Урок 13 Конструктивізм

Естетика абстракціонізму позначилася на становленні нових тенденцій в українській графіці, театрально-декораційному

мистецтві. В атмосфері режисерських новацій Леся Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Нерідко у творчості митця поєднувалися риси різних стилів, напрямів і течій авангарду. 

Конструктивізм (від лат. constructio — побудова, структура) — напрям в авангардизмі 1910-1930-х рр., що охоплює архітектуру, образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво, фотографію, частково — літературу, театр, кіно, музику. Характеризується лаконізмом і абстрактністю форм. 

У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова викликають захват. Його по праву вважають

предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини XX ст. У Харкові, на батьківщині художника,відкрито центр

сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр». 

Конструктивізм поширився в архітектурі, який змінив модерн. Новий стиль відповідав потребам епохи індустріалізації, новим соціальним умовам і будівельним технологіям. Архітекторів приваблювали в ньому такі риси, як функціональність, простота, суворість майже чистих геометричних форм, лаконізм засобів вираження і монолітність зовнішнього вигляду. Поряд з представниками інших архітектурних течій, конструктивісти вели пошуки нових прийомів планування населених пунктів і принципів розселення, висували проекти перебудови побуту, розробляли нові типи громадських будівель. 

У будь-якому місті світу можна побачити будинки, зведені конструктивним методом, бо це — простота і надійність. У радянські часи цей стиль завдяки практичності служив основою громадського і житлового будівництва. Конструктивісти беруть активну участь у проектуванні промислових будівель, фабрик-кухонь, будинків культури, клубів, житлових будинків. Проте багатьом із них бракувало художньої довершеності, а в масовій забудові міст взагалі панував примітив «сірих коробок». В них відчувався деякий аскетизм, примітивізм, запозичений з утилітарних промислових споруд. 

У ті роки населення українських міст стрімко зростало, насамперед, завдяки індустріалізації. І були великі проблеми з житлом саме для пролетаріату. Робочі часто жили в бараках, в антисанітарних умовах, без забезпечення елементарних потреб. Змінити саме їхнє життя, насамперед, був покликаний конструктивізм. Хотілося широких проспектів, світлих великих приміщень. 

Найбільш яскравою і суперечливою спорудою в стилі конструктивізм вважається центр культури і мистецтв імені Жоржа Помпіду, в якому раціональність проявляється у всьому, навіть в колірному рішенні. Колір визначає призначення тієї або іншої конструкції, або комунікації. 

Перетворення конструктивізму в моду, формалізація стильових прийомів привела кінець кінцем до занепаду його як стилю. На зміну романтично-

утопічному, суворому аскетизму прийшов неокласицизм. Конструктивісти опинилися в опалі. Багато хто з них виявилися забуті.  На думку деяких вчених, у 1932–1936 рр. мав місце «перехідний стиль», названий умовно «постконструктівізм». 

Узагальнюючи, варто наголосити, що абстракціонізм, як  художнє явище з багатьма розгалуженнями, справив величезний вплив на розвиток сучасного

образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, архітектури, дизайну. Заслугою конструктивізму є, безумовно, глибоке усвідомлення і розробка соціальних завдань архітектури, нових типів поселень і будинків, прагнення створити нові типізовані квартири, школи, дитячі садки, клуби, меблі, предмети побуту, по-новому на науковому ґрунті організувати життя та

побут трудящих.