Мої любі учні! Вітаю вас на виховній годині.

Сьогодні ми з вами розглянему бесіду з ПДТ : Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням.Профілактика харчових отруєнь.

Мета: познайомити з поняттям “ отруєння ”,  з грибами як з окремою групою організмів, їх різноманітністю і небезпечністю вживання, розширити знання дітей про отруйні і їстівні гриби, познайомити з місцями дозволеного збору грибів, познайомити учнів з тим, що рослини, які нас оточують можуть бути отруйними, небезпечними для здоров’я, вчити розрізняти отруйні рослини, розвивати увагу, пам’ять, бережливе ставлення до свого здоров’я 

У природі й у житті людини гриби мають велике значення. Деякі види їстівних грибів культивуються й активно вживаються населенням. Цінність цього харчового продукту перевищує цінність багатьох овочевих культур. На жаль, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС збирання грибів у деяких регіонах України стало неможливим. Але гриби можна вирощувати й у спеціально створених умовах. Найпопулярніші з грибів, вирощених таким чином, - глива звичайна та печериця.  За вмістом вітамінів, мікроелементів та харчовими властивостями вони не поступаються білим грибам. Крім того, вони мають цінні лікувальні властивості.

Багато видів грибів продукують різноманітні біологічно активні речовини, зокрема антибіотики, алкалоїди, вітаміни, ферменти ( навіть сичужні, які виробляються в шлунку жуйних тварин ), речовини, що прискорюють ріст (гіберелін),харчові білки.

Надґрунтові шапкові гриби, видовий склад яких різноманітний, поділяються на їстівні, умовно їстівні, неїстівні та отруйні. Вони ростуть у лісах, лісосмугах, на луках, полях; певні різновиди – на деревах.

А зараз трішечки історії.

Про отруйні властивості деяких грибів людству відомо вже багато віків. Такі гриби ще у Стародавньому Римі, а потім у Середньовіччі ставали грізною зброєю у боротьбі за владу. Діяла ця зброя безвідмовно, отруєння було раптовим, а тогочасні медики не мали змоги чимось допомогти потерпілим. Так загинули римський імператор Клавдій – любитель грибних страв, Римський Папа - Климент VII, французький король Карл VI. 

У Європі поширені  близько 80-ти видів отруйних грибів, з них дуже небезпечних – 20-25 видів. Небезпека отруєння грибами існує з ранньої весни до пізньої осені, оскільки різні їх види ростуть протягом усього цього періоду.

Залежно від вмісту отруйних речовин такі гриби можуть викликати (здебільшого) легкі нетривалі захворювання, найчастіше розлад шлунково-кишкової діяльності, після яких хворі одужують, або спричиняти тяжкі й смертельні отруєння. Слід зауважити, що наслідки вживання таких грибів залежить також від віку та стану здорової людини, кількості спожитого продукту тощо. Правильне лікування можливе тільки  при безпомилковому визначенні виду грибів, які з’їв потерпілий.

Увага! Ні в якому разі не керуйтеся такими помилковими твердженнями

Ø  Усі їстівні гриби приємні на смак

Ø  Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний

Ø  Усі молоді гриби їстівні

Ø  Личинки комах, черви та равлики не чіпають отруйних грибів

Ø  Опущені у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніють, якщо в каструлі є отруйні гриби

Ø  Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні

Ø  Отруту з грибів можна видалити шляхом кип’ятіння їх протягом кількох годин

Ø  Сушіння, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка є засобами знешкодження отрути в грибах.

При отруєнні починається нудота, блювання, болі в животі, розлади кишечника, які стають все відчутнішими.

-          Що треба робити у таких випадках?

Слід негайно викликати лікаря.

Поки приїде  медична допомога, потерпілому треба прочистити і промити шлунок: він має випити 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину перманганату калію; натиснути пальцями на корінь язика і викликати блювання;  дати ковтнути активованого вугілля  ( 4-5 пігулок) після того, як промивні води стануть чистими.

 Ні в якому разі не можна давати спиртні напої чи молоко: це прискорює всмоктування отрути в кров.

Після надання першої домедичної допомоги необхідно дати потерпілому випити міцного чаю, кави або злегка підсоленої води для відновлення водно-сольового балансу; покласти йому на живіт  і до ніг грілки.

Бесіда про небезпечні отруйні рослини, їхнє насіння та надання першої допомоги при таких отруєннях.

-          Чи зустрічали ви такі рослини? Де?

-          У яких частинах рослин може знаходитись отрута?

Рослинні токсини можуть концентруватися як у всіх частинах рослин, так і в окремих органах. Наприклад, у насінні гіркого мигдалю, кісточках персика, абрикосу, сливи, вишні, у плодах черемхи, горобини, тощо. Важке отруєння настає після вживання

 10-30 кісточок абрикосу.

Перша допомога при отруєнні рослинами:

Ø  Промити шлунок

Ø  Увести проносне

Ø  Прийняти абсорбенти ( активоване вугілля , можна таніни, перманганат калію, нейтралізуючі ( сода, кисле пиття ) та обволікаючі розчини ( крохмальний слиз, яєчний білок, молоко