Приблизно 5 тис. років тому тут утвориласяхарапська цивілізація. Після її занепаду на

ці території прийшли арійські племена, які принесли великий розвиток. Також весь час

тут йшла боротьба за владу між різними князівствами, деякі регіони відходили сусіднім країнам, тут побувала армія Олександра Македонського. Міжусобні війни привели до того, що в XI столітті країна не змогла відбити нашестя ісламських завойовників. Однак і правління мусульман не витримало тиску монгольських завойовників, які заснували

тут успішну імперію. Але і вони по ряду багатьох причин протрималися недовго, і в 1858 році в країну прийшли англійці. Це призвело до величезного занепаду ремесел, економіки, культури та зубожіння місцевого населення, яке весь час боролося за свою

незалежність. І після Другої світової війни було прийнято рішення розділити території

на дві країни у запобігання релігійних конфліктів. Так виникли незалежні Індія і

Пакистан. 

Фундаментом індійського суспільства є релігія. 

ЇЇ вплив на життя індусів беззаперечний. Як і будь-яка релігія, релігія Індії мала своє відображення в архітектурі. Індійські храми вражають своєю величністю, пишністю, неповторністю. Храми і монастирі в Індії були дуже багатими. 

У буддизмі ступа означає нірвану Будди й самого Будду. У її центральній частині —

уявна вісь Всесвіту, яка нібито з’єднує небо із землею. Однією з найстаріших та

найвеличніших ступ Індії вважають Велику ступу в Санчі (близько 250 р. до н. е.). Ворота огорожі покриті різноманітними скульптурами та рельєфами із зображенням людей, птахів, тварин (слонів і левів), рослинних орнаментів. Це своєрідна збірка релігійно символічних, історичних, побутових сцен і образів, легенд про Будду. У поєднанні з деталями зодчества вони утворюють єдиний гармонійний

архітектурно-пластичний ансамбль, внесений до списку об’єктів Світової

спадщини ЮНЕСКО. Зображення воріт розтиражоване в тисячах проспектів і

буклетів, присвячених Індії, їх можна бачити на індійських банкнотах. А фігури

зображених на воротах якшин — жіночих божеств природи — визначили ідеал жіночої

статури в мистецтві Індії на багато століть наперед, ставши еталоном індійської

скульптури. 

Поширеним видом буддійської архітектури був печерний храм (чайтья). У самому «серці» Індії —в Аджанті є унікальний скельний комплекс із 29 печер-храмів рідкісної краси і майстерності з величезними молитовними залами, складними лабіринтами, прикрашений фресками й скульптурами. 

Самобутність притаманна архітектурі індуїстських храмів з дахами у вигляді ступінчастої піраміди або витягнутого вістря. Типовим її зразком є грандіозний

комплекс в Кхаджурахо (XI ст.), присвячений богу Шиві. З 85 храмових споруд нині залишилося лише 22.