Баранчук Артем  

   Артем Баранчук народився 6 серпня 1998 року у Шостці. Змалечку Артем відзначався добротою, чуйністю, відкритістю. Навчався у школу № 5. Там і досі з теплом згадують допитливі очі й дружній характер старанного учня і його неймовірне захоплення комп’ютерами. Артем закінчив шкільне навчання та обрав спеціальність «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення». Її він отримав в Шосткинському центрі професійно-технічної освіти.

Після опанування професії доля закинула Артема до обласного центру, де він працював в Сумській виправній колонії. А далі – строкова служба в армії та прийняття справжнього чоловічого рішення. Артем Баранчук підписує контракт з Першою Президентською бригадою оперативного призначення Національної гвардії України ім. гетьмана Петра Дорошенка. Саме служба у Національній гвардії України стала покликанням молодого чоловіка.

Згодом Артем був переведений до військової частини 2260 Національної гвардії України  з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, де дуже відповідально ставився до виконання наказів військового керівництва. 

Військова служба стала покликанням для Артема. З лютого 2024 року він виконує бойові завдання на Сході країни. У батальйоні оперативного призначення КАРНА відзначали Артема Баранчука як виваженого і відповідального бійця. А він цінував бойових побратимів і, попри складні умови, завжди намагався підтримати їх. У лютому Артем отримав важке поранення. Довге лікування протягом півроку, ще два місяці реабілітації – і він знов відправляється на передову, до своїх бойових друзів.

Якби важко не було, не забував телефонувати найріднішій у світі людині – мамі. З нею в Артема був особливий зв’язок. Хоч і на відстані, мама завжди відчувала синову любов, турботу, повагу. А навзаєм надсилала щирі молитви й доброту.

Та доля виявилася безжальною. 28 жовтня мама отримала сумну звістку, що її син зник безвісти. Через тиждень його знайшли й направили до шпиталю. Згодом надійшло офіційне повідомлення… Артем Володимирович Баранчук, старший солдат, помічник гранатометника батальйону оперативного призначення, помер після отриманих поранень у бою біля населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області.

"Сьогодні ти повертаєшся на щиті в наше рідне місто, моє світле сонечко, мій сину, мій Герой Артемчик. З перших днів твого народження ти став моєю гордістю і радістю. Ти ріс добрим, чуйним, завжди готовим допомогти й підтримати. Був чудовим сином, братом, племінником, хрещеником і вірним другом. Твоє добре серце та мужній дух вели тебе по життю, і я завжди бачила, як ти ріс прекрасною людиною.

Ти пішов туди, де було найважче, віддавши всі свої сили, своє серце і навіть своє життя заради нас.

10 листопада 2024 року, після тяжкого поранення на сході, ти залишив нас, до останнього борючись за своє життя в лікарні.

Світла тобі пам’ять, мій синочок", - написала мати на сторінці у   Фейсбуці.

 Йому назавжди залишиться 26 років ... 

Посилання  

Шостка.INFO

НА МЕЖІ 

Відео Акцент, Телеком-Сервіс, НА МЕЖІ