№1 Трипільська культура
(запиши у зошит ознаки трипільської культури, які ти бачиш на зображенні)
№ 4 Скіфський курган
Запиши, що таке скіфський курган.
№ 5 Скіфський золотий посуд. Запам`ятай!
№6 Скіфський "звіриний" стиль (нижче).
Роздивися, запам`ятай і запиши у зошит визначення "звіриного" стилю.
Нащитна бляха "Пантера"
Нащитна бляха "Олень"
Золоті гребні
№7 Золота скіфська пектораль.
Запиши: що таке скіфська пектораль? у якому кургані її знайшли?
№8 Золота скіфська пектораль
Зверни увагу на три рівні зображень на пекторалі: нижній рівень - анімалістичний (зображені тварини), середній - флористичний (рослинні мотиви), верхній - зображення тварин і людей (іноді його називають антропологічним).
Далі буде інформація про грецькі міста Північного причорномор`я. Законспектуй цю інформацію, роздивися зображення.
№9
№10 Проаналізуй причини переселення греків до Чорного моря.
№11
№12
№13
№14
№15
№16
№17
№18
№19
№20
№21
№22
№23
№24
№25
Далі мова піде про мистецтво Київської Русі та пам`ятки, які ти маєш упізнавати і знати про них.
Насамперед роль духовного стрижня єдиної дав-
ньоруської культури відігравало православне християнство, що
мало на той час високорозвинену систему релігійної філософії,
літератури й спиралося на матеріальні й духовні здобутки мис-
тецтва Європи і Азії. В галузі матеріальної культури найбільш
значним виявився вплив християнства на розвиток архітектури і
живопису Київської Русі.
№26
При будівництві житла, культової архітектури й оборонних споруд слов`яни споконвіку використовували місцеві матеріали та спиралися на традиції, що сягали ще трипільської доби. Відповідно до умов лісу або степу для будівництва їм служили дерево й глина.
Після хрещення Русі з'являються й перші церкви. У Києві було збудовано першу кам`яну церкву - Десятинну (або Богородицьку).
№27
Десятинна церква (996 рік )
Запиши у зошит, чому церква має таку назву.
№28
Перлиною давньоруської архітектури стала церква Святої Софії, будівництво якої було започатковано 1037 р. й тривало 5-7 років поспіль. Вона також зводилася візантійськими майстрами хоча до будівництва залучалися й місцеві сили.
Запиши у зошит короткі відомості про Софійський собор.
З кінця XI ст. в архітектурі настаєновий етап, який характеризується відмовою від грандіозних форм. Храми стають меншими за розмірами, але строкатішими в оздобленні, що надає їм своєрідної довершеності й краси. Найпоширенішим стає кубічний однокупольний храм. Такого типу споруди будувалися в усій державі.
№29 П`ятницька церква у Чернігові (поч. 13 ст., реставрована у 1955-1962рр.)
Однак найпоширенішим типом церков за часів Київської Русі стала й продовжувала бути на українських землях 3-5-купольна храмова будівля.
№ 30 Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.)
Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з по-
ширенням християнства. Оздоблення церков здійснювалося спо-
чатку грецькими й малоазійськими майстрами. З Візантії спочатку
завозилися й ікони. Та вже з другої половини XI ст. при
давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні. І хоча в ті часи живописці не підписували своїх робіт, а лишали тільки знаки приналежності ікони тій чи іншій майстерні, до нас дійшли імена руських іконописців Григорія та Аліпія, що жили на межі ХІ-ХІІ ст. при Києво-Печерській лаврі - одному з найбільших центрів тогочасного іконопису.
№31 Іконостас софійського собору.
Мистецтво масштабних мозаїчних композицій, як і саме слово "мозаїка" також прийшли з Візантії. Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, біль-шість зображень у храмах і в князівських палатах (до нашого часу, жаль, не збереглися) виконувалися у вигляді розписів фарбою – фресок.
№ 32
Мозаїка "Оранта" Софійського собору.
Запиши у зошит, короткі відомості про цю ікону.
№33
"Оранта" Софійського собору у Києві.
№ 34 Мозаїка у куполі Софійського собору "Христос-Вседержитель".
№ 35
Вишгородська ікона Божої матері (поч. 12 ст.)
Книжкова мініатюра -
вид живопису, прикраса перших давньоруських книг, виконувала функції художнього оздоблення й ілюстрації до тексту. («Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава»).
"Родина князя Святослава Ярославовича" - мініатюра з "Ізборника" 1073 року