Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео1, Відео2 з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати уявлення про розвиток засобів опрацювання інформації, ознайомити з основними видами сучасних комп’ютерів та сферами їх застосування; сформувати вміння добирати конфігурацію комп’ютера відповідно до потреб користувача.

Розвивальна: розвивати логічне та критичне мислення, уміння аналізувати технічні характеристики, порівнювати пристрої та обґрунтовувати вибір комп’ютерного обладнання.

Актуалізація опорних знань

Інтерактивна вправа «Що це було?»

називаються:

• абак;

• механічний калькулятор;

• арифмометр;

• перфокарта;

• перший електронний комп’ютер;

• сучасний ноутбук;

• смартфон.

Запитання:

• Для чого використовували ці пристрої?

• Який із них можна назвати комп’ютером у сучасному розумінні?

• Що змінилося в засобах опрацювання інформації?

Вивчення нового матеріалу

Історія засобів опрацювання інформаційних об’єктів

Люди здавна створювали засоби, які допомагали рахувати, зберігати та опрацьовувати інформацію.

Найдавніші засоби

Абак — один із найдавніших пристроїв для виконання арифметичних операцій.

Палички, камінці, вузлики — прості засоби для підрахунку та запам’ятовування інформації.

Механічні пристрої

У XVII столітті з’явилися механічні обчислювальні пристрої.

Паскаліна — механічна машина, створена Блезом Паскалем.

Арифмометри використовувалися для виконання арифметичних обчислень.

Важливим кроком стала ідея Чарльза Беббіджа про створення програмованої аналітичної машини.

Електромеханічні та електронні обчислювальні машини

У XX столітті почали створювати електромеханічні, а потім електронні обчислювальні машини.

Перші електронні комп’ютери займали великі приміщення, споживали багато електроенергії та мали значно менші можливості порівняно із сучасними пристроями.

Поява транзисторів, інтегральних схем і мікропроцесорів сприяла значному зменшенню розмірів комп’ютерів та зростанню їхньої продуктивності.

Сучасний етап

Сьогодні комп’ютерні технології представлені не лише традиційними ПК. Обчислювальні можливості мають ноутбуки, планшети, смартфони, сервери, робочі станції та вбудовані системи.

Інтерактивна вправа «Еволюція»

Учні встановлюють логічну послідовність:

абак → механічні обчислювальні пристрої → електромеханічні машини → електронні комп’ютери → персональні комп’ютери → мобільні та спеціалізовані комп’ютери.

Запитання:

Що відбувалося з розмірами, швидкістю та можливостями комп’ютерів на кожному етапі?

Види сучасних комп’ютерів

Персональний комп’ютер

Стаціонарний ПК — комп’ютер, компоненти якого зазвичай розміщені в окремому корпусі та підключені до монітора, клавіатури й інших пристроїв.

Застосовується для навчання, роботи, ігор, програмування, графіки, монтажу відео тощо.

Ноутбук

Портативний комп’ютер із вбудованими екраном, клавіатурою та акумулятором.

Зручний для навчання, роботи, подорожей та мобільного використання.

Планшет

Компактний пристрій із сенсорним екраном.

Використовується для навчання, читання, перегляду мультимедіа, спілкування та роботи з окремими застосунками.

Смартфон

Мобільний пристрій із функціями телефону та комп’ютера.

Може використовуватися для роботи з документами, фотографіями, відео, інтернетом, навігацією та різноманітними застосунками.

Сервер

Комп’ютер, який надає ресурси або послуги іншим пристроям у мережі.

Застосовується для зберігання даних, роботи вебсайтів, мережевих сервісів тощо.

Робоча станція

Потужний комп’ютер, призначений для складних професійних завдань: 3D-моделювання, наукових розрахунків, обробки відео, проєктування.

Вправа «Кому який комп’ютер?»

Ситуації:

Учневі потрібно працювати з документами, презентаціями та навчальними сайтами.

Графічному дизайнеру потрібно працювати з великими графічними файлами.

Працівнику підприємства потрібно забезпечувати роботу мережевих ресурсів.

Мандрівнику потрібен пристрій для навігації, фотографування та зв’язку.

Завдання: визначити найбільш доречний тип комп’ютера та пояснити вибір.

Поняття конфігурації комп’ютера

Конфігурація комп’ютера — це сукупність його апаратних компонентів та їхніх характеристик.

Під час вибору конфігурації враховують:

• процесор;

• оперативну пам’ять;

• накопичувач;

• відеокарту;

• материнську плату;

• блок живлення;

• систему охолодження;

• монітор та інші периферійні пристрої.

Головний принцип:

Комп’ютер потрібно підбирати під завдання, а не просто за принципом «чим дорожчий — тим кращий».

Наприклад, для роботи з текстовими документами не обов’язково потрібна потужна відеокарта, тоді як для 3D-моделювання чи сучасних ігор вона може бути одним із ключових компонентів.

Практична робота №2

«Конфігурація комп’ютера під потребу»

Мета практичної роботи

Навчитися добирати характеристики комп’ютера відповідно до конкретних завдань користувача.

Завдання

Сформувати конфігурацію комп’ютера для одного із запропонованих користувачів:

Варіант 1. Навчальний комп’ютер

Призначення: документи, презентації, браузер, відеоконференції, навчальні програми.

