Повчальна казка. Прочитай уважно та скажи: чому вона нас вчить.

Казка про діда Савелія і зайців

В одному місті жив дід Савелій. Його оточували цегельні стіни будинків, скляні вітрини магазинів, укриті асфальтом тротуари і до­роги. Повітря забруднене, скрізь суєта, шум і гамір. Набридло йому таке міське життя, вирішив дід переїхати до села, де на окраїні лісу в нього був будиночок, город і садочок.

Дуже сподобалося йому жити в селі. Уранці він просинався від співу птахів, удень ходив до лісу, де спостерігав за життям білок, їжаків, зайців й інших лісових жителів. А ввечері дід полюбляв працювати в садочку — саджав дерева, кущі, квіти і доглядав за ними. Повітря чисте, прозоре — немов звук гітарної струни. Тиша і спокій. Здоров’я стало покращуватися. Одне турбувало діда Са­велія: зайці іноді обгризали кору з молодих дерев, ушкоджували кущі. Вирішив дід зробити паркан і відгородитися від зайців. Пар­кан видався на славу, але, на здивування діда, за зиму майже всі його молоді насадження загинули. Виявляється, їх знищили миші. Як же це сталося? Справа в тім, що паркан перегородив дорогу не тільки зайцям, але і їжакам та борсукам, які не давали мишам «розгулятися», регулювали кількість цих гризунів. У мишей не стало ворогів — і вони знищили частину рослин. Дід Савелій зняв частину паркану і подбав, щоб у зайців було достатньо їжі в лісі. І тепер у діда чудовий сад.

На цьому прикладі ви переконалися, що будь-які зміни в природі можуть обумовити рух безлічі «ниточок», якими зв’язані між собою і рослини, і тварини, і людина.