Шеляг Євген  

Шеляг Євгеній народився в нашому місті 16 листопада 1996 року, був єдиною дитиною в родині. Навчався у школі-ліцеї № 2; захоплювався зброєю та історією. Часто відвідував тир та розповідав цікаві факти з минулого. З дитинства хлопчик ріс активним та натхненним – відвідував хореографічний колектив «Сюрприз», гурток ракетомоделювання, пізніше захоплювався парашутним спортом.

Після здобуття середньої освіти Євгеній вступив до Київського національного університету харчових технологій за напрямком «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції». Після отримання диплома чоловік тривалий час працював у сфері логістики (м. Київ). Одружився, створив родину з коханою дівчиною. Разом із дружиною мріяв про спільні подорожі, дітей та дім в Україні після перемоги. 

За словами рідних, Євгеній був дуже харизматичною особистістю – щирий, відкритий до спілкування, товариський, позитивний, завзятий у роботі та вірний у дружбі… Одним з його «дорослих» захоплень була зброя та історія. Чоловік часто відвідував місцевий тир, дуже багато знав історичних фактів і вмів про них цікаво розповісти.

У червні 2024 року наш земляк добровільно став до лав Збройних Сил, приєднавшись до легендарної Третьої штурмової бригади. Після проходження військового вишколу виконував на фронті обов’язки бойового медика. «Він був легендарною людиною, врятував дуже багато людей. За честь було з ним воювати!», – напишуть фронтові побратими дружині Наталі пізніше.

Як людина відкритої душі та неабиякого почуття гумору, Євгеній обрав собі бойовий позивний «Пузо», посилаючись на свій кремезний вигляд.. Спочатку чоловік мав дещо кремезний вигляд, але перебування в екстремальних військових умовах призвело до втрати за кілька місяців понад 10 кг. Позивний вирішив залишити – на згадку про «дофронтове» життя… Разом з рідними вони гаряче мріяли про закінчення війни, перемогу України. Про те, як будуть разом подорожувати і поповнять рід Шелягів маленькими нащадками, побудують красивий дім, зустрінуться всі разом і обіймуть один одного…

Кілька днів тому родина Героя отримала страшну звістку.

"Женя.. Наш Женя… Саме таким він був, відповідальним, чесним, добрим, готовим подати руку допомоги кожному, хто потребував.

Нам, учителям, він запам'ятався білявим хлопчиськом, з розумними, допитливими очима, старанним у навчанні. Таким його змогла виховати мама - Наталія Євгеніївна. Усю щедрість і мудрість душі вона передала єдиному синочку",  - згадують про свого учня вчителі школи.

Навідник розвідувального відділення механізованого батальйону, солдат Шеляг Євгеній Юрійович загинув 3 січня 2024 року, вірний військовій присязі та рідній Україні.

Євгенію було 28. 

2024 рік

01.07.2021

Посилання

Шостка.INFO