Варіант 2. Ігровий комп’ютер

Призначення: сучасні комп’ютерні ігри, мультимедіа.

Варіант 3. Комп’ютер для дизайнера

Призначення: графічні редактори, обробка фотографій, робота з відео.

Варіант 4. Комп’ютер для програміста

Призначення: програмування, робота з редакторами коду, базами даних, віртуальними середовищами.

Послідовність виконання

1. Визначити потребу користувача.

2. Визначити необхідний тип комп’ютера.

3. Добрати процесор.

4. Визначити достатній обсяг оперативної пам’яті.

5. Обрати тип і обсяг накопичувача.

6. Визначити потребу в дискретній відеокарті.

7. Визначити інші важливі компоненти.

8. Записати запропоновану конфігурацію.

9. Обґрунтувати вибір кожного основного компонента.

10. Перевірити, чи відповідає конфігурація поставленому завданню.

Вправа «Знайди невідповідність»

Ситуація:

Для роботи з текстовими документами обрано дуже потужну відеокарту, але встановлено недостатній обсяг оперативної пам’яті та повільний накопичувач.

Запитання:

• Чи є така конфігурація раціональною?

• Які компоненти варто змінити?

• Чому важливо оцінювати комп’ютер як систему?

Рефлексія

Вправа «Тепер я можу»

Учні завершують речення:

• Засоби опрацювання інформації розвивалися від…

• Сучасні комп’ютери відрізняються…

• Конфігурація комп’ютера — це…

• Під час вибору комп’ютера потрібно враховувати…

• Для моєї потреби я обрав/обрала б…

• Найважливішим під час практичної роботи було…

Вправа «Одне правило»

Сформулювати одним реченням головне правило вибору комп’ютера.

Наприклад: «Комп’ютер потрібно добирати відповідно до завдань, які він має виконувати».

Підсумок уроку

Засоби опрацювання інформації пройшли довгий шлях — від простих пристроїв для рахування до потужних сучасних комп’ютерних систем.

Сьогодні існують різні види комп’ютерів, кожен із яких має своє призначення. Правильний вибір техніки залежить від завдань користувача, необхідної продуктивності, мобільності та інших вимог.

Домашнє завдання

Визначити власну основну потребу в комп’ютері та запропонувати для неї конфігурацію: процесор, оперативна пам’ять, накопичувач, відеокарта та тип комп’ютера.

Коротко пояснити, чому саме така конфігурація відповідає обраним завданням.

Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео1, Відео2 з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати знання про основні складові персонального комп’ютера, їх призначення та основні технічні характеристики.

Розвивальна: розвивати вміння аналізувати характеристики комп’ютерних пристроїв, порівнювати їх та визначати відповідність технічних параметрів потребам користувача.

Актуалізація опорних знань

Інтерактивна вправа «Що всередині?»

Називаються або демонструються:

• процесор;

• оперативна пам’ять;

• SSD;

• відеокарта;

• материнська плата;

• блок живлення.

Завдання: визначити, що це за компонент і яку приблизно функцію він виконує.

Додаткові запитання:

• Яка складова виконує обчислення?

• Де зберігаються файли після вимкнення комп’ютера?

• Для чого потрібна відеокарта?

• Чому комп’ютер не може працювати без живлення?

Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Який комп’ютер обрати?»

Уявімо трьох користувачів:

• учень для навчання та роботи з документами;

• дизайнер для роботи з графікою;

• геймер для сучасних комп’ютерних ігор.

Запитання:

Чи може для всіх трьох підійти комп’ютер з однаковими характеристиками?

Обговорення приводить до висновку: призначення комп’ютера визначає вимоги до його складових.

Вивчення нового матеріалу

Основні складові персонального комп’ютера

Процесор (CPU)

Процесор — основний обчислювальний компонент комп’ютера, який виконує команди програм і обробляє дані.

Основні характеристики:

• кількість ядер;

• тактова частота;

• кількість потоків;

• обсяг кеш-пам’яті.

Тактова частота вимірюється в герцах (Гц), найчастіше — у гігагерцах (ГГц).

Більша частота не завжди означає автоматично швидший процесор, оскільки важливі також архітектура, кількість ядер, кеш та інші характеристики.

Оперативна пам’ять (RAM)

Оперативна пам’ять тимчасово зберігає дані та програми, з якими комп’ютер працює в цей момент.

Основна характеристика — обсяг, який вимірюється в гігабайтах (ГБ).

Наприклад:

• 4 ГБ — базовий обсяг для простих завдань;

• 8 ГБ — комфортніший варіант для навчання та повсякденної роботи;

• 16 ГБ і більше — доцільно для складніших завдань, ігор, обробки фото та відео.

Накопичувачі

Накопичувач призначений для тривалого зберігання операційної системи, програм та файлів.

Основні типи:

HDD — використовує магнітні диски, має значний обсяг і зазвичай нижчу швидкість.

SSD — використовує флеш-пам’ять, працює значно швидше та не має рухомих механічних частин.

Основна характеристика — обсяг пам’яті, наприклад 256 ГБ, 512 ГБ, 1 ТБ.

Відеокарта (GPU)

Відеокарта відповідає за обробку та формування зображення, яке виводиться на екран.

Вона особливо важлива для:

• комп’ютерних ігор;

• 3D-моделювання;

• відеомонтажу;

• роботи з графікою;

• деяких завдань штучного інтелекту.

