Кулик Костянтин

Костянтин Оолександрович народився 17 серпня 1986 року у місті Шостка. Закінчив Шосткинську ЗОШ № 11. Захоплювався спортом – відвідував секцію карате, кілька років займався футболом. Після здобуття середньої освіти юнак закінчив місцевий хіміко-технологічний коледж ім. І. Кожедуба, потім – Шосткинський інститут СумДУ за спеціальністю «Механік». Строкову службу проходив у прикордонних військах, боронив західні кордони України. 

Після повернення з армії працював на місцевих виробничих підприємствах. За словами рідних, визначною рисою Костянтина було прагнення справедливості та патріотизм. З юних років цікавився військової атрибутикою, історією. Фронтове життя чоловіка почалося з 2014 року, коли він добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. За роки служби Костянтину довелося побувати в найгарячіших точках, мав статус «Учасника бойових дій» та ряд почесних відзнак (нагрудний знак «Військова розвідка Україна», відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» та медаль «Учасник АТО»). Він був розвідником. Неодноразово ходив у розвідку на території, тимчасово окуповані російським агресором, добував цінну розвідувальну інформацію – безстрашно, наполегливо, професійно. 

Найкращі роки свого життя віддав захисту України. Додому повернувся тільки у 2021 році, коли завершився термін чергового військового контракту. Костянтин мріяв нарешті побути з найріднішими людьми – коханою дружиною, донечкою Веронікою, мамою, братом… Почати звичне життя і жити як багато українців у той час. «Воювати більше не піду», – сказав він матері. 

В перші ж години початку широкомасштабної російської агресії Костянтин зі своїми друзями (Мирославом і Віталієм Ляшками) вже стояли у черзі біля військкомату, записувались добровольцями до місцевої ТРО. «Я люблю своє місто і буду його захищати», – такими були слова Костянтина у той чорний для всієї країни день. Близько року чоловік захищав рідну Сумщину у складі сил територіальної оборони, а в 2023 році був направлений на фронт. Воював поблизу Харкова, пізніше – на Донецькому напрямку, неодноразово виявляв особисту мужність і героїзм. Тривале перебування на фронті та давнє поранення давалися взнаки і потребували довгого, кропіткого лікування. Спливали тижні, а потім – місяці…   

Незважаючи на всі зусилля лікарів і молитви рідних, серце Костянтина Кулика зупинилося 13 серпня. Чоловік не дожив кілька днів до свого 38-річчя. 

Посилання 

Шостка.INFO 

Відео Акцент, Телеком-Сервіс