеціальність «Спец-охорона юридичних та фізичних осіб».

28 вересня 2005 року був призваний на строкову військову службу у внутрішніх військах МВС України в місті Золочів, другу частину служби проходив в місті Донецьк. Саме під час проходження строкової служби отримав свою першу нагороду. 15.06.2006 нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу ІІ ступеня». 15.09.2006 звільнений у запас ЗС України, після чого працював в патрульній службі Шосткинського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області.

З початком військової агресії в 2014 році, отримавши повістку, став на захист територіальної цілісності держави. Першу ротацію проходив у складі 80-ї окремої Десантно-штурмової бригади в Станиці Луганській на посаді командира відділення. Завжди пишався гаслом бригади «Ніхто крім нас»!

Подальшу свою службу пов'язав з 58 окремою мотопіхотною бригадою імені Івана Виговського на посаді командира відділення. Захищав державу в найгарячіших точках на 0 позиціях, пліч о пліч зі своїми побратимами. За зразкову службу нагороджений численними нагородами «Почесним нагрудним знаком 80-окремої Десантно-штурмової бригади», «Почесним нагрудним знаком командира 13 ОМПБ», нагороджений «Почесною відзнакою Президента України». Останню свою нагороду отримав за звільнення Лукашівки, що на Чернігівщині «Знак пошани» Наказ Міністерства оборони від 04.05.2022року.

Саме під час звільнення Чернігівщини був поранений, потрапив в оточення, але відмовився здатись і зміг ціною неймовірних зусиль (як згадують побратими), вийти з оточення. Після звільнення Чернігівщини боронив Бахмуд, де під час ближнього бою рятуючи пораненого командир відділення 16 окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ, молодший сержант  Рондік Олексій Васильович загинув.

Рондік Олексій був світлою, порядною людиною, справжнім воїном, ніколи не скаржився на труднощі. Цінував життя, любив свою сім'ю, батьків, сестер. Понад усе любив племінників і приділяв їм весь вільний час. Шанував кохану жінку, з якою планував взяти шлюб, мріяв мати дружну родину. Поважав друзів, цінував їх. Дуже любив полювання. 

11 червня 2022 року місто попрощалось зі своїм героєм.  До 35-річчя Олексій не дожив без малого два місяці. 

Указом президента України від 05.07.2024 Рондік Олексій Васильович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ФОТО

Посилання

Відео Акцент, Телеком-Сервіс  

Шостк.INFO, 2