Основні характеристики можуть включати:

• обсяг відеопам’яті;

• тип пам’яті;

• продуктивність графічного процесора;

• енергоспоживання.

Материнська плата

Материнська плата — основна плата комп’ютера, до якої підключаються процесор, оперативна пам’ять, накопичувачі, відеокарта та інші пристрої.

Вона забезпечує взаємодію між компонентами.

Важливими характеристиками є:

• тип підтримуваного процесора;

• тип і максимальний обсяг оперативної пам’яті;

• кількість та типи роз’ємів;

• можливості підключення накопичувачів і додаткових пристроїв.

Блок живлення

Блок живлення забезпечує компоненти комп’ютера електричною енергією необхідних параметрів.

Основна характеристика — потужність, яка вимірюється у ватах (Вт).

Потужність блока живлення повинна відповідати потребам усіх компонентів системи.

Інтерактивна вправа «Хто за що відповідає?»

Називаються дії:

• виконує обчислення;

• тимчасово зберігає дані під час роботи;

• довготривало зберігає файли;

• обробляє графіку;

• з’єднує основні компоненти;

• забезпечує електроживлення.

Учні визначають відповідний компонент.

Інтерактивна вправа «Що означає цифра?»

Розглядаються приклади:

3,6 ГГц
16 ГБ RAM
1 ТБ SSD
750 Вт
8 ГБ відеопам’яті

Завдання: пояснити, яку характеристику описує кожне значення.

Закріплення знань

Гра «Комп’ютерний експерт»

Ситуація:

Користувач скаржиться, що комп’ютер повільно запускає програми та довго завантажує операційну систему.

Які компоненти або характеристики варто перевірити насамперед?

Інша ситуація:

Комп’ютер добре працює з документами, але сучасні 3D-ігри працюють із низькою швидкістю.

Який компонент може найбільше впливати на цю проблему?

Рефлексія

Вправа «Тепер я знаю»

Учні завершують речення:

• Процесор потрібен для…

• Оперативна пам’ять…

• SSD відрізняється від HDD тим, що…

• Відеокарта потрібна для…

• Материнська плата…

• Потужність блока живлення вимірюється…

• Під час вибору комп’ютера потрібно враховувати…

Підсумок уроку

Продуктивність персонального комп’ютера залежить не від одного компонента, а від узгодженої роботи всіх його складових. Під час вибору комп’ютера важливо враховувати його призначення, характеристики компонентів, сумісність та потреби користувача.

Домашнє завдання

Обрати будь-який сучасний персональний комп’ютер або ноутбук та виписати його основні характеристики:

• процесор;

• оперативна пам’ять;

• накопичувач;

• відеокарта;

• тип і розмір екрана;

• інші важливі характеристики.

Підготувати короткий висновок: для яких завдань цей комп’ютер підходить і чому.

Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео1, Відео2 з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати уявлення про персональний комп’ютер та його основні складові; ознайомити з призначенням процесора, пристроїв пам’яті, введення та виведення даних, мультимедійних пристроїв.

Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, уміння аналізувати призначення пристроїв та встановлювати зв’язки між їхніми функціями.

Актуалізація знань

Інтерактивна вправа «Що є в комп’ютері?»

Назвати якомога більше пристроїв, які можна побачити або використати під час роботи з персональним комп’ютером.

Очікувані відповіді:

монітор, клавіатура, миша, системний блок, навушники, колонки, мікрофон, вебкамера, принтер, флешнакопичувач.

Запитання:

• Чи однакове призначення у всіх цих пристроїв?

• Який пристрій можна назвати «центром опрацювання» даних?

• Де зберігаються файли?

• За допомогою чого ми вводимо інформацію?

Вивчення нового матеріалу

Персональний комп’ютер

Персональний комп’ютер (ПК) — це універсальний електронний пристрій, призначений для введення, опрацювання, зберігання та виведення даних.

Основними складовими комп’ютера є:

• пристрої опрацювання даних;

• пристрої пам’яті;

• пристрої введення;

• пристрої виведення;

• мультимедійні пристрої.

Процесор

Процесор — основний компонент комп’ютера, який виконує команди програм і опрацьовує дані.

Його можна умовно назвати «мозком» комп’ютера.

Процесор:

• виконує команди;

• виконує арифметичні та логічні операції;

• керує виконанням програм;

• опрацьовує дані.

Важливо: продуктивність комп’ютера залежить не лише від процесора, а й від інших його складових.

Пристрої пам’яті

Пам’ять комп’ютера використовується для зберігання даних і програм.

До пристроїв пам’яті належать:

• оперативна пам’ять (ОЗП);

• SSD;

• HDD;

• флешнакопичувачі;

• карти пам’яті;

• зовнішні накопичувачі.

Оперативна пам’ять зберігає дані, необхідні для роботи програм у поточний момент. Після вимкнення комп’ютера її вміст зазвичай втрачається.

SSD та HDD використовують для тривалого зберігання операційної системи, програм, документів, фотографій, відео та інших файлів.

Пристрої введення даних

Пристрої введення дають змогу передавати дані та команди до комп’ютера.

Приклади:

• клавіатура;

• миша;

• графічний планшет;

• сканер;

• мікрофон;

• вебкамера;

• сенсорний екран.

