Привіт, друзі!

Сьогодні наш урок присвячений пам'яткам культури Київської Русі. З цього уроку ти маєш запам'ятати та впізнавати видатні витвори мистецтв. З деякими з них ти вже знайомий з минулого уроку.

Давньоруська держава склалася у 2-й половині IX ст. Культура Київської Русі орієнтувалась у своєму розвитку на Візантію, що обумовлювалось рівнем розвитку матеріальної культури та вибором Давньою Руссю православ’я. 

Архітектура міст Київської Русі визначалася насамперед дерев’яними спорудами.

Вихід Київської Русі на міжнародну арену, знайомство з візантійською культурою та запровадження християнства зумовили виникнення монументальної кам’яної архітектури. З нею князі асоціювали і державну могутність, і власну велич, – вони мали жити в палацах, не гірших за візантійські.

Наприкінці Х – початку XI ст. на Русі склалися необхідні умови для будівництва кам’яних споруд. За Володимира найкращою будівлею вважалась Десятинна церква (996 р.), найдавніший кам’яний храм Русі. Він був витриманий у візантійському стилі. 

Запам'ятай,  що Десятинна церква - перший відомий науці кам'яний храм Київської русі.

Самостійно пошукай інформацію про Десятинну церкву та запиши її у зошит.

Нагадаю тобі, що у 1037 був збудований Київський собор Святої Софії, або  Софійський собор.

А також треба пам'ятати про одну з найстаріших будов україни - Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

  У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, розташована відома пам’ятка оборонної та сакральної архітектури Київської Русі – Золоті ворота. Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи. Пам’ятка згадується у відомій літописній статті 1037 року, що розповідає про будівничу діяльність князя Ярослава Мудрого: “Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті".

Наступна пам'ятка нашої історії і культури - Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. 

Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, вона була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці –Нестор, Никон, Сильвестр.  

Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Частими відвідувачами печерного монастиря були князь Ізяслав, син Київського князя Ярослава Мудрого та київська знать, яка жертвувала кошти на будівництво наземного храму та келій.

Монахи Києво-Печерської обителі і, насамперед, відлюдники, вирізнялися високою моральністю та подвижництвом. Це притягувало до Лаври освічених людей. Монастир став своєрідною академією православних ієрархів. 

Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам’ятки історії і культури. Серед них – 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам’ятки архітектури XI–XIX ст., численні виставкові приміщення. 

Окрім архітектури у Київській Русі розвивалися інші мистецтва. Перш за все треба сказати про образотворче мистецтво. Культові споруди, які активно будувалися, потрібно було оформляти зсередини. Художники працювали у жанрах фрески, мозаїки, іконопису, книжкової мініатюри. 

Пам'ятаєш дві мозаїки Софійського собору - "Оранту" і "Христоса-Вседержителя"? 

Познайомся іще з однією  іконою - Вишгородською (Володимирською) іконою Божої Матері. Нижче ти бачиш оригінал ікони, який постраждав від часу (це дуже давня ікона) та більш сучасну копію.

Церковна традиція відносить появу цієї ікони до І століття.

Згідно передання Вишгородська ікона Божої Матері була написана апостолом і євангелистом Лукою на дошці від стола, за яким сидів за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосифом. З Єрусалиму ікона була перевезена до Константинополя, звідти до Києва, а потім до Вишгорода, де для неї було збудовано храм. Пізніше вона була перевезена до Володимира-на-Клязьмі, тому у неї подвійна назва - Вишгородська (Володимирська). Зараз ікона знаходиться у Третьяковській галереї в Москві.

Наступний жанр образотворчого мистецтва, який активно розвивався у Київській Русі -це книжкова мініатюра і

 Кажучи сучасною мовою, мініатюра - це ілюстрація до книги. Невеликі розміри цього художнього твору зумовлюють й особливо витонче­ну манеру його виконання. 

Князь Ярослав Мудрий - великий шанувальник книг - заснував при Со­фійському соборі в Києві бібліотеку та скрипторій - центр книгописання. Які ж рукописні книги доби Київської Русі є найдавнішими? Пошукай відповідь на це питання самостійно)))))

Д/З

1. Випиши у зошит всі пам'ятки культури Київської Русі, про які йшлося в уроці та коротку інформацію про кожну з них.

2. Самостійно пошукай інформацію про Десятинну церкву та запиши у зошит.

3. Знайди інформацію про перші рукописні книги доби Київської Русі та запиши у зошит.