Любі учні, добрий день! Сил, натхнення на весь день! А ще праці і старання! Тож вперед -  всі до навчання! Нехай вам буде спокійно, затишно та цікаво на нашому уроці!

Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні. На відміну від річкової криги він утворюється не з води, а зі снігу. Льодовики виникають там, де протягом року випадає більше снігу, ніж устигає розтанути. Такі умови бувають лише за мінусових середньорічних температур, тобто в полярних районах земної кулі та в горах на великій висоті.

Межу в горах, вище якої сніг протягом року не встигає розтанути, називають сніговою лінією.

Вище снігової лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає льодом. Висота снігової лінії в горах зменшується від екватора до полюсів, тому що в цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах поблизу екватора (наприклад, на горі Кіліманджаро в Африці) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) — на висоті 3000 м. У полярних широтах, де температура повітря постійно низька, снігова лінія опускається до рівня моря.

Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. У таких місцях немає ґрунту, відсутня рослинність, рідко оселяються тварини і птахи. Розрізняють льодовики гірські й покривні.

Гірські льодовики утворюються у високих горах у всіх широтах. Вони різняться за формою і розмірами. Форма льодовиків залежить від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі заповнюють чашоподібні заглиблення на схилах, треті простеляються на гірських долинах. Найбільші гірські льодовики вкривають вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру.

Під дією своєї величезної маси льодовики здатні рухатися — текти. Їх рух, на відміну від течії річки, помітити складно. Швидкість дуже повільна — кілька метрів на добу. Гірські льодовики спускаються вниз по долинах у вигляді довгих язиків, що нагадують крижані річки. На їх шляху можуть бути льодові притоки і льодопади. Під час руху льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські породи. На земній поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує виступи. Коли льодовик повзе, в нього вмерзають уламки порід (глина, пісок, валуни), і цей мегатранспорт переміщує їх з гір у долини. Він рухається і забирає із собою каміння, очищаючи поверхню. Нижче снігової лінії край льодовика тане. Тала вода витікає з-під нього струмками, які живлять річки. А принесені льодовиком уламки порід у цьому місці нагромаджуються. Їх називають мореною.

 Покривні льодовики покривають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони утворюються в полярних широтах, де снігова лінія проходить дуже низько. Льодовики, ніби щити, покривають материк Антарктиду , острів Ґренландію , острови Північного Льодовитого океану. Вони мають форму куполів, товща яких подекуди перевищує 3 км. Лід у такому льодовику наростає у центрі купола і повільно розтікається до країв.

Краї льодовика, спускаючись в океан, відламуються великими шматками. Вони сповзають у воду і перетворюються на плавучі крижані брили — айсберги. Температура льоду в них сягає -60 °С. Тому великі айсберги не тануть роками. Деякі з них мають величезні розміри — десятки кілометрів завдовжки і завширшки. Більша частина айсберга — до 90 % — схована під водою і її не видно. Переміщуючись під впливом течій і вітрів, вони стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо чимало випадків, коли через зіткнення з айсбергом тонули кораблі й гинули люди.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Рекордно великі айсберги народжуються біля берегів Антарктиди. Вони можуть бути завдовжки понад 200 км, завширшки 80 км і завтовшки понад 500 м.

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Айсберг у перекладі з німецької означає льодяна гора.

У тих районах земної кулі, де постійно холодно (температури нижчі від 0°), ґрунти й гірські породи перебувають у промерзлому стані. Вони ніби зцементовані замерзлою в них водою і містять підземний лід. Улітку відтає тільки поверхневий шар. Це дає можливість рости на ньому рослинам, зокрема й лісам. Проте шари, які лежать нижче 4 м, не відтають ніколи. Товщі мерзлих порід можуть сягати від декількох метрів до 1500 м. Мерзлоту називають багаторічною, або навіть вічною, тому що мерзлий стан ґрунту й порід зберігається сотні тисяч років.

Багаторічна мерзлота охоплює близько 25 % площі всього суходолу планети. У Північній півкулі вона поширена у всій заполярній області та районах на південь від полярного кола приблизно до 50° пн. ш. Багаторічна мерзлота ускладнює зведення житлових будинків, промислових споруд, залізничних шляхів та ін.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Що таке льодовик? Як він утворюється?

• 2. У чому виявляються особливості утворення льодовиків у горах?

• 3. Де снігова лінія проходитиме в горах вище — на 30° пн. ш. чи на 50° пн. ш. ?

• 4. Де поширені покривні льодовики?

• 5. Що називають айсбергами? Чим вони небезпечні?

• 6. За яких умов утворюється багаторічна мерзлота?

• 7*. Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах. Що і як повинно змінитися для цього в природі?