Пристрої виведення даних

Пристрої виведення призначені для подання результатів опрацювання інформації користувачеві.

Приклади:

• монітор;

• принтер;

• навушники;

• колонки;

• проєктор.

Мультимедійні пристрої

Мультимедійні пристрої використовують для роботи з текстом, зображеннями, звуком, відео та іншими видами інформації.

До них можна віднести:

• мікрофон;

• вебкамеру;

• навушники;

• колонки;

• проєктор;

• мультимедійний екран.

Один пристрій може виконувати кілька функцій. Наприклад, смартфон може використовуватися як камера, мікрофон, динамік і пристрій для відображення інформації.

Інтерактивна вправа «Введення чи виведення?»

Визначити призначення пристрою:

• клавіатура;

• монітор;

• миша;

• принтер;

• мікрофон;

• колонки;

• сканер;

• вебкамера.

Інтерактивна вправа «Вгадай пристрій»

За описом визначити пристрій.

1. «Я допомагаю вводити текст, використовую літери, цифри та спеціальні клавіші».
→ Клавіатура.

2. «Я перетворюю звук на дані, які може опрацьовувати комп’ютер».
→ Мікрофон.

3. «Я показую користувачеві текст, зображення та відео».
→ Монітор.

4. «Я зберігаю файли навіть після вимкнення комп’ютера».
→ SSD або HDD.

5. «Я виконую команди програм та опрацьовую дані».
→ Процесор.

Інтерактивна вправа «Збери комп’ютер»

Уявити, що потрібно створити комп’ютер для учня, який:

• навчається онлайн;

• працює з текстами;

• переглядає навчальні відео;

• створює презентації;

• спілкується у відеоконференціях.

Назвати необхідні пристрої та пояснити призначення кожного.

Орієнтовний набір:

процесор, оперативна пам’ять, SSD, монітор, клавіатура, миша, вебкамера, мікрофон, навушники або колонки.

Фізкультхвилинка «Комп’ютер оживає»

• Процесор — швидко плеснути в долоні.

• Пам’ять — прикласти руку до голови.

• Клавіатура — імітувати набір тексту.

• Миша — виконати рух рукою.

• Монітор — показати руками прямокутник.

• Мікрофон — імітувати розмову.

• Колонки — розвести руки в сторони.

Закріплення знань

Вправа «Зайвий пристрій»

Знайти зайвий пристрій у кожному наборі:

1. Клавіатура, миша, сканер, монітор.
→ Монітор.

2. Монітор, принтер, колонки, мікрофон.
→ Мікрофон.

3. SSD, HDD, флешка, клавіатура.
→ Клавіатура.

Пояснити принцип вибору.

Рефлексія

Вправа «Продовж речення»

• Сьогодні я дізнався/дізналася…

• Процесор потрібен для…

• Пристрої введення потрібні для…

• Пристрої виведення потрібні для…

• Для зберігання файлів використовують…

• Мультимедійні пристрої потрібні для…

• Найцікавішим для мене було…

«Одним словом»

Одним словом оцінити свої знання після уроку:

зрозуміло, цікаво, легко, складно, корисно, впевнено.

Підсумок уроку

Персональний комп’ютер складається з взаємопов’язаних пристроїв, кожен із яких виконує певну функцію. Процесор опрацьовує дані та виконує команди, пам’ять зберігає дані, пристрої введення передають інформацію до комп’ютера, а пристрої виведення подають результати користувачеві. Мультимедійні пристрої забезпечують роботу із звуком, зображеннями та відео.

Домашнє завдання

Обов’язкове: повторити призначення процесора, пам’яті, пристроїв введення та виведення.

Творче: скласти перелік із 8–10 пристроїв, які можуть входити до сучасного персонального комп’ютера, та коротко зазначити призначення кожного.

Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео1, Відео2 з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати вміння розв’язувати задачі на кодування та декодування повідомлень, застосовувати правила перетворення інформації з однієї форми подання в іншу.

Розвивальна: розвивати логічне та алгоритмічне мислення, уважність, уміння аналізувати умову задачі й послідовно виконувати обчислення.

Актуалізація знань

Інтерактивна вправа «Код чи повідомлення?»

Визначити, що перед нами: повідомлення чи код.

• «Привіт!» — повідомлення.

• 01001000 — код.

• Сигнал світлофора — кодований сигнал.

• Азбука Морзе — система кодування.

• 10101 — закодована послідовність.

Вправа «Закінчи думку»

• Кодування — це ...

• Декодування — це ...

• Щоб декодувати повідомлення, потрібно ...

• Один символ може кодуватися ...

• Код має бути зрозумілим, якщо ...

Повторення основних понять

Кодування — це перетворення повідомлення у форму, зручну для зберігання, передавання або опрацювання.

Декодування — це зворотне перетворення закодованого повідомлення у зрозумілу форму.

Наприклад, якщо домовитися, що:

А → 1
Б → 2
В → 3
Г → 4

то слово «БАГ» можна закодувати як 2–1–4.

Декодування виконується у зворотному напрямку:

2–1–4 → БАГ.

Під час розв’язування задач важливо уважно визначити:

1. яке правило кодування використовується;

2. що потрібно знайти;

3. які дані відомі;

4. яку послідовність дій потрібно виконати.

Інтерактивна вправа «Розшифруй повідомлення»

Використовується код:

А = 1, Б = 2, В = 3, Г = 4, Д = 5, Е = 6.

