Геремес  Денис

Денис Єагенович народився 5 травня 1982 року у нашому місті, навчався у Шосткинській школі-ліцеї. Професійну освіту отримав на базі хіміко-технологічного коледжу ім. І.Кожедуба, після закінчення якого вступив до Сумського державного університету (напрямок «Прикладна математика») та отримав диплом магістра.

За словами рідних, з раннього дитинства хлопчик виявляв хист до математики та ІТ-технологій. Особисто розробляв невеликі програми з веб-дизайну, дуже гарно малював. Іншим улюбленим захопленням Дениса був відпочинок на Десні у наметах, разом з друзями (яких у нього було небагато, але це була справжня чоловіча дружба). Денис також обожнював подорожі на велосипеді, який став його щоденним супутником. «Він Київ знав з велодоріжок…», - розповідають родичі.

Професійний шлях наш земляк розпочав на відомому підприємстві Шостки, після цього працював у ТОВ «Латімер», останні роки – жив і працював у Києві.

Денис був надзвичайно відповідальним і старанним, компетентним і творчим… про таких говорять «рукаста людина». Все в нього було під контролем, за шо б не взявся – все виходило на «відмінно». Саме тому його мама (навіть після смерті Денисового тата) мала в домі справжнього Чоловіка - свою надію, опору та мудрого порадника. 

23 жовтня 2024 року наш земляк був призваний до лав ЗСУ. Чому саме чоловік обрав собі за бойовий позивний «Фіксик», у знайомих запитань не виникало – як і герой відомого мультфільму, Денис дуже полюбляв все лагодити та ремонтувати.

Після проходження військового навчання воював на Донецькому напрямку. Поздоровляючи родину з Новим роком у перший день січня, він попередив: «Наступні кілька днів буду не на зв’язку, йдемо на позиції». Минув тиждень, за ним – ще кілька днів… У серці матері поселилася тривога, яка 11 січня 2025 року підтвердилась документально: розвідник-санітар розвідувальної групи спецпризначення Геремес Денис Євгенович вважався безвісти зниклим… У надіях та молитвах минула зима, весна та літо… Мамі та хресній Дениса він кілька разів приходив уві снах – як завжди, спокійний і світлий. Це вселяло надію у змучені душі, давало тонесеньку ниточку сподівання на краще.

13 листопада у родину Героя прилетіла чорна звістка – їх коханий син і племінник загинув 3 січня 2025 року поблизу н.п. Янтарне Покровського району Донецької області.

24 листопада шосткинці прощалися із 42-річним військовослужбовцем. Поховали на Алеї Слави.  

Посилання

Шостка.INFO 

Відео Акцент, Телеком-Сервіс