Розшифрувати:

2–1–4–1

Відповідь: БАГА.

Наступне завдання:

4–1–5

Відповідь: ГАД.

Після виконання — перевірка способу міркування.

Інтерактивна вправа «Закодуй слово»

За тим самим правилом закодувати слова:

• БАБА

• ДЕД

• ГАДА

Учні виконують завдання самостійно, після чого здійснюють взаємоперевірку.

 Практична робота № 1

Розв’язування задач на кодування та декодування повідомлень

Мета практичної роботи

Закріпити вміння кодувати й декодувати повідомлення та застосовувати математичні розрахунки під час розв’язування задач.

Завдання 1. Кодування повідомлення

Нехай:

А → 01
Б → 10
В → 11
Г → 00

Закодувати слово:

«БАВ»

Результат: 10 01 11.

Завдання 2. Декодування

Дано повідомлення:

11 01 00 10

Використовуючи заданий код, розшифрувати повідомлення

Завдання 3. Знайди помилку

Було закодовано слово «БАВ»:

10 01 10

Чи правильно виконано кодування?

Якщо ні — знайти помилку та записати правильний варіант.

Завдання 4. Обсяг повідомлення

Для кодування одного символу використовується 8 бітів.

Скільки бітів потрібно для кодування повідомлення, що містить 20 символів?

Розв’язання:

20 · 8 = 160 бітів.

Завдання 5. Переведення одиниць

Повідомлення містить 32 символи, кожен із яких кодується 8 бітами.

Визначити обсяг повідомлення в байтах.

32 · 8 = 256 бітів.

256 : 8 = 32 байти.

Завдання 6. Зворотна задача

Обсяг повідомлення становить 64 байти. Один символ кодується 8 бітами.

Скільки символів містить повідомлення?

64 · 8 = 512 бітів.

512 : 8 = 64 символи.

Інтерактивна вправа «Так чи ні?»

Визначити правильність тверджень.

• Кодування — це перетворення повідомлення за певним правилом. Так.

• Декодування — це створення нового повідомлення без використання коду. Ні.

• 1 байт = 8 бітів. Так.

• Щоб знайти обсяг повідомлення, потрібно враховувати кількість символів та обсяг коду одного символу. Так.

• Закодоване повідомлення завжди має більший обсяг. Ні.

Рефлексія

Вправа «Продовж речення»

• Сьогодні я навчився/навчилася...

• Найлегшим завданням було...

• Найскладнішим виявилося...

• Тепер я можу...

• Щоб правильно декодувати повідомлення, потрібно...

• Під час розв’язування задач я буду уважніше...

«Одне слово»

Одним словом описати свій стан після практичної роботи:

зрозуміло, цікаво, складно, впевнено, корисно, захопливо.

Підсумок уроку

Кодування дає змогу подавати повідомлення у визначеній формі, а декодування — відновлювати його початковий зміст. Для правильного розв’язування задач необхідно уважно працювати з правилом кодування, виконувати обчислення послідовно та перевіряти отриманий результат.

Домашнє завдання

Обов’язкове: повторити поняття «кодування», «декодування», «біт», «байт» та правила переведення одиниць вимірювання інформації.

Творче: придумати власний простий код для українського алфавіту та закодувати за ним коротке слово.

Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати розуміння принципів кодування текстових і графічних даних, ознайомити з таблицями кодів символів та їх призначенням.

Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, уміння аналізувати та працювати з кодами.

Виховна: виховувати точність, послідовність і зацікавленість цифровими технологіями.

Мотивація 

• Як комп’ютер зберігає букви?

• Як він розуміє різницю між «А» та «Б»?

• Як фотографія перетворюється на набір даних?

Проблемне запитання:

«Як комп’ютер перетворює звичайні букви та зображення на зрозумілі йому дані?»

Вивчення нового матеріалу 

Кодування текстових даних

Кодування — це подання даних за допомогою певного набору символів або правил.

Для кожного символу комп’ютер використовує певний числовий код.

Наприклад, у таблиці ASCII:

A — 65
B — 66
C — 67

ASCII

ASCII — таблиця кодів, у якій кожному символу відповідає певне число. Вона містить основні латинські літери, цифри та службові символи

Unicode

Unicode — універсальний стандарт кодування символів, який дає змогу представляти символи багатьох мов, математичні знаки, спеціальні символи та emoji.

Наприклад:

A → U+0041

Кодування графічних даних

Зображення в комп’ютері також подається у цифровому вигляді.

Растрове зображення складається з пікселів. Кожен піксель має певний колір, який кодується числами.

Чим більше пікселів і більше кольорів можна закодувати, тим більше даних потрібно для зберігання зображення.

Інтерактивна вправа «Впізнай символ» 

65, 66, 67, 68, 69

Учні визначають, які латинські літери відповідають цим кодам ASCII.

Відповідь:

65 — A
66 — B
67 — C
68 — D
69 — E

Потім учні самостійно пропонують одне одному подібні завдання.

Інтерактивна вправа «Правда чи міф?»

Учні показують 👍 або 👎.

1. Кожному символу може відповідати певний числовий код.

2. ASCII може закодувати всі символи всіх мов світу.

3. Unicode підтримує символи багатьох мов.

4. Растрове зображення складається з пікселів.

5. Комп’ютер зберігає фотографію лише як набір слів.

6. Колір пікселя можна подати числовими значеннями.

Відповіді:
1 — правда; 2 — міф; 3 — правда; 4 — правда; 5 — міф; 6 — правда.

Практична вправа «Закодуй слово» 

Учні працюють у зошитах.

Використовуючи таблицю ASCII, закодувати слово:

BAD

Підказка:

B = 66
A = 65
D = 68

Відповідь: 66 65 68.

Додатково:

Закодувати слово CODE.

Відповідь: 67 79 68 69.

Закріплення 

Вправа «Закінчи речення»

• Кодування — це…

• ASCII — це…

• Unicode потрібен для…

• Растрове зображення складається з…

• Кожен символ може мати…

• Колір пікселя можна подати…

• Для зберігання зображення комп’ютеру потрібно…

Рефлексія

«Світлофор»

🟢 Я все зрозумів/зрозуміла і можу пояснити іншому.

🟡 Зрозумів/зрозуміла основне, але потребую ще практики.

🔴 Потрібне додаткове пояснення.

Учні показують відповідний сигнал.

Підсумок уроку 

Комп’ютер кодує текст, графіку та інші дані у цифровій формі. Для тексту використовуються таблиці кодів символів, зокрема ASCII та Unicode. Растрові зображення складаються з пікселів, характеристики яких також подаються числовими значеннями.

Домашнє завдання

1. Повторити поняття кодування, ASCII, Unicode, піксель.

2. За таблицею ASCII записати коди латинських літер свого імені або слова INFORMATICS.
   
   Детально ознайомитись з темою можете в Презентації
   Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: сформувати поняття про двійкове кодування, двійковий код та одиниці вимірювання довжини двійкового коду; навчити виконувати прості обчислення обсягу даних.

Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, математичну грамотність, уміння аналізувати та застосовувати знання на практиці.

Виховна: виховувати точність, уважність та інтерес до інформатики.

Актуалізація знань 

Вправа «Що це?»

поняття:

дані, код, кодування, інформація, комп'ютер.

Учні коротко пояснюють, що вони означають.

Учитель підводить до поняття двійкового кодування.

Вивчення нового матеріалу
Двійкове кодування

Двійкове кодування — це подання даних за допомогою двох символів: 0 і 1.

Комп'ютер використовує двійкову систему, оскільки електронні пристрої можуть розрізняти два основні стани:

є сигнал — 1
немає сигналу — 0

Біт

Біт — найменша одиниця вимірювання інформації. Він може мати значення 0 або 1.

Позначення: біт (bit).

Байт

1 байт = 8 бітів.

Позначення: Б (B).

Одиниці вимірювання

У шкільних обчисленнях використовують:

1 Б = 8 біт

1 КБ = 1024 Б

1 МБ = 1024 КБ

1 ГБ = 1024 МБ

1 ТБ = 1024 ГБ

Інтерактивна вправа «Так чи ні?» 

Учитель читає твердження. Учні показують:

👍 — так
👎 — ні

1. Двійковий код використовує цифри 0 і 1.

2. Біт може мати значення 0, 1 або 2.

3. 1 байт містить 8 бітів.

4. 1 КБ дорівнює 1024 Б.

5. Комп'ютер працює лише з десятковими числами.

6. МБ більший за КБ.

7. Байт — найменша одиниця інформації.

Правильні відповіді:

1 — так; 2 — ні; 3 — так; 4 — так; 5 — ні; 6 — так; 7 — ні.

Практична вправа «Переведи» 

Учні виконують усно або в зошитах:

1. 3 байти = ? бітів.

2. 5 байтів = ? бітів.

3. 16 бітів = ? байтів.

4. 2 КБ = ? байтів.

5. 3 МБ = ? КБ.

6. 4 КБ = ? байтів.

Відповіді

1. 24 біти.

2. 40 бітів.

3. 2 байти.

4. 2048 байтів.

5. 3072 КБ.

6. 4096 байтів.

Закріплення

Вправа «Знайди помилку»

• 1 байт = 10 біт;

• 1 КБ = 1024 Б;

• 1 МБ = 1024 КБ;

• 1 ГБ = 1000 МБ;

• 8 біт = 1 байт.

Учні знаходять неправильні твердження та виправляють їх.

Рефлексія

Вправа «Одним реченням»

Учні завершують:

«Сьогодні я дізнався/дізналася, що…»

«Тепер я можу…»

«Найважливішим було зрозуміти…»

«1 байт — це…»

Підсумок уроку

Комп'ютер подає дані за допомогою двійкового коду, який складається з 0 і 1. Найменшою одиницею є біт, а 8 бітів утворюють 1 байт. Для вимірювання більших обсягів даних використовують кілобайти, мегабайти, гігабайти та терабайти.

Домашнє завдання

Повторити основні поняття та виконати перетворення:

1. 7 байтів у біти.

2. 32 біти у байти.

3. 5 КБ у байти.

4. 4096 Б у КБ.

Детально ознайомитись з темою можете в Презентації
Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео з мережі Інтернет.
Мета уроку

Навчальна: ознайомити учнів із правилами безпечної роботи в комп’ютерному класі, правилами користування комп’ютерною технікою та поведінки під час уроку.

Розвивальна: розвивати уважність, відповідальність, уміння оцінювати небезпечні ситуації та правильно діяти в них.

Виховна: виховувати дисциплінованість, охайність, бережливе ставлення до обладнання та відповідальність за власне здоров’я.

Мотивація

«Уявіть, що учень прийшов на урок, побачив пошкоджений кабель і вирішив сам його поправити. Що може статися?»

Обговорення:

• Чи можна самостійно ремонтувати комп’ютер?

• Чому навіть звичайні правила потрібно виконувати?

• Хто відповідає за безпеку під час роботи?

Висновок: правила безпеки потрібні не для обмеження учнів, а для збереження їхнього здоров’я та запобігання небезпечним ситуаціям.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

основні правила.

До початку роботи:

• заходити до кабінету спокійно, без штовханини;

• займати лише визначене робоче місце;

• не торкатися обладнання без дозволу вчителя;

• перевірити, щоб руки були чистими та сухими;

• повідомити вчителя про помічені несправності.

Під час роботи:

• працювати лише із завданнями, які визначив учитель;

• не торкатися проводів, розеток та задньої частини системного блока;

• не ставити на стіл біля комп’ютера воду чи інші рідини;

• не працювати з пошкодженим обладнанням;

• не залишати робоче місце без дозволу;

• дотримуватися правильної постави та безпечної відстані від екрана.

У разі несправності:

• негайно припинити роботу;

• не намагатися ремонтувати техніку самостійно;

• повідомити вчителя;

• виконувати подальші вказівки вчителя.

Після роботи:

• правильно завершити роботу;

• привести робоче місце до порядку;

• залишити обладнання у визначеному стані;

• спокійно вийти з кабінету.

Інтерактивна вправа «Безпечно чи небезпечно?»

Учитель називає ситуації, учні відповідають «Безпечно» або «Небезпечно» та пояснюють відповідь.

• Учень працює з чистими сухими руками. — Безпечно.

• На столі стоїть склянка води. — Небезпечно.

• Учень побачив пошкоджений кабель і повідомив учителя. — Безпечно.

• Учень самостійно намагається під'єднати кабель. — Небезпечно.

• Учень працює тільки з програмою, яку відкрив учитель. — Безпечно.

• Учень залишає своє робоче місце без дозволу. — Небезпечно.

Вправа «Знайди порушника»

ситуація:

«Андрій зайшов до класу, поклав рюкзак біля комп’ютера, сів за своє місце та одразу почав вмикати комп’ютер. Побачивши на столі пляшку води, він поставив її поруч із клавіатурою. Під час роботи хлопець помітив, що кабель пошкоджений, і вирішив сам його замінити».

Завдання: знайти всі порушення правил.

Учні називають помилки та пояснюють, як потрібно було діяти.

Інтерактивна вправа «Правило навпаки»

Учитель називає неправильне правило, а учні виправляють його.

• «Можна самостійно ремонтувати комп’ютер».

• «Можна приносити напої до робочого місця».

• «Якщо комп’ютер працює неправильно, потрібно натиснути всі кнопки».

• «Можна працювати з мокрими руками».

• «Можна залишити комп’ютер увімкненим після уроку».

Учні формулюють правильні варіанти.

Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Мій головний захисник»

Учні по черзі називають правило, яке, на їхню думку, є найважливішим.

Продовж речення:

• «У комп’ютерному класі я завжди…»

• «Якщо обладнання несправне, я…»

• «Я не буду…»

• «Правила безпеки потрібні для того, щоб…»

Домашнє завдання

Скласти 10 правил безпечної роботи за комп’ютером та обрати з них три найважливіші, пояснивши свій вибір.

Детально ознайомитись з темою можете в Презентації
Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.

Пригадайте правила поведінки та безпеки життєдіяльності при роботі в комп'ютерному класі переглянувши відео за посиланням

Детально ознайомитись з темою можете переглянувши Відео1, Відео2 з мережі Інтернет.
Мета уроку:

Навчальна:
сформувати в учнів поняття про опрацювання даних як інформаційний процес; пояснити сутність кодування та декодування повідомлень; ознайомити з різними способами подання та перетворення даних; сформувати вміння кодувати й декодувати прості повідомлення за заданими правилами.

Розвивальна:
розвивати логічне, алгоритмічне та критичне мислення, увагу, пам’ять, уміння аналізувати інформацію, встановлювати закономірності та діяти за алгоритмом.

Виховна:
виховувати інформаційну культуру, відповідальність під час роботи з даними, уважність, наполегливість та інтерес до інформатики.

Актуалізація опорних знань 

Інтерактивна вправа «Що відбувається з інформацією?»

Учитель називає життєві ситуації, а учні визначають, який інформаційний процес відбувається.

1. Учень читає повідомлення в месенджері.
→ Отримання інформації.

2. Учениця записує почуту інформацію в зошит.
→ Зберігання інформації.

3. Учень надсилає другові фотографію.
→ Передавання інформації.

4. Комп’ютер обчислює середнє значення оцінок.
→ Опрацювання інформації.

5. Учень змінює розмір фотографії.
→ Опрацювання інформації.

Повідомлення та дані 

Повідомлення — це форма подання інформації, призначена для передавання від джерела до отримувача.

Повідомлення можуть бути:

• текстовими;

• числовими;

• графічними;

• звуковими;

• відеоповідомленнями.

Для опрацювання за допомогою комп’ютера повідомлення потрібно подати у формі даних, з якою може працювати цифровий пристрій.

Що таке опрацювання даних?

Опрацювання даних — це процес виконання певних дій над даними для отримання нових даних або потрібного результату.

Приклади:

• сортування списку;

• обчислення суми;

• пошук інформації;

• редагування тексту;

• зміна розміру зображення;

• переклад тексту;

• кодування та декодування.

Коли ми опрацьовуємо дані, ми можемо їх змінювати, упорядковувати, аналізувати, порівнювати, передавати або перетворювати з однієї форми в іншу.

Вивчення нового матеріалу: кодування 

Поняття кодування

Кодування — це перетворення повідомлення за певними правилами для його подання у потрібній формі.

Іншими словами:

повідомлення → правило кодування → закодовані дані

Наприклад, домовимося:

А = 1
Б = 2
В = 3
Г = 4
Д = 5

Тоді слово:

ДОБА

можна подати як:

5–?–2–1

Залежно від повної таблиці відповідностей отримаємо весь код.

Учитель пояснює, що правило кодування називають кодом.

Важливий висновок

Одне й те саме повідомлення можна закодувати різними способами.

Наприклад, слово можна представити:

• літерами;

• числами;

• символами;

• двійковими кодами;

• штрихкодом;

QR-кодом.

Інтерактивна вправа «Закодуй слово»

Учитель пропонує просте правило:

А = 1, Б = 2, В = 3, Г = 4, Д = 5, Е = 6, Ж = 7, З = 8, И = 9, І = 10, Й = 11, К = 12, Л = 13, М = 14, Н = 15, О = 16, П = 17, Р = 18, С = 19, Т = 20, У = 21.

Учні кодують слова:

ДАНІ

КОД

ІНФОРМАЦІЯ

КОМП'ЮТЕР

Після виконання декілька учнів називають свої відповіді.

Щоб правильно закодувати повідомлення, недостатньо знати лише сам код. Потрібно уважно дотримуватися правила.

Декодування повідомлень 

Декодування — це зворотне перетворення закодованих даних у зрозуміле повідомлення.

Схема:

повідомлення → кодування → код → декодування → повідомлення

Наприклад:

11–16–5

Якщо:

К = 12, Л = 13, М = 14, Н = 15, О = 16, П = 17, Р = 18,

то учні повинні використовувати заданий алфавіт, щоб відновити початкове повідомлення.

Кодування і декодування — взаємопов'язані процеси. Якщо ми закодували повідомлення за певним правилом, для правильного декодування потрібно знати це правило.

Інтерактивна вправа «Правда чи помилка?» 

Учні показують великий палець вгору, якщо твердження правильне, і вниз — якщо неправильне.

1. Кодування — це перетворення повідомлення за певним правилом.

2. Декодування — це перетворення закодованих даних у початкове повідомлення.

3. Одне повідомлення можна подати лише одним кодом.

4. Комп’ютери можуть опрацьовувати закодовані дані.

5. Для декодування бажано знати правило кодування.

6. Кодування використовують тільки для текстів.

7. Зображення та звук також можуть бути закодовані.

Після кожного твердження учні коротко пояснюють свою відповідь.

Практична робота «Кодуємо та декодуємо» 

Завдання 1

Використовуючи правило:

А → Б, Б → В, В → Г, Г → Ґ, Ґ → Д...

закодувати слово:

ІНФОРМАТИКА

Завдання 2

Розшифрувати повідомлення, яке закодував учитель за цим самим правилом.

Завдання 3. «Власний код»

Кожен учень придумує власний спосіб кодування.

Наприклад:

Учень кодує коротке слово та передає його сусіду.

Завдання сусіда — спробувати декодувати повідомлення.

Після цього учні обговорюють:

Чи зміг ваш однокласник розшифрувати повідомлення?

Якщо ні:

Якої інформації йому не вистачило?

Очікуваний висновок:

Для декодування потрібно знати правило, за яким було виконано кодування.

Рефлексія «Закінчи речення» 

Учні по черзі завершують одне з речень:

Сьогодні я дізнався/дізналася, що...

Кодування — це...

Декодування — це...

Найцікавішим для мене було...

Тепер я можу...

Найскладнішим завданням було...

Я зрозумів/зрозуміла, що комп’ютеру потрібне кодування, тому що...

Підбиття підсумків уроку 

Сьогодні ми з'ясували, що дані можна не тільки зберігати та передавати, а й опрацьовувати. Одним із важливих видів опрацювання є кодування. Ми кодуємо повідомлення, коли перетворюємо його за певним правилом, і декодуємо, коли повертаємо закодовані дані до зрозумілого вигляду.

Головне, що потрібно запам'ятати:

Кодування → перетворення повідомлення за певним правилом.

Декодування → зворотне перетворення закодованих даних.

Опрацювання даних → виконання дій над даними для отримання потрібного результату.

Домашнє завдання

1. Повторити поняття «дані», «опрацювання даних», «кодування», «декодування».

2. Придумати власний код.

3. Закодувати за ним коротке повідомлення з 5–7 слів.

4. Записати правило кодування, щоб інша людина могла розшифрувати повідомлення.

Результати виконаної роботи надсилайте на електронну пошту вчителя: manoilenkokostya1998@gmail.com

Термін виконання до наступного